Музично-дидактичні ігри як засіб активізації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з вадами зору

Метою другого – дієво-коригуючого етапу було занурення дітей в активну музичну діяльність, що проходила у формі музично-дидактичних ігор з коригуючою спрямованістю.

Змістовий аспект роботи: створення сприятливих умов для проведення коригуючої роботи; активізація пізнавальної діяльності дітей під час проведення музично-дидактичних ігор з коригуючими завданнями.

Експериментальна робота проводилася з дітьми у другій половині дня у формі самостійних занять зі слухання музики. Такі заняття були 1 раз на тиждень тривалістю 10-15 хвилин над кожним твором упродовж декількох занять. Так, на першому занятті дітей знайомили з твором. Перед прослуховуванням їм повідомлялася назва твору. Після цього діти визначали характер музики. При повторному прослуховуванні дітям пропонувалося пластично інтонувати музичний твір з допомогою рухів. Пластичне інтонування – це одна з можливостей „проживання” образів, коли будь-який жест, рух стають формою емоційного вираження змісту музичного твору.

На другому занятті, після прослуховування вже знайомого твору, який діти супроводжували „пластичним інтонуванням”, з дошкільниками проводилася бесіда, в якій з’ясовувалися домінуючі засоби музичної виразності твору. Після цього діти ще раз „пластично інтонували” найвиразніші фрагменти твору. На третьому занятті діти впізнавали твір після прослуховування його початку (виконувалося декілька тактів п’єси), а потім сприймали весь твір, супроводжуючи його рухами відповідно емоційно-образного змісту музики. За такою методикою проводилася робота над кожним музичним твором упродовж усієї експериментальної роботи.

Третій – продуктивно-оцінювальний етап був спрямований на стимулювання оцінно-контрольних дій у пізнавальній діяльності дітей, активізацію творчих проявів дошкільників у музично-дидактичних іграх.

Змістовий аспект роботи: взаємооцінка дітей при виконанні музично-дидактичних ігор; надання дітям творчих завдань щодо внесення змін у знайомі музично-дидактичні ігри.

З метою стимулювання оцінно-контрольних дій за результатами діяльності у процесі музично-дидактичних ігор усі діти поділялися на дві чи чотири підгрупи (залежно від правил гри), завдання гри виконувалося кожною підгрупою по черзі. Це дозволило дітям, які не брали участь у грі, контролювати дії гравців, підказувати їм правильне рішення. В окремих іграх у завдання, які виконувалися кожною підгрупою, вносили незначні зміни (наприклад, використовувалися різні жанри музики), що також активізувало оцінні дії дітей.

З метою активізації творчих проявів дітей в музично-дидактичних іграх наприкінці навчального року всі діти експериментальної групи одержали завдання самостійно внести зміни у знайому музично-дидактичну гру, тобто придумати нове корекційне завдання. На занятті дитина пропонувала свій варіант гри, доводила доцільність нового коригую чого завдання, розповідала хід гри. Надалі гра обговорювалася з дітьми всієї групи і якщо вона одержувала позитивний відгук, діти починали грати. При цьому „автор” гри стежив за діями дітей і оцінював їх. Можливість такого творчого самовираження сприяла активізації пізнавальної діяльності кожної дитини, а також дозволила поповнити музично-дидактичні ігри з колекційною спрямованістю.

 

Структурні одиниці пізнавальної діяльності Кількісні показники за експериментами Рівні активізації пізнавальної діяльності за експериментами

констатуючий формуючий констатуючий формуючий

Сприйняття

- колірне 62, 98±6, 93 90, 92±4, 10 середній високий

- слухове 23, 32±6, 04 50, 16±7, 14 низький н. середнього

Музична пам’ять 47, 41±7, 13 74, 87±6, 20 н. середнього середній

Мислення при вербальній інструкції 39, 91±6, 99 71, 33±6, 46 низький середній

Зорово-просторове орієнтування 39, 00±6, 97 87, 17±4, 79 низький високий

Конструктивна діяльність (на об’ємних предметах) 24, 41±6, 14 54, 96±7, 11 низький н. середнього

Моторика статична 41, 82±7, 05 81, 11±5, 59 н. середнього високий

Динамічна (реципрокна) 37, 06±6, 89 89, 27±4, 42 низький високий

Емоційний стан 57, 07±7, 07 86, 75±4, 84 н. середній високий

Пізнавальна діяльність 41, 18±7, 03 73, 89±6, 33 н. середній середній

 

Порівняльний аналіз експериментальних даних, одержаних на констатуючому і контрольному етапах, засвідчив відчутні позитивні зміни у структурних показниках пізнавальної діяльності, що вивчалися, в експериментальних групах, які мають статистичну вірогідність від 0, 05 до 0, 001. У контрольних групах визначено як покращення, так і погіршення показників, однак статистичної вірогідності вони не мали (Р > 0, 05).

Отже, результати дослідження підтвердили ефективність дослідно-експериментальної роботи з активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор.

У висновках подано результати дослідження, основні з них такі.

У дослідженні розроблено і науково обґрунтовано дидактичну модель активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор, визначено зміст і педагогічні умови її реалізації.

1. Пізнавальна діяльність – це узгоджена дія різних процесів насамперед пізнавальних і рухливих, здійснення яких можливе за наявності позитивно-емоційного стану. Пізнавальна діяльність пов’язана з пізнавальними інтересами, які виступають як мотивація активності всього пізнання і пізнавальної діяльності зокрема.

2. Пізнавальна активність дошкільників з вадами зору – це не тільки наявність стійкої зацікавленості, але й прагнення виконувати обраний дитиною або запропонований вихователем вид діяльності самостійно. Отже, активізація пізнавальної діяльності є підвищення рівня розвитку структурних одиниць пізнавальної діяльності в дітей з порушеннями зору.

3. Одним із видів пізнавальної діяльності є музична діяльність, особливо виражене компенсаторне і коригуючо-виховне значення має музично-ігрова діяльність, що поєднується з танцювальними, ритмічними рухами, з руховим орієнтуванням у просторі, із застосуванням різних ігрових дій.