Музично-дидактичні ігри як засіб активізації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з вадами зору

4. Показниками активності пізнавальної діяльності виступили: сприйняття (колірне, музичне, просторове), мислення (зорово-просторове орієнтування: за вербальною інструкцією; на об’ємних і площинних предметах; конструктивна діяльність, також на об’ємних і площинних предметах) ; психомоторна сфера: статистична і динамічна (реципрокна) координація; емоційний стан (самопочуття, активність, настрій).

5. У дослідженні було розроблено дидактичну модель активізації пізнавальної діяльності дітей старшого дошкільного віку з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор, що обіймала три взаємопов’язані етапи: пропедевтичний, дієво-коригуючий, продуктивно-оцінювальний. Метою першого – пропедевтичного етапу було уточнення діагнозу зорового порушення кожної дитини; підготовка педагогічного персоналу і батьків до коригуючої роботи з дітьми з вадами зору; підбір і модифікація музично-дидактичних ігор. Другий – дієво-коригуючий етап був спрямований на занурення дітей в активну музичну діяльність, що проходила у формі музично-дидактичних ігор з коригуючою спрямованістю. Метою третього – продуктивно-оцінювального етапу було стимулювання оцінно-контрольних дій у пізнавальній діяльності дітей, активізація творчих проявів дошкільників у музично-дидактичних іграх.

6. У дослідженні було визначено педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор. Із-поміж них: урахування вираженості вади зору і рівня розвитку музично-естетичного сприйняття дітей при підборі музично-дидактичних ігор; підготовка педагогічного персоналу і батьків до коригуючої роботи з використанням музично-дидактисних ігор; забезпечення гігієнічних умов проведення коригуючої роботи; використання музичної релаксації з метою зняття психологічної напруженості; настанова дітей на успіх у процесі діяльності; стимулювання оцінно-контрольних дій у дітей за результатами діяльності.

7. Дослідження дозволило визначити тенденції щодо активізації пізнавальної діяльності старших дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор. Із-поміж них: 1) рівень активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор залежить від рівня розвитку в них музичного сприйняття; 2) рівень розвитку всіх показників пізнавальної активності дітей залежить від ступеня підготовки вихователів і батьків до цієї роботи; 3) темпи активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор підвищуються при стимулюванні оцінно-контрольних дій у цьому процесі; 4) активність пізнавальної діяльності дітей з вадами зору обумовлюється позитивним стимулом з боку вихователів.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні наступності й перспективності активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор усіх вікових груп дошкільного навчального закладу і учнів спеціалізованих початкових шкіл.

 

 

1. Андрасян А. Л. Использование идей К. Д. Ушинского о роли музики в эстетическом воспитании детей с нарушениями зрения // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.. К. Д. Ушинського (Зб. наук. пр.). – Вип.. 1-2. – Одеса, 1999. – С. 42-45.

2. Андрасян А. Л. Музыкальное воспитание детей с нарушениями зрения // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.. К. Д. Ушинського (Зб. наук. пр.). – Вип.. 1-2. -Одеса, 2000. -С. 30-34.

3. Адрасян А. Музично- дидактичні ігри як засіб корекції пізнавальної діяльності дітей з вадами зору //Наука і освіта. – № 5-6. – 2003. – С. 139-140.

4. Андрасян А. Л. Идеи В. А. Сухомлинского о роли музыки в духовно-эстетическом воспитании дошкольников // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.. К. Д. Ушинського (Зб. наук. пр.). – Вип.. 10-11. -Одеса, 2000. -С. 53-55.

5. Андрасян А. Л. Специфика познавательной деятельности детей с нарушениями зрения //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.. К. Д. Ушинського (Зб. наук. пр.). -Вип. 7-8. – Одеса, 2003. – С. 112-117.

6. Андрасян А. Влияние музыкально-дидактитческих игр на уровень познавательной активности детей с нарушением зрения //Наука і освіта. №5-6. – 2003. -С. 141-143.

7. Андрасян А. Активізація пізнавальної діяльності дітей засобами музики // Професійна творчість: проблеми і пошуки (Зб. наук. пр.). – Вип. 16. – Шляхи розвитку здібностей у дітей дошкільного віку. Ч. 1. – Київ-Запоріжжя, 1999. – С. 13-17.

8. Андрасян А. Значення наступності і перспективності у навчально-виховній роботі з дітьми з вадами зору // Психолого-педагогічні основи наступності й перспективності у навчально-виховній роботі між дошкільними закладами, сім’єю та початковою школою. – Матеріали Всеукр. науково-практ. конф. – Дрогобич, 1999. – С. 78-79.

9. Андрасян А. Л. Музыкально-дидактические игры как средство духовно-эстетического воспитания ребенка // Научные основы энергоинформационных взаимодействий в природе и обществе. – Материалы междунар. Конгресса „ИнтерЭНИО – 97”. Крым, Украина. – 1997. – 104-105.

10. Костюхина Л. В., Андрасян А. Л. Роль музыки в природоохоронном воспитании детей с нарушениями зрения // Виховання екологічної культури (Зб. наук. пр.). – Ч. 3. – Одеса, 1997. – С. 44-45.

11. Костюхина Л. В., Андрасян А. Л. Роль музыки в воспитательной работе с детьми с паталогией зрения //Материалы междунар. научно-практ. -конф. по учебно-воспитательной работе с детьми. – Одесса, 1996. – С. 31.

 

 

Андрасян А. Л. Музично-дидактичні ігри як засіб активізації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з вадами зору. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13. 00. 03 – корекційна педагогіка. -Південноукраїнський державний педагогічний університет (м. Одеса) імені К. Д. Ушинського. – Одеса, 2004.

У дисертації науково обґрунтовано використання музично-дидактичної гри як засобу коригуючо-розвивальної роботи з активізації пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку з вадами зору; вивчено особливості колірного і музичного сприйняття, зорового і слухового просторового орієнтування, динамічної і статичної координації, емоційного стану дітей з вадами зору при сприйнятті ними музики; розроблено й науково обґрунтовано дидактичну модель активізації пізнавальної діяльності дошкільників з вадами зору засобами музично-дидактичних ігор, яка складалася з трьох взаємопов’язаних етапів: пропедевтичний, дієво-коригуючий, продуктивно-оцінювальний. Відповідно до кожного етапу розроблено змістовий аспект роботи й визначено педагогічні умови активізації пізнавальної діяльності дітей з вадами зору.

Ключові слова: пізнавальна діяльність, активізація пізнавальної діяльності, вади зору, музично-дидактичні ігри, коригуючо-розвивальна робота.

 

 

Андрасян А.Л. Музыкально-дидактические игры как средство активизации познавательной деятельности детей дошкольного возраста с нарушениями зрения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 03 – коррекционная педагогика. – Южно-Украинский государственный педагогический университет (г. Одесса) имени К. Д. Ушинского. – Одесса, 2004.

Диссертационное исследование было направлено на активизацию познавательной деятельности детей дошкольного возраста средствами музыкально-дидактических игр.

В первой главе “Познавательная деятельность как педагогическая проблема” раскрыто и научно обосновано сущность понятий “познавательная деятельность”, “активизация познавательной деятельности”, “нарушение зрения”; выявлены особенности познавательной и музыкальной деятельности детей с нарушениями зрения; охарактеризована игровая деятельность дошкольников.

Познавательная деятельность – это согласованное действие разных процессов, прежде всего познавательных и подвижных, осуществление которых возможно при наличии положительно-эмоционального состояния. Познавательная деятельность связана с познавательными интересами, которые выступают как мотивация активности всего познания и познавательной деятельности в частности.

В научной литературе отсутствует единый подход к определению понятия “познавательная активность”, хотя во многих исследованиях ученые называют некоторые общие существенные качества ее проявления. Под познавательной активностью мы понимаем активность, которая характеризуется ее стремлением к открытию нового, до сих пор неизвестного ребенку. В ее основе лежит ориентировочный рефлекс и познавательная потребность, которая развивается на его базе.

Одним из видов познавательной деятельности является музыкальная деятельность, особенно выраженное компенсаторное и коррекционно-воспитательное значение имеет музыкально-игровая деятельность, которая соединяется с танцевальными, ритмическими движениями, с применением разных игровых действий. Музыка положительно влияет на эмоционально-психологическое состояние детей с нарушениями зрения, содействует развитию внимания, восприятия, памяти, мышления, то есть тех психических процессов, которые обеспечивают познавательную деятельность.

С применением музыкально-ритмических движений проводятся разнообразные музыкальные игры, которые имеют коррекционно-компенсаторное значение для исправления вторичных отклонений в психическом и физическом развитии детей, которые не видят. Однако в литературе отсутствуют сведения об использовании музыкально-дидактических игр с коррекционно-развивающей целью, направленных на активизацию познавательной деятельности дошкольников с нарушениями зрения, что послужило организации дальнейшего экспериментального исследования.

Во второй главе “Пути активизации познавательной деятельности у дошкольников с нарушениями зрения” определены показатели развития познавательной активности детей с нарушениями зрения; разработаны дидактическая модель и содержание работы по активизации познавательной деятельности детей с нарушениями зрения средствами музыкально-дидактических игр; проанализированы результаты эксперимента.

На формирующем этапе эксперимента нами были определены педагогические условия активизации познавательной деятельности детей с нарушениями зрения средствами музыкально-дидактических игр, а именно: учет выраженности нарушения зрения и уровня развития музыкально-эстетического восприятия детей при подборе музыкально-дидактических игр; подготовка педагогического персонала и родителей к коррекционной работы; использование музыкальной релаксации с целью снятия психологической напряженности; установка детей на успех в процессе деятельности; стимулирование у детей оценочно-контрольных действий по результатам деятельности.

В исследовании была разработана лингводидактическая модель активизации познавательной деятельности детей с нарушениями зрения средствами музыкально-дидактических игр, которая включала три этапа: пропедевтический, действенно-коррекционный и продуктивно-оценочный. Целью первого – пропедевтического этапа было уточнение диагноза зрительного нарушения каждого ребенка; подготовка педагогического персонала и родителей к корригирующей работе с детьми с нарушениями зрения; подбор и модификация музыкально-дидактических игр. Содержательный аспект работы на первом этапе предполагал: анализ медицинских карт участников эксперимента; проведение бесед, семинарских и практических занятий с музыкальными руководителями, воспитателями и родителями; выявление уровня развития музыкально-эстетического восприятия детей с нарушениями зрения; подбор музыкально-дидактических игр и разработка корригирующих заданий для каждой музыкально-дидактической игры.

Целью второго – действенно-коррекционного этапа было привлечение детей к активной музыкальной деятельности, которая проходила в форме музыкально-дидактических игр с корригирующей направленностью. Содержательный аспект работы: создание благоприятных условий для проведения коррекционной работы; активизация познавательной деятельности детей во время проведения музыкально-дидактических игр с коррекционными заданиями.

Третий – продуктивно-оценочный этап был направлен на стимулирование оценочно-контрольных действий в познавательной деятельности детей, активизацию творческих проявлений дошкольников в музыкально-дидактических играх. Содержательный аспект работы на этом этапе предполагал: взаимооценку детей при исполнении музыкально-дидактических игр; предоставление детям творческих заданий по внесению изменений в знакомые музыкально-дидактические игры.

Результаты исследования подтвердили эффективность экспериментальной работы по активизации познавательной деятельности детей с нарушениями зрения средствами музыкально-дидактических игр.

Ключевые слова: познавательная деятельность, активизация познавательной деятельности, нарушения зрения, музыкально-дидактические игры, коррекционно-развивающая работа.