Музикотерапія як засіб регуляції тривожності та агресивної поведінки підлітків

 

 

1.1. Поняття агресії та тривожності 

1.2 Музикотерапія як вид арт-терапії 

Висновок до першого розділу 

2.1. Вибірка та методи дослідження 

2.2. Аналіз результатів за методикою шкала самооцінки рівня тривожності Ч. Д. Спілберга 

2.3. Аналіз результатів за методикою виявлення форм агресії та агресивної поведінки Л. Г. Почебут

2.4. Кореляційний аналіз 

2.5. Рекомендації по використанню музичного репертуару 

 

 

Вплив музики на людину важко переоцінити. Вона надає насолоду, але одночасно викликає душевне переживання; дає можливість відкрити невідомий світ наших фантазій, збудити до роздумів. Музика – це живе невичерпне джерело натхнення.

Лікувальний вплив музики було відзначено ще з найдавніших часів. У Стародавньому Єгипті безсоння лікували з допомогою співу хору, а в Стародавній Греції, за допомогою звуків труби позбавляли від радикуліту чи розладів нервової системи. Конфуцій вважав музику ефективною для пом’якшення народних звичаїв. Сучасна ж музикотерапія стала розвиватися у другій половині ХХ століття. Вона використовується для корекції емоційних станів та відхилень (тривоги, втоми, страху тощо).

Вплив музики на фізіологічні процеси нашого організму стало предметом дослідження вчених різних країн. Ними були зроблені відкриття, на яких згодом і була заснована музикотерапія як наукова дисципліна.

На сучасному етапі музична терапія просунулась далеко в дослідженні впливу музичного досвіду на розвиток особистості. Дослідження довели, що музика посилює обмін речовин, посилює або зменшує м’язову енергію, змінює дихання та кров’яний тиск, дає фізичну основу для емоцій.

Василь Сухомлинський казав: «В руках педагога є могутній засіб попередження грубості, безсердечності, морального безкультур’я – це лікування музикою!» [ 7, с. 126]. Дітям музикотерапія допомагає прищепити любов до музики, навчити розуміти й слухати, як і про що говорить музика; збагатити знання про навколишній світ. Для того щоб музикотерапія позитивно вплинула на виховання і розвиток дітей, обов’язково потрібно враховувати їх особливості.

 Актуальність теми: Полягає в тому що за декілька років значно підвищився рівень агресивності та тривожності людей, та недостатній увазі до цього феномену з боку психологів. Тому можна сказати що від рівня цих показників залежить рівень розвитку індивіда. Об’єкт дослідження: Тривожність та агресивність у підлітковому віці.

Предмет дослідження: Вплив музикотерапії на зменшення рівня тривожності та агресивності.

Гіпотеза дослідження: Музикотерапія позитивно впливає на зменшення рівня агресії та тривожності підлітків, також допомагає регулювати емоційний стан індивіда.

Мета дослідження: Виявити можливий позитивний вплив музикотерапії на агресивність та тривожність підлітків. Проблема: Збільшення агресії та тривожності у підлітків, негативно впливає на процес навчання у ВНЗ.

Завдання дослідження:

• Провести теоретичний аналіз проблеми дослідження;
• Вивчити психологічні особливості тривожних та агресивних підлітків у ВНЗ;
• Підібрати методики для виявлення агресивності і тривожності у підлітків;
• Дослідити методики застосування музикотерапії з агресивними та тривожними підлітками;
• Провести кореляційний аналіз і виявити взаємозв’язок між досліджуваними факторами.

Методологічні основи і методи. За основу дослідження рівня агресії була взята методика на виявлення форм агресії та агресивної поведінки Л. Г. Почебут.

За основу дослідження рівня тривожності було взято методика розроблена Ч. Д. Спілбергом – Шкала самооцінки рівня тривожності (застосовується для виявлення рівня тривожності в даний момент часу).

Методи математичної обробки результатів: Кореляційний аналіз (Microsoft Excel).

Вибірка: 30 студентів Української інженерно-педагогічної академії «УІПА», віком 18-20 років, які навчаються на технологічному та гуманітарному факультетах, за спеціальністю – практична психологія, поліграфічне виробництво.

Новизна проблеми. Полягає у тому, що застосовувався комплексний (теоретичний та емпіричний) підхід для вивчення мало вивченого явища – впливу музикотерапії на рівень агресивності та тривожності підлітків.

 

 

 

До початку XIX століття агресивним вважалася будь-яка активна поведінка, як доброзичлива, так і ворожа. Пізніше, значення цього слова змінилося, стало більш вузьким.

Під агресією стали розуміти ворожу поведінку по відношенню до оточуючих людей. В даний час найближчими за змістом словами до терміну «агресія» є наступні: напад, захоплення, перехід кордонів, насильство, прояв ворожості, загроза і реалізація войовничості.

На думку Л. Берковіца, одною з головних проблем у визначенні агресії полягає в тому, що цей термін має на увазі велику різноманітність дій.  Він говорив наступне: «Коли люди характеризують когось як агресивного, вони можуть сказати, що він зазвичай ображає інших, чи що він часто недружелюбний, або ж, що він, будучи досить сильним, намагається робити все по-своєму, або може бути, що він твердо відстоює свої переконання, або, можливо, без страху кидається у вир нерозв'язних проблем. « [1]

А. Басс привів таке визначення агресії – це будь-яка поведінка яка несе в собі загрозу чи наносить шкоду іншим.  Л. Берковіц вважав що для того щоб