Музикотерапія як засіб регуляції тривожності та агресивної поведінки підлітків

 

 

Після проведення методики на виявлення форм агресії та агресивної поведінки Л. Г. Почебут. та методики Ч. Д. Спілберга – Шкала самооцінки рівня тривожності було проведено кореляційний аналіз. Результати кореляційного аналізу за отриманими показниками наведені у таблиці 2. 3 – кореляційний аналіз взаємозв’язку між факторами, які впливають на тривожність та агресивність у студентів поліграфістів і психологів за методикою Спілберга та таблиця 2. 4 – кореляційний аналіз взаємозв’язку між факторами які впливають на тривожність та агресивність у студентів психологів та поліграфістів за методикою Почебут.

 

 

 

 

Роблячи висновок можна сказати що всі показники позитивно корелюють між собою.

 

 

Для зменшення агресії – слухати драматичну музику з переходом до заспокійливої (повільного характеру) :

Бах « Хроматична фантазія і фуга».

Стравінський «Весна священна».

Римський – Корсаков «Увертюра до опери «Псковітянка».

Мусоргський «Ніч на Лисій горі».

Прокоф’єв «Танець лицарів з балету «Ромео і Джульєтта».

Прокоф’єв – оркестрова картина «Льодове побоїще» з кантати «Олександр Невський».

Прокоф’єв «Скіфська сюїта».

Чайковський – увертюри «Буря», «Манфред», «Ромео і Джульєтта», «1812

рік», Шоста симфонія, перша частина, розробка.

Бетховен – фінали сонат «Місячна», «Апассионата».

Бела Барток – фрагменти балетів «Дерев’яний принц», «Зачарований Мандарин».

Ріхард Штраус «Приватна битва».

Для подолання депресії, відчуття самоти і втоми:

Чайковський – Перша симфонія «Зимові марення», перша частина.

Брамс «Трагічна увертюра», «Реквієм».

Гершвін «Колисанка Клари» з опери «Порги і Бесс».

Музичні твори для створення бадьорого настрою, відчуття радості:

Бетховен «Восьма симфонія».

Россіні – увертюри до опер «Шовкові сходи» та «Сорока-злодійка».

Гендель – музика на воді «Алегро».

Музичні твори для полегшення розчарування і фрустрації:

Гендель – ораторія «Іуда Маккавей».

Шуберт Четверта симфонія «Трагічна».

Чайковський «Ромео і Джульєтта».

Шуман – увертюра «Манфред».

Для подолання порушень сну і безсоння:

Бах «Гольдберг – варіації».

Франк – симфонічна поема «Психея».

Ревель «Місячне світло», концерт соль-мажор, друга частина.

Гершвін «Колисанка Клари» з опери «Порги і Бесс».

Дебюссі «Місячне світло.

Шимановський – «Мрія короля» з опери «Король Рогер».

Для формування упевненості в собі і подолання комплексу неповноцінності:

Гендель «Кончерто гроссо».

Бах «Брандебургські концерти».

Чайковський «П’ята симфонія», «Марш» з шостої симфонії, увертюра «1812 рік».

•О. Скрябін – симфонічна поема «Прометей».

 

 

У цьому розділі нашої роботи ми провели емпіричне дослідження. Наше дослідження направлено на виявлення впливу музикотерапії на агресивність та тривожність підлітків. У ньому взяли участь дві групи студентів Української інженерно-педагогічної академії (УІПА), що навчаються на 2-му курсі гуманітарного факультету за спеціальністю «Практична психологія» (15 студентів) та «Поліграфічне виробництво» (15 студентів) заочного відділення. Загальний обсяг вибірки становить 30 осіб віком від 19 до 21 року.

Для вирішення цієї задачі ми провели наступні методики: За основу дослідження рівня агресії була взята методика на виявлення форм агресії та агресивної поведінки Л. Г. Почебут.

За основу дослідження рівня тривожності було взято методика розроблена Ч. Д. Спілбергом – Шкала самооцінки рівня тривожності (застосовується для виявлення рівня тривожності в даний момент часу).

Кореляційний аналіз дозволив виявити взаємозв’язок між факторами які пливають на психологічний клімат у студентів спеціальності «поліграфічне виробництво» та «практична психологія». Також кореляційний аналіз показав як позитивні так і негативні значимі кореляцій.

Дослідження складалося з таких етапів:

Етап аналітико-теоретичний;

Етап емпірико-експериментальний;

Етап інтерпретаційний.

 

 

Теоретичний аналіз показав що музикотерапія – це процес міжособистісного спілкування, у якому кваліфікований музикотерапевт застосовує музику та всі сторони її впливу – фізичну, емоційну, інтелектуальну, соціальну, естетичну і духовну – з метою покращення чи збереження здоров'я клієнта.

За допомогою таких музичних практик, як вільна імпровізація, спів, композиція, слухання, обговорення музики чи рух під музику, музикотерапевт допомагає клієнтові у досягненні ряду терапевтичних цілей: активізувати пізнавальні процеси, моторику, емоційний розвиток, набути комунікативні навички тощо.

Музикотерапія сприяє розвитку потенційних якостей індивіда, чи відновлення функцій організму шляхом досягнення вищої ступені внутрішньої, чи міжособистісної інтеграції й, відповідно, вищої якості життя.

Роблячи висновок з проведених методик ми виявили що студенти психологи були більш тривожними та агресивними ніж студенти поліграфісти. Та все ж вони прагнуть діяти і досягати успіху, прагнуть до психологічного і фізичного комфорту. Виявляють довіру, самопожертву, відданість.

У вказаних вище результатах поліграфісти мали нижчі показники, вони прагнуть до самоствердження, захоплювати інших, діяти і досягати успіху, вперті, цілеспрямовані.

Для дослідження рівня агресії була взята методика на виявлення форм агресії та агресивної поведінки Л. Г. Почебут.

Виходячи з результатів підсумовування балів першого вибору психологів та поліграфістів по окремих шкалах, можна зазначити що 50% респондентів мають високий рівень агресивності та низьку ступінь адаптивності по шкалі, а інші 50% – середній рівень агресивності та середню ступінь адаптивності, та в студентів психологів ці показники значно вищі.

Сума балів всіх шкал у поліграфістів відповідає середньому рівню агресивності та адаптивності. У психологів цей рівень високий, це означає високу агресивність та низьку ступінь адаптивності.

Після проведення музикотерапії і повторного опитування цей рівень зменшився набагато більше ніж у поліграфістів

За основу дослідження рівня тривожності було взято методика розроблена Ч. Д. Спілбергом – Шкала самооцінки рівня тривожності.

Зважаючи на отримані результати за вищевказаною методикою було виявлено що студенти психологи та поліграфісти мали відмінні показники за шкалами реактивної та особистісної тривожності. Після проведення методики першого разу було виявлено більший рівень тривожності у студентів психологів, та після проведення музикотерапії і повторного опитування цей рівень зменшився набагато більше ніж у поліграфістів.

 

 

1. Берон Р. Річардсон Д. Агресія. – СПб., 1997
2. Методичні рекомендації «Використання методів арт-терапії в реабілітації людей з проблемами психічного здоров’я» / За загальною ред. канд. медичних наук М. Л. Авраменка. – К. : Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів, 2008. – 55 с
3. Можгинського Ю. Б. Агресія підлітків: емоційний та кризовий механізм. – СПб., 2003.
4. Немов Р. С. Психологія. У 3 кн. Кн. 1. : Загальні основи психології: навч. для студ. вищ. навч. закладів / Р. С. Немов. – 5-е вид. – М. : гуманітарії. вид. центр ВЛАДОС, 2006.
5. Підвищуємо психологічну компетентність вчителя. З досвіду роботи практичних психологів ЗНЗ м. Кременчука / За ред. Л. В. Сироти. – Кременчук: КМЦППСР, 2009. – 56 с.
6. Семенюк Л. М. Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків і умови його корекції. М. 2000.
7. Сухомлинский В. А. Сердце отдаю детям / В. А. Сухомлинський. – К. : Радянська школа, 1969. – 244 с.
8. Сухомлинский В. А. Этюды о коммунистическом воспитании / В. А. Сухомлинский // Народное образование. – 1967. – № 6. – С. 6−10..
9. Федій О. А. Естетотерапія: навч. посібник для студ. / О. А. Федій. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 254 с.
10. Шушарджан С. В. Музыкотерапия и резервы человеческого организма / С. В. Шушарджан. – М. : АОЗТ «Антидор», 1998. – 363 с.
11. Щедролосєва К. О. Музикотерапія та її лікувально-педагогічні можливості [Електронний ресурс] / К. О. Щедролосєва