Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Національна безпека

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
98
Мова: 
Українська
Оцінка: 

України, Державнаприкордонна служба України та інші військові формування, утворені відповідно до законів України;

  • громадяни України, об'єднання громадян.
  •  
    Стаття 5. Принципи забезпечення національної безпеки
     
    Основними принципами забезпечення національної безпеки є:
    • пріоритет прав і свобод людини і громадянина;
    • верховенство права;
    • пріоритет договірних (мирних) засобів у розв'язанні конфліктів;
    • своєчасність і адекватність заходів захисту національнихінтересів реальним і потенційним загрозам;
    • чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади у забезпеченні національної безпеки;
    • демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією держави та іншими структурами в системі національної безпеки;
    • використання в інтересах України міждержавних систем та механізмів міжнародної колективної безпеки.
    Національна безпека України забезпечується шляхом проведення виваженої державної політики відповідно до прийнятих вустановленому порядку доктрин, концепцій, стратегій і програм уполітичній, економічній, соціальній, воєнній, екологічній, науково-технологічній, інформаційній та інших сферах.
    Вибір конкретних засобів і шляхів забезпечення національноїбезпеки України обумовлюється необхідністю своєчасного вжиттязаходів, адекватних характеру і масштабам загроз національнимінтересам.
     
    Стаття 6. Пріоритети національних інтересів
     
    Пріоритетами національних інтересів України є:
    • гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина;
    • розвиток громадянського суспільства, його демократичнихі нститутів;
    • захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України;
    • зміцнення політичної і соціальної стабільності в суспільстві;
    • забезпечення розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України;
    • створення конкурентоспроможної, соціально орієнтованої ринкової економіки та забезпечення постійного зростання рівняжиття і добробуту населення;
    • збереження та зміцнення науково-технологічного потенціалу, утвердження інноваційної моделі розвитку;
    • забезпечення екологічно та техногенно безпечних умов життєдіяльності громадян і суспільства, збереження навколишнього природного середовища та раціональне використання природних ресурсів;
    • розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу, зміцнення фізичного здоров'янації, створення умов для розширеного відтворення населення;
    • інтеграція України в європейський політичний, економічний, правовий простір та в євроатлантичний безпековий простір;
    • розвиток рівноправних взаємовигідних відносин з іншими державами світу в інтересах України.
     
    Стаття 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці України
     
    На сучасному етапі основними реальними та потенційними загрозами національній безпеці України, стабільності в суспільстві є:
    у зовнішньополітичній сфері:
    • посягання на державний суверенітет України та її територіальну цілісність, територіальні претензії з боку іншихдержав;
    • спроби втручання у внутрішні справи України з боку інших держав;
    • воєнно-політична нестабільність, регіональні та локальнівійни (конфлікти) в різних регіонах світу, насамперед поблизу кордонів України;
    у сфері державної безпеки:
    • розвідувально-підривна діяльність іноземних спеціальних служб;
    • загроза посягань з боку окремих груп та осіб на державний суверенітет, територіальну цілісність, економічний, науково-технічний і оборонний потенціал України, права і свободи громадян;
    • поширення корупції, хабарництва в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності;
    • злочинна діяльність проти миру і безпеки людства, насамперед поширення міжнародного тероризму;
    • загроза використання з терористичною метою ядерних та інших об'єктів на території України;
    • можливість незаконного ввезення в країну зброї, боєприпасів, вибухових речовин і засобів масового ураження, радіоактивних інаркотичних засобів;
    • спроби створення і функціонування незаконних воєнізованих збройних формувань та намагання використати в інтересах певних силдіяльність військових формувань і правоохоронних органів держави;
    • прояви сепаратизму, намагання автономізації за етнічною ознакою окремих регіонів України;
    у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України:
    • поширення зброї масового ураження і засобів її доставки;
    • недостатня ефективність існуючих структур і механізмів забезпечення міжнародної безпеки та глобальної стабільності;
    • нелегальна міграція;
    • можливість втягування України в регіональні збройні конфлікти чи у протистояння з іншими державами;
    • нарощування іншими державами поблизу кордонів України угруповань військ та озброєнь, які порушують співвідношення сил, що склалося;
    • небезпечне зниження рівня забезпечення військовою таспеціальною технікою та озброєнням нового покоління Збройних Сил України, інших військових формувань, що загрожує зниженням їх боєздатності;
    • повільність у здійсненні та недостатнє фінансове забезпеченняпрограм реформування Воєнної організації та оборонно-промислового комплексу України;
    • накопичення великої кількості застарілої та не потрібної для Збройних Сил України військової техніки, озброєння, вибухових речовин;
    • незавершеність договірно-правового оформлення і недостатнє облаштування державного кордону України;
    • незадовільний рівень соціального захисту військовослужбовців, громадян, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей;
    у внутрішньополітичній сфері:
    • порушення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування Конституції (254к/96-ВР) і законів України, праві свобод людини і громадянина, в тому числі при проведеннівиборчих кампаній, недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції і виконання законів України;
    • можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних відносин, радикалізації та проявів екстремізму в діяльності деяких об'єднань національних меншин та релігійних громад;
    • загроза проявів сепаратизму в окремих регіонах України;
    • структурна та функціональна незбалансованість політичної системи суспільства, нездатність окремих її ланок до оперативного реагування на загрози національній безпеці;
    в економічній сфері:
    • істотне скорочення внутрішнього валового продукту, зниження інвестиційної та інноваційної активності і науково-технічного та технологічного потенціалу, скорочення досліджень на стратегічноважливих напрямах інноваційного розвитку;
    • ослаблення системи державного регулювання і контролю у сфері економіки;
    • нестабільність у правовому регулюванні відносин у сфері економіки, в тому числі фінансової (фіскальної) політики держави;
    • відсутність ефективної програми запобігання фінансовим кризам;
    • зростання кредитних ризиків;
    • критичний стан основних виробничих фондів у провідних галузях промисловості, агропромисловому комплексі, системах життєзабезпечення;
    • загострення проблеми підтримання в належному технічному стані ядерних об'єктів на території України;
    • недостатні темпи відтворювальних процесів та подолання структурної деформації в економіці;
    • критична залежність національної економіки від кон'юнктури зовнішніх ринків, низькі темпи розширення внутрішнього ринку;
    • нераціональна структура експорту з переважно сировинним характером та низькою
    Фото Капча