Національна безпека

у соціальній та гуманітарній сферах:

• невідповідність програм реформування економіки країни і результатів їх здійснення визначеним соціальним пріоритетам;
• неефективність державної політики щодо підвищення трудових доходів громадян, подолання бідності та збалансування продуктивної зайнятості працездатного населення;
• криза системи охорони здоров'я і соціального захисту населення і, як наслідок, небезпечне погіршення стану здоров'я населення;
• поширення наркоманії, алкоголізму, соціальних хвороб;
• загострення демографічної кризи;
• зниження можливостей здобуття якісної освіти представниками бідних прошарків суспільства;
• прояви моральної та духовної деградації суспільства;
• зростання дитячої та підліткової бездоглядності, безпритульності, бродяжництва;

у науково-технологічній сфері:

• наростаюче науково-технологічне відставання України від розвинутих країн;
• неефективність державної інноваційної політики, механізмів стимулювання інноваційної діяльності;
• низька конкурентоспроможність продукції;
• нерозвиненість внутрішнього ринку високотехнологічної продукції та відсутність його ефективного захисту від іноземноїтехнічної і технологічної експансії;
• зниження внутрішнього попиту на підготовку науково-технічнихкадрів для наукових, конструкторських, технологічних установ та високотехнологічних підприємств, незадовільний рівень оплатинауково-технічної праці, падіння її престижу, недосконалість механізмів захисту прав інтелектуальної власності;
• відплив учених, фахівців, кваліфікованої робочої сили за межі України;

в екологічній сфері:

• значне антропогенне порушення і техногенна перевантаженість території України, зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів;
• нераціональне, виснажливе використання мінерально-сировинних природних ресурсів як невідновлюваних, так і відновлюваних;
• неподоланність негативних соціально-екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи;
• погіршення екологічного стану водних басейнів, загострення проблеми транскордонних забруднень та зниження якості води;
• загострення техногенного стану гідротехнічних споруд каскаду водосховищ на р. Дніпро;
• неконтрольоване ввезення в Україну екологічно небезпечних технологій, речовин, матеріалів і трасгенних рослин, збудниківхвороб, небезпечних для людей, тварин, рослин і організмів, екологічно необгрунтоване використання генетично змінених рослин, організмів, речовин та похідних продуктів;
• неефективність заходів щодо подолання негативних наслідків військової та іншої екологічно небезпечної діяльності;
• небезпека техногенного, у тому числі ядерного та біологічного, тероризму;
• посилення впливу шкідливих генетичних ефектів у популяціях живих організмів, зокрема генетично змінених організмів, та біотехнологій;
• застарілість та недостатня ефективність комплексів з утилізації токсичних і екологічно небезпечних відходів;

в інформаційній сфері:

• прояви обмеження свободи слова та доступу громадян до інформації;
• поширення засобами масової інформації культу насильства, жорстокості, порнографії;
• комп'ютерна злочинність та комп'ютерний тероризм;
• розголошення інформації, яка становить державну та іншу, передбачену законом, таємницю, а також конфіденційної інформації, що є власністю держави або спрямована на забезпечення потреб та національних інтересів суспільства і держави;
• намагання маніпулювати суспільною свідомістю, зокрема, шляхом поширення недостовірної, неповної або упередженої інформації.

 

 

З урахуванням геополітичної і внутрішньої обстановки в Україні діяльність усіх державних органів має бути зосереджена напрогнозуванні, своєчасному виявленні, попередженні і нейтралізації зовнішніх і внутрішніх загроз національній безпеці, захисті суверенітету і територіальної цілісності України, безпеки її прикордонного простору, піднесенні економіки країни, забезпеченні особистої безпеки, конституційних прав і свобод людини ігромадянина, викоріненні злочинності, вдосконаленні системи державної влади, зміцненні законності і правопорядку та збереженні соціально-політичної стабільності суспільства, зміцненні позицій України у світі, підтриманні на належному рівні її оборонного потенціалу і обороноздатності, радикальному поліпшенні екологічної ситуації.

Основними напрямами державної політики з питань національної безпеки України є:

у зовнішньополітичній сфері –

• проведення активної міжнародної політики України з метою: створення сприятливих зовнішньополітичних умов для прогресивного економічного і соціального розвитку України;
• запобігання втручанню у внутрішні справи України івідвернення посягань на її державний суверенітет і територіальну цілісність з боку інших держав;
• забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства у Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими країнами Співдружності Незалежних Держав, а також з іншими державами світу;
• сприяння усуненню конфліктів, насамперед у регіонах, щомежують з Україною;
• участь у міжнародній миротворчій діяльності під егідою ООН, ОБСЄ, інших міжнародних організацій у сфері безпеки;
• участь у заходах щодо боротьби з міжнародними організованими злочинними угрупованнями та міжнародним тероризмом, протидіяпоширенню ядерної та іншої зброї масового ураження і засобів її доставки;
• адаптація законодавства України до законодавстваЄвропейського Союзу;
• у сфері державної безпеки:
• реформування правоохоронної системи з метою підвищення ефективності її діяльності на основі оптимізації структури, підвищення рівня координації діяльності правоохоронних органів, покращення їх фінансового, матеріально-технічного, організаційно-правового і кадрового забезпечення;
• зосередження ресурсів і посилення координації діяльностіправоохоронних, розвідувальних і контррозвідувальних органів України для боротьби з організованою злочинністю та наркобізнесом;
• участь України в міжнародному співробітництві у сферіборотьби з міжнародною злочинністю, тероризмом, наркобізнесом, нелегальною міграцією;
• відпрацювання ефективно діючої системи контролю за поставкамипродукції і технологій оборонного пзначення і подвійноговикористання;

у воєнній сфері та сфері безпеки державного кордону України:

• прискорення реформування Збройних Сил України та інших військових формувань з метою забезпечення їх максимальноїефективності та здатності давати адекватну відповідь реальним тапотенційним загрозам Україні;
• перехід до комплектування ЗбройнихСил України на контрактній основі;
• здійснення державних програм модернізації наявних, розроблення та впровадження новітніх зразків бойової техніки таозброєнь;
• посилення контролю за станом озброєнь і захищеністювійськових об'єктів;
• активізація робіт з утилізації зброї;
• впровадження системи демократичного цивільного