Науковий вісник «Асканія-Нова»

Академік Л. К. Гребень, виходячи з урядових завдань щодо інтенсифікації сільського господарства за умов великого зрошення, у 1959 році визначив автору даного сповіщення тему кандидатської дисертації “Схрещування цигайських і тонкорунних маток з баранами скороспілих порід для збільшення виробництва ягнятини”. Дослідження проведено у колекційному стаді овець інституту тваринництва “Асканія-Нова”  із  загальною чисельністю  980 голів, у т.ч. 760 вівцематок, яке включало 12 вітчизняних і зарубіжних порід , а також у класній отарі мериносових вівцематок (n=960) методом двократного повторення. Метою досліджень було виявлення найбільш вдалих породних поєднань при схрещуванні цигайських і асканійських тонкорунних вівцематок з баранами англійських м’ясних порід : суффольк, оксфорддаун, гемпшир, шропшир, лінкольн, ромні-марш, а також типу коридель вітчизняної селекції та курдючними - чунтуками і гісарами.

Англійські м’ясні барани завезені в Асканію-Нова у 1959 році, суффольки і оксфорддауни використані вперше. Продуктивність овець колекційного стада, яке слугувало експериментальною базою породоутворення, була дуже низька : середній настриг вовни по стаду становив 3,77 кг, митої – 1,62 кг при виході чистого волокна 43 % і діловому виході 70,5 ягнят на 100 вівцематок.

У результаті  всебічного  аналізу  одержаних нами у 1959-1964 рр. матеріалів досліджень встановлено, що із 15 породних поєднань найбільший інтерес для створення інтенсивних типів овець з кросбредною вовною представляли барани-плідники таких імпортних порід : лінкольн, суффольк і оксфорддаун. Результати пошукових досліджень щодо виявлення ефективних породних поєднань при схрещуванні вівцематок асканійської і цигайської порід з англійськими м’ясо-вовновими баранами були визначальними при розробці в Інституті тваринництва “Асканія-Нова” методів виведення  інтенсивних типів  овець [ 2 ]. 

У 1965-1975 рр.  нами, разом з академіком Л. К. Гребенем, на основі всебічної оцінки акліматизаційної здатності овець імпортних порід і одержаного від них селекційного матеріалу при схрещуванні з асканійськими  тонкорунними і цигайськими вівцематками, розроблено методи виведення інтенсивних типів м’ясо-вовнових овець і в дослідному господарстві Інституту “Асканія-Нова” створено селекційні стада скороспілих асканійських кросбредів і асканійських чорноголових з  високою комбінованою продуктивністю : м’ясною,  молочною і вовновою [ 3 ]. 

В результаті виробничого випробування асканійських м’ясо-вовнових баранів-плідників у господарствах Херсонської і Кримської областей виявлено високу їх генетичну цінність як для промислового схрещування з метою виробництва ягнятини, так і створення на півдні України вівчарства нового м’ясо-вовнового напряму продуктивності - кросбредного. 

 Подальшими дослідженнями, проведеними нами, встановлено високу адаптивну здатність асканійських м’ясо-вовнових баранів-плідників до екстремальних природно-кліматичних умов, а також  їх значний перетворюючий вплив  за величиною, репродуктивними і м’ясними якостями та вовновим покривом як на базі асканійських тонкорунних,  так і цигайських вівцематок,  що дало змогу широко використовувати їх для ство-рення племінного вівчарства нового напряму продуктивності [ 3 ]. 

Внаслідок одержаних позитивних результатів щодо використання асканійських кросбредних баранів дослідного господарства “Асканія-Нова” для інтенсифікації галузі вівчарства, було прийнято рішення Херсонської обласної Ради народних депутатів від 05.09.1980 року № 529/17 “Про створення кросбредного вівчарства в господарствах Херсонської області”, згідно якому було доведено завдання на 1981-1985 рр. по створенню п’яти племінних репродукторів із загальною чисельністю 5,4 тис. вівцематок, щорічної реалізації племінних баранів від 140 до 550 голів  і промисловому схрещуванню вівцематок планових порід з асканійськими кросбредними баранами-плідниками  від 20 до 61 тис. голів щорічно.

Відповідно  до наказу  Міністерства  сільського   господарства України № 380 від 21.ХІІ.1981 р. “Про заходи по збільшенню вироб-ництва продукції вівчарства в Українській РСР у 1982-1985 рр.”, дослідне господарство “Асканія-Нова” було затверджено племінним заводом асканійських м’ясо-вовнових овець, який забезпечував баранами-плідниками господарства 18 областей України  для   промислового  схрещування  і   створення  нового м’ясо-вовнового напряму   вівчарства.

 Згідно з Комплексною програмою прискорення науково-технічного прогресу у сільському господарстві Херсонської області на 1981-1985 рр. і на період до 1990 року, затвердженою Постановою  бюро обкому  КПУ  і   облвиконкому  від  21.І.1981 р.  № 61/2, а також рішенням Херсонського виконкому обласної ради народних депутатів від 18.VІІ.1981 р. № 323/12, кросбредне вівчарство створювалося в радгоспі “Зоря” Скадовського і в усіх господарствах Чаплинського районів. З цією метою Асканійська державна племінна станція була укомплектована асканійськими кросбредними баранами-плідниками  і щорічно забезпечувала  охолодженою спермою штучне осіменіння 24 тис. вівцематок в 14 господарствах Чаплинського району.

У 1981 році,  відповідно до наказу Міністерства сільського господарства СРСР від 11.ХІІ.1981 р. № 360 “Про заходи по прискоренню виведення нових високопродуктивних порід сільськогосподарських тварин”, було сформовано союзну Комісію по оперативному керівництву і забезпеченню належного контролю по створенню нової напівтонкорунної м’ясо-вовнової породи  із дев’ятьма внутрішньопородними типами. В склад комісії було включено автора даного сповіщення. Цим наказом було затверджено п’ять базових господарств Херсонської області по виведенню нової породи овець в Україні. 

Союзною методикою виведення усіх внутрішньопородних типів радянської м’ясо-вовнової  породи було запропоновано в якості поліпшуючого генофонду використовувати баранів-плідників породи австралійський коридель.  При обговоренні цієї методики на засіданні бюро Ради з селекції і гібридизації тварин 6.VІІІ.1981 р., головуючий академік Л. К. Ернст дав згоду на прийняття нашої пропозиції щодо використання асканійських кросбредних баранів-плідників племзаводу “Асканія-Нова” в якості поліпшуючого генофонду для  виведення південноукраїнського типу овець нової породи з живою масою маток 50,0-60,0 кг, багатоплідністю 110-130 % і настригом вовни