Науковий вісник «Асканія-Нова»

За даними О. Б. Лесик лактаційна крива вівцематок новоствореного типу характеризується рівномірним зниженням середньодобового надою за 188 днів лактації як за період підсису ягнят (80 днів), так  і в період  доїння вівцематок протягом 108 днів. Це сприяло виробництву товарного молока на вівцематку з ягнятами-одинаками 81,6 кг при середньодобовому надої 0,76 кг, з двійнятами відповідно 110,8 і 1,3 кг, що забезпечило виготування на вівцематку по 20-27 кг цінного дієтичного продукту – бринзи. Молочність вівцематок за 188 днів лактації з двійневими ягнятами становила 231,5 кг і 173,2 кг -  з одинаками.

Буковинські ягнята характеризуються високою м’ясною скороспілістю. Середня маса тушок  9-місячних ягнят склала 21,1 кг, при забійному виході 51,1 %, вмісті в тушці м’якітної частини 78,1 %, площі м’язового вічка 19,7 см2, коефіцієнті м’ясності 3,6 і високій біологічній цінності м’яса (співвідношення протеїну і жиру в м’якітній частині тушок 1:1,22).

Отже, в нових ринкових умовах від кожної вівцематки новоствореного буковинського типу з високою комбінованою продуктивністю одержано 169,3 грн. чистого прибутку при рівні рентабельності 49,8 %. Найбільша питома вага у загальній виручці склала від реалізації бринзи 54,6 %, м’яса – 42,2 %, тоді як від реалізації вовни – лише 3,2 %.

За  період від апробації новоствореної породи (2000 р.) до  її затвердження (2007 р.) пройшло сім років найжорстокішого  випробування селекційних досягнень негативною взаємодією “генотип-середовище”. Так, барани-плідники і вівцематки селекційних стад  внутрішньопородних типів - асканійських кросбредів і асканійських чорноголових племзаводу “Асканія-Нова” в екстремальних умовах годівлі проявили феноменальну адаптивну здатність і зберегли високі відтворювальні якості, генетичну і виробничу цінність. Племінна продукція племзаводу “Асканія-Нова” визнана як селекційні досягнення (одержано 8 авторських свідоцтв) і за високу якість нагороджена Дипломами Оргкомітету Міжнародних виставок-ярмарок “Агро-2005…2008 рр.”, а також Дипломом і Призом Грецької Богині Перемоги “Ніка” Всеукраїнського конкурсу якості продукції в 2005 р. у номінації “Продукція виробничо-технічного призначення”. 

Створені нами імпортозамінюючі генотипи асканійських кросбредів і асканійських чорноголових овець послужили поліпшуючим генофондом для проведення наукових досліджень, підготовки та захисту трьох докторських і понад 30 кандидатських дисертацій.

У нових ринкових умовах, завдяки високій м’ясній, молочній і вовновій продуктивності при відмінних спадкових властивостях та міцної конституції асканійських м’ясо-вовнових овець інтенсивних типів, попит на них з кожним роком зростає. Під науковим супроводом автора інтенсивних типів і новоствореної породи старшим науковим співробітником кандидатом с.-г. наук ІТ "Асканія-Нова" Г. П. Калащук їх ефективно використовують в суб’єктах племінної справи і товарному вівчарстві   різних агроформувань Херсонської, Миколаївської, Запорізь-кої, Одеської, Донецької, Житомирської, Вінницької, Полтавської, Чернігівської і ін. областей та АР Крим з метою  розширення племінної бази,  виведення донецького,  кримського  та  інших  регіональних  внутрішньопородних типів новоствореної породи, а також формуванню конкурентоспроможності галузі.

Генетичні ресурси новоствореної породи зосереджено в дв’яти племінних заводах і 11 племінних репродукторах загальною чисельністю 16 тисяч овець, в тому числі 10,6 тис. вівцематок.

Виведення асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною вирішує важливу народногосподарську проблему  щодо забезпечення галузі вівчарства вітчизняним  імпортозамінюючим  генофондом. 

Використання видатних генотипів асканійських кросбредів і асканійських чорноголових із вісьмома генеалогічними лініями і 26 спорідненими групами племзаводу “Асканія-Нова”,  який є вершиною селекційної піраміди новоствореної породи і  забезпечує її генетичний прогрес, дозволяє не тільки відновити галузь вівчарства в Україні  на новій якісній основі без імпорту м’ясних порід і типів, а й сформувати експортний потенціал вітчизняних племінних ресурсів світового рівня, заощадити державні валютні кошти та запобігти ввезення збудників небезпечних генетичних захворювань. Як свідчать результати сучасних досліджень у тваринництві,  використання імпортних тварин збільшує ризик занесення у вітчизняні стада нових генетичних мутацій та нових інфекційних захворювань [ 5 ]. 

Півстолітній наш досвід породоутворення, за умов нестабільного рівня годівлі тварин - від оптимального до екстремального, свідчить, що створення селекційних досягнень, які є національним надбанням, потребує високого професіоналізму і інтелекту, постійного наукового пошуку, вірності і відданості нелегкій і складній  справі, а також  творчій  єдності науки   і  виробництва  і, нарешті,   довголітньої    невпинної праці протягом  35…40 років. Тому науковці з вівчарства Інституту тваринництва  “Асканія-Нова” у кризових ситуаціях за останні 15 років багаторазово зверталися до Президентів, керівників Верховної Ради і Уряду України з пропозицією щодо збереження на державному рівні створених видатних вітчизняних імпортозамінюючих генетичних ресурсів. 

З цією метою необхідно терміново внести зміни до нормативно-правових актів з атестації суб’єктів племінної справи у тваринництві, а саме :

- при  визначенні статусу племінного заводу мінімальну чисельність маточного поголів’я встановити 200 вівцематок замість 750 голів згідно з Положенням [ 6 ] (додаток 11 до п. 4.1., стор. 54) ; 

- внести доповнення щодо присвоєння найвищої категорії племінному заводу, який є вершиною селекційної піраміди новоствореної породи і забезпечує її якісний прогрес, а також про першочергову  підтримку його на державному рівні  шляхом трикратного збільшення коштів в розрахунку на одну голову проти  розмірів встановлених Постановою Кабміну України.