Науковий вісник «Асканія-Нова»

- високими відтворювальними якостями при середній багатоплідності вівцематок 145-148 % (максимальна 183 %), а також ранньою статевою зрілістю (перше ягніння у 13-14-місячному віці) ;

- добре вираженими м’ясними формами і крупною величиною: середня  жива  маса  баранів-плідників  126-137 кг, максимальна 161-178 кг, вівцематок відповідно 77-80 і 122-132 кг ;

- високою технологічністю: спокійним темпераментом, легко стрижуться, барани комолі (безрогі), у вівцематок добре виражений материнський інстинкт, а молока достатньо, щоб вигодувати двох…чотирьох ягнят ; 

- високою молочною продуктивністю: за 120 днів лактації в середньому 209-215 кг, максимальна – 435-594 кг;

- високою скороспілістю  росту : середня жива маса ягнят  у 100-денному   віці 32-40 кг (макс. 62 кг) при середньодобовому прирості 280-340 г, в 9-10-місячному віці 54-61 кг (макс. 87 кг) ;

- високою м’ясною скороспілістю : середня маса тушок у 4-місячному віці 17-20 кг, в 9-місячному – 27-32 кг при забійному виході 48-54 % та неперевершених смакових якостях і біологічній повноцінності м’яса ;

- рекордними показниками виробництва м’яса (у живій масі) на вівцематку 160-192 кг при вирощуванні трійневих ягнят до 9-10-місячного віку при середніх показниках  - 80-85 кг ;

- високою вовновою продуктивністю з відмінними технологічними властивостями кросбредної вовни при середньому настригу у  чистому волокні у баранів-плідників 8,12-9,3 кг (макс. 11,1-12,8 кг), вівцематок відповідно 5,0-5,6 кг (макс. 8,0-8,8 кг) при довжині вовни 14-19 см (макс. 22-25 см) і виході чистого волокна  69-72 % (макс. 79-83 %) ;

Наведені показники продуктивності овець створених інтенсивних типів  у порівнянні з такими  на початку селекції (1965 рік) свідчать про виведення  видатних тварин з рекордною м’ясною, молочною і вовновою продуктивністю. 

В результаті численних  виробничих випробувань у різних регіонах України протягом 1976-2000 рр. встановлено, навіть за умов нестабільного рівня годівлі овець, високу ефективність використання баранів-плідників інтенсивних типів племзаводу “Асканія-Нова” для створення племінної бази  вівчарства  нового напряму продуктивності -  м’ясо-молочно-вовнового.

У 1980-2000 рр., за особистою ініціативою провідних в Україні селекціонерів-науковців - професором Одеського державного аграрного університету В. К. Чепур і кандидатом сільсько-господарських наук  Чернівецької дослідної станції Т. О. Черномиз, проведено в господарствах Одеської і Чернівецької областей багаторічну творчу науково-дослідну і селекційно-племінну роботу щодо виведення високопродуктивних типів овець з кросбредною вовною шляхом використання на вівцематках місцевої селекції в якості поліпшуючого генофонду асканійських м’ясо-вовнових баранів-плідників. Створені В. К. Чепур і Т. О. Черномиз селекційні стада м’ясо-вовнових овець державною апробаційною комісією у 2000 році були високо оцінені і апробовані як внутрішньопородні типи асканійської м’ясо-вовнової породи з кросбредною вовною.

Згідно з наказом Міністерства аграрної політики України № 69 від 23 травня 2000 р., експертною комісією з 25 по 31 травня проведено апробацію новоствореної породи і визнано її як нове селекційне досягнення у вівчарстві. Акт державної комісії по апробації  породи затверджено секцією виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва науково-технічної ради Мінагрополітики України від 22 грудня 2000 року.

Міністерство аграрної політики України  і Українська академія аграрних наук, на підставі результатів державної апробації і рішення секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва науково-технічної ради  Міністерства аграрної політики (протокол № 4 від 22 грудня 2000 р.), наказом від 8 травня 2007 р. № 315/37 затвердили селекційні досягнення під назвою «Асканійська м’ясо-вовнова порода овець з кросбредною вовною» асканійську м’ясо-вовнову породу овець  та її внутрішньопородними типами, а саме :    

  асканійські кросбреди;

  асканійські чорноголові;

  одеський тип асканійської м’ясо-вовнової, який створено професором Одеського державного аграрного університету В.К. Чепур;

  буковинський тип асканійської м’ясо-вовнової, який створено кандидатом с.-г. наук Буковинського інституту АПВ Т. О. Черномиз;

  дніпропетровський тип асканійської м’ясо-вовнової, який створено професором Дніпропетровського державного аграрного університету В. Т. Шуваєвим.

Одеський і буковинський типи створено в період 1980-2000 рр. шляхом використання асканійських кросбредів і асканійських чорноголових баранів-плідників племзаводу “Асканія-Нова”, дніпропетровський - створено  на базі новозеландського кориделя.

Асканійській м’ясо-вовновій породі овець з кросбредною вовною надано заводську марку АМВ, асканійським кросбредам – АК, асканійським чорноголовим – АЧ, одеському типу – ОТ-АМВ, буковинському типу – БТ-АМВ, дніпропетровському – ДТ-АМВ.

Висока ефективність розведення овець новоствореної асканійської м’ясо-вовнової породи обумовлена в значній мірі   максимальним використанням вівцематок як засобу виробництва зі спадково обумовленою здатністю одночасно продукувати м’ясо, молоко і кросбредну вовну. 

Це підтверджується даними О. Б. Лесик, які одержано  у  2001-2005 рр. в  господарствах  Чернівецької області [4]. Вона переконливо довела, що вівці буковинського типу новоствореної асканійської м’ясо-вовнової породи характеризуються високою комбінованою продуктивністю: молочною, м’ясною і вовновою при високій відтворювальній здатності, скороспілості, позитивних взаємозв’язках основних селекційних ознак і  забезпечують високу  ефективність їх розведення за умов виробництва різних видів продукції, що продукує вівця.

Так, в племзаводі “Берестя” Новоселицького району вівцематки (n=179) живою масою 61,6 кг, при середній багатоплідності 141,4 % (запліднюваність 98,9 %), настригу митої вовни 3,2 кг і виході чистого волокна 64 %, відтворюють життєздатне