Недоговірні зобов’язання. Відшкодування шкоди

• мета – поновити порушені права;
• мають майновий характер;
• реалізуються примусово силами юрисдикційних органів;
• виконують попереджувальну, виховну функцію.

Водночас між договірною і недоговірною (деліктною) від повідальністю існують і певні відмінності:

• договірна настає, коли сторони перебувають у відносних правовідносинах, недоговірна – в абсолютних;
• договірна покладається на порушника договору або на особу, яка за договором відповідає за порушника (поручитель, гарант), недоговірна – на порушника або на особу, яка за за коном відповідає за порушника (батьки, опікуни, лікувальна установа), або взагалі на третю особу, в інтересах якої вчиня ються дії (заподіяння шкоди в стані крайньої необхідності) ;
• договірна – це додатковий обов'язок, який приєднується до невиконаного обов'язку (поставити продукцію і сплатити штраф), а недоговірна – це новий обов'язок замість невикона ного;
• договірна передбачена як законом, так і договором, недо говірна – виключно законом;
• договірна виступає у вигляді відшкодування збитків, стяг нення пені, штрафу, неустойки, а недоговірна – виключно у вигляді відшкодування збитків.

Крім ЦК, правовідносини щодо відшкодування шкоди регулюються й іншими нормативними актами.

Як договірна, так і недоговірна відповідальність настає лише за наявності певних умов (підстав), передбачених законом. Такі загальні підстави встановлені в ст. 1166 ЦК.

Відповідальність за заподіяння шкоди настає за загальним правилом за наявності таких умов:

• шкода;
• протиправність поведінки заподіювана;
• причинний зв'язок між протиправною поведінкою та за подіяною шкодою;
• вина заподіювана шкоди.

Сукупність цих умов і є підставою для покладання на особу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди. Ці умови є загальними для виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди, оскільки їх сукупність вимагається в усіх випадках, крім тих, які спеціально передбачені в законі.

 

 

Система деліктних зобов'язань побудована на поєднанні загального (генерального) делікту із спеціальним.

Склад загального делікту законодавець наводить в ст. 1166 ЦК, де передбачено, як загальне правило, що заподіяна шкода відшкодовується особою, яка її заподіяла.

Спеціальні делікти характеризуються такими особливостями:

- способом заподіяння шкоди;

-особою заподіювача шкоди;

-особою потерпілого,

-особою, яка відповідає за шкоду;

-об'єктом, якому заподіюється шкода;

-обставинами заподіяння шкоди;

-особливими умовами відповідальності тощо.  Види спеціальних деліктів:

1) шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки (ДПН) :

а) шкода, заподіяна наземним ДПН;

б) шкода, заподіяна морським судном;

в) шкода, заподіяна повітряним судном;

г) ядерна шкода;

2) шкода, заподіяна представниками і працівниками юридич ної особи:

а) шкода, заподіяна працівником при виконанні ним трудо вих обов'язків;

б) шкода, заподіяна посадовою особою органів державної влади або органом місцевого самоврядування;

в) шкода, заподіяна незаконними діями представників право охоронних органів;

3) шкода, заподіяна особами з пороками волі:

а) малолітніми;

б) неповнолітніми;

в) недієздатними;

д) особами, які не розуміли значення своїх дій;

4) шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого:

а) під час виконання особою договірних зобов'язань;

б) під час виконання трудових обов'язків;

г) фізичній особі-підприємцю;

д) малолітній особі;

є) неповнолітній особі;

ж) особі, яка не працювала;

з) особі, яка потерпіла від злочину;

5) шкода, заподіяна правомірними діями:

а) необхідною обороною;

6) в стані крайньої необхідності;

6) шкода, заподіяна навколишньому середовищу:

а) атмосфері, воді, землі;

б) флорі, фауні;

7) моральна шкода:

а) шкода, заподіяння якої пов'язано із діяльністю держав них органів та посадових осіб;

б) шкода, заподіяна засобами масової інформації;

в) шкода, заподіяна приватними особами;

8) шкода, заподіяна недоліками робіт, послуг речей;

9) шкода, що відшкодовується особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність; \

10) шкода, яка відшкодовується у зв 'язку з припиненням права власності;

11) шкода, що відшкодовується фізичній особі, яка потерпіла від злочину, якщо заподіювач шкоди не встановлений або отри мати належне з нього неможливо

12) створення загрози життю, здоров'ю чи майну особи;

13) інші спеціальні випадки відшкодування шкоди

Відповідальність за шкоду, завдану органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування

Особливість цього делікту полягає в суб'єктному складі: заподіювачами шкоди виступають органи державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування.

Незаконними можуть бути дії як колегіальних органів, так і конкретних посадових осіб, які зумовили настання шкоди наприклад, безпідставна відмова у реєстрації юридичної особи, незаконна заборона підприємницької діяльності, незаконне стягнення штрафу, незаконне видання акта, що порушує права громадян тощо).

У разі завдання шкоди будь-яким із цих органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування (дія посадової (службової) особи при виконанні нею службових обов'язків вважається дією самого органу) громадянинові або юридичній особі, вона відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим, органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду

Законодавець встановлює особливі правила відповідальності за шкоду, заподіяну фізичній особі актами влади у сфері специфічної діяльності органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду.

У ст. 1176 ЦК встановлені особливі умови відповідальності