Теорії природного права на різних етапах його становлення та розвитку

Курсова робота на тему:

 

 

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Поняття та ознаки природного права

1.1. Поняття природного права

1.2. Загальні ідеї природного права

Розділ 2. Філософські погляди на природне право за часів середньовіччя

2.1. Погляди Гроція

2.2. Погляди Локка

2.3. Погляди Гоббса

Розділ 3. Сучасні течії природного права

3.1. Неотомізм

3.2. Феноменологічний

3.3. Екзистенціалізм

3.4. Герменевтичний

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Виникнення права – це складний і багатоаспектний процес. Різноманітність теорій, які намагаються пояснити характер змін у соціальному житті при переході від природного до державно-правового стану суспільства, умови і причини виникнення права, обумовлена суттєвими розбіжностями у світогляді авторів теорій, різним розумінням самої сутності і призначення права, впливом відповідної історичної епохи, відсутністю і неможливістю абсолютного знання з даної проблеми. Але всі концепції мають певну пізнавальну цінність і сприяють відновленню більш достовірної картини генезису права. Розглянемо одну з теорій, а саме теорію природного права. 

Однією з найбільш поширених теорій права в правовій науці є теорія природного права, яка бере свій початок ще зі стародавніх часів. Пов’язані з цією проблемою ідеї існували вже в Стародавній Греції, Китаї та Римі. Але своєї кульмінації вона досягла в епоху буржуазних революцій 17-19 століть. В 17 столітті ідеї природного права відобразились у прогресивних планах буржуазії, що виступила проти феодального свавілля та партикуляризму, на захист ідей свободи та рівності, які склалися в цілісне вчення про природні права. Так сформувалась природна школа права. Основна ідея природної школи права – існування права, як встановленого державою так і поза її межами. Теорія вільна від теологічного, божественного, надприродного походження і сутності права. 

Усі варіанти природно-правової теорії побудовані на співвідношенні природного та позитивного права. [5; c. 164]. Право позитивне – це те, яке виражене в законодавстві і звичаях прийнятих державою і які підтримуються державним авторитетом. Тоді як природне право – норми, які витікають з людського розуму або надані природою. Позитивне право змінне, що зумовлено різними причинами – інтересами законодавця, історичними подіями. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що теорія природного права розвивалась досить довго, її досліджувало багато філософів і протягом того часу, в якому вона розвивалась, виникали різні суперечки та нові погляди на природне право. Природне право базується на тому, що людина самостійно вбачає сенс життя, у неї виникають уявлення про те, що справедливо, а що – не справедливо. Природне право є вічним та незмінним, воно буде існувати доти, доки буде існувати людство. Воно втілює вищу справедливість, і тому закони держави не повинні йому суперечити. 

У рамках природної теорії права знайшли прояв ідеї щодо відмінностей права і закону. Прихильники такого розмежування намагаються вкласти у зміст права основи гуманізму, справедливості, та інші соціальні цінності. Природно-правова теорія віддала пріоритет ідеологічному і ціннісному аспектам права, що недостатньо для повноти розуміння його походження і сутності. Проблемне питання даної роботи полягає у тому, що природне право з розвитком суспільства змінювалось, змінювались його цілі і завдання, філософи мислили по різному. В курсовій роботі я хотів би показати, як розвивалось природне право протягом різних періодів його становлення та як мислили філософи в той чи інший період, як ці ідеї впливали на суспільство.

Таким чином все вище викладене зумовлює актуальність даної теми.

Мета курсової роботи: дослідження теорії природного права на різних етапах його становлення та розвитку.

Мета включає в себе такі завдання:

Визначити поняття природного права та його ідеї.

Охарактеризувати погляди філософів.

Розглянути сучасні течії природного права.

Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: аналіз наукових джерел, спостереження, порівняння.

Предмет дослідження: дослідження та аналіз робіт видатних юристів і філософів.

Об’єкт дослідження: сутність природного права.

 

 

 

Природне право – це право, яке знаходиться у самій природі людині, надане їй від природи та має ґрунтовний для життя людей норматив поведінки. Джерелом природного права є сама людина, тобто її потреби й інтереси. Людина виступає їх носієм. Отже, ми бачимо, що природне право має загальносоціальне, людське походження і воно не санкціоноване з боку держави. Вихідним пунктом є теза про наявність у кожної людини невід’ємних прав і свобод, котрими вона наділена природою, так само як вона наділена розумом. Це є природне право. Тільки згодом, коли виникає держава, виникає позитивне право, яке призначене закріпити природні права людини, створити реальні гарантії для їх дії. Воно є продуктом життєдіяльності людини, а не держави. Саме природне право є основою невід’ємних, природних прав людини, які існують незалежно від того, чи закріплені вони десь, чи ні. Невід’ємні, природні права людини походять від природного права на життя і свободу, які від народження має кожна людина, які покликані гарантувати свободу, захищати особу від свавілля з боку держави та інших осіб. Ці права