Облік та аудит необоротних активів

 

Вступ

1. Економічна сутність обліку та аудиту необоротних активів

2. Нормативно-законодавчі та інші інформаційні джерела для здійснення обліку та одержання доказів при проведені аудиту необоротних активів

3. Характеристика фінансового-господарського стану КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша» фінансового-господарського стану КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша»

4. Планування та організація аудиту необоротних активів бюджетних установ

5. Методика аудиту необоротних активів КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша»

6. Узагальнення результатів аудиту необоротних активів діяльності

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки

 

 

Актуальність обраної теми пояснюється тим, що на сьогоднішній день дуже гостро постає питання організації обліку та контролю за рухом необоротних активів бюджетних установ, адже саме вони виконують суспільні функції для підвищення рівня життя та добробуту населення. Саме необоротні активи є суттєвою часткою майна бюджетних установ. Управління необоротними активами бюджетної установи потребує нової моделі раціональної управлінської системи, визначальними функціями якої є облікова та контрольна. Формування достовірної облікової інформації в системі бухгалтерського обліку бюджетної сфери стає стратегічним завданням її побудови.

Теоретичні питання обліку необоротних активів та особливості його методології у бюджетних установах досліджувалися вітчизняними вченими: П. Й. Атамасом, Р. Т. Джогою, Т. В. Канєвою, М. Т. Білухи, Т. М. Мельником, Л. В. Панкевичем, С. В. Свірком, В. В. Сопком, Н. І. Сушком, І. Т. Ткаченком, Є. В. Мниха та іншими.

Метою курсової роботи є удосконалення технології обліку та контролю за рухом необоротних активів бюджетної установи та визначення практичних рекомендацій щодо поліпшення формування достовірної інформації про їх використання.

Відповідно до мети у курсовій роботі визначено сукупність основних завдань, спрямованих на її досягнення:

• дослідити економічну сутність обліку та аудиту необоротних активів;
• визначити нормативно-законодавчі та інші інформаційні джерела для здійснення обліку та одержання доказів при проведені аудиту необоротних активів;
• охарактеризувати фінансово-господарську діяльність КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша»;
• розглянути організацію обліку необоротних активів на КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша»;
• дослідити аудит необоротних активів КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша»;
• висвітлити узагальнення результатів аудиту необоротних активів діяльності

Об’єктом дослідження є процес організації обліку та аудиту необоротних активів на КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша».

Предмет дослідження – сукупність теоретичних, організаційних та методичних засад обліку та аудиту необоротних активів.

Під час дослідження використовувались діалектичні методи, синтез і аналіз, індуктивний і дедуктивний методи. Поряд із загальнонауковими методами нами були використані і специфічні методи: хронологічного і систематичного спостереження, метод вимірювання господарських засобів і процесів, метод реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації; узагальнення інформації з метою складання фінансової звітності.

Інформаційною та правовою базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що регламентують облік, аудит необоротних активів.

Фактологічною основою проведеного дослідження є матеріали первинного, аналітичного і синтетичного обліку та фінансова звітність КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша».

 

Основною функцією держави є те, що вона покликана забезпечувати надання послуг соціально-культурного, науково-освітнього, побутового та іншого характеру населенню в особі своїх органів. Саме те, що бюджетні установи надають послуги без мети отримання прибутку і становить їх особливість і відмінність від підприємств та організацій.

Для надання послуг різного характеру бюджетні установи повинні мати перш за все засоби праці, оскільки саме вони є визначальним істотним елементом у процесі надання послуг. У бухгалтерському обліку бюджетних установ засоби праці виокремлюються в самостійний об’єкт обліку, що має назву «необоротні активи», до складу яких входять: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи [46].

Особливості обліку та контролю за ефективністю використання необоротних активів бюджетних установ розглянені у науковій роботі Криштоп Н. А., яка представлена у додатку З.

На сьогоднішній день існує багато визначень поняття «необоротні активи». Шара Є. Ю. визначає необоротні активи як матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше від одного року [72].

Яковишина Н. А. наголошує на тому, що необоротні активи – це засоби, придбані або створенні для довгострокового використання у процесі господарської діяльності. Умовно їх можна поділити на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи [76].

Особливістю необоротних активів є багаторазове використання їх у процесі діяльності бюджетних установ і збереження початкового зовнішнього вигляду (форми) впродовж тривалого періоду.

Відповідно до Інструкції № 64 у складі необоротних активів обліковуються: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, робочі і силові машини і обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар, обчислювальна техніка, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, музейні цінності, експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, знаряддя лову, спеціальні інструменти та спеціальне пристосування, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого