Облік та аудит необоротних активів

До об’єкту прикріплюються жетони, на яких вказується інвентарний номер фарбою або проставляється іншим способом на розсуд установи. Виняток становлять такі основні засоби, як багаторічні насадження, капітальні витрати щодо поліпшення земель і т. п.

Для білизни, постільних речей, одягу, взуття та малоцінних необоротних матеріальних активів встановлюються номенклатурні номери, які мають сім знаків. Перших три знаки визначають субрахунок, четвертий – підгрупу і три останні знаки – порядковий номер предмета в підгрупі. При цьому предметам одного найменування, якості матеріалів і ціни встановлюється один номенклатурний номер. Предмети позначаються спеціальним штампом з незмивною фарбою. Жетони та штампи ставляться на внутрішній стороні предмета.

Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні усім об'єктам необоротних активів, наводяться у всіх первинних документах.

У бухгалтерії КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша» з метою організації обліку і забезпечення контролю за збереженням необоротних активів їх облік ведеться на інвентарних картках стосовно кожного предмету.

В установі для обліку об’єктів необоротних активів використовується кілька форм інвентарних карток:

1) Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах ф. № ОЗ-6 (бюджет) ;

2) Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах (для тварин і багаторічних насаджень) ф. № ОЗ-8 (бюджет) ;

3) Інвентарна картка групового обліку основних засобів у бюджетних установах ф. № ОЗ-9 (бюджет).

Представлені інвентарні картки ведуться бухгалтерією у одному екземплярі та зберігаються у картотеках бухгалтерії, в яких вони розміщуються за відповідними субрахунками та групами з розподілом за матеріально відповідальними особами.

Схема обліку надходження необоротних активів до установи представлена на рис. 4. 1.

 

 

Як видно з рис. 4. 1, початковою стадією при надходженні необоротних активів до установи є оформлення акту приймання-передачі, інвентарних карток та інвентарного списку. Дані цих документів заносяться до меморіальних ордерів та оборотної відомості.

Слід також відмітити, що для оформлення прийняття-здачі необоротних активів після капітального ремонту, реконструкції чи модернізації застосовується «Акт прийняття-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів» типової форми № 03-2 (бюджет). Акт складається у двох примірниках і підписується представником установи, уповноваженим на прийняття необоротних активів після ремонту, та представником підприємства (організації), яке виконувало їх ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

В акті вказується кошторисна вартість ремонту, реконструкції, модернізації згідно із затвердженим розрахунком витрат, необхідних для їх здійснення, і фактична вартість закінчених робіт.

Перший примірник акта здається в бухгалтерію установи, де робляться відповідні записи в інвентарних картках обліку необоротних активів. Другий – передають підприємству, яке виконувало ремонт, реконструкцію чи модернізацію.

Причиною надходження необоротних активів до установи може бути благодійна або гуманітарна допомога від інших підприємств або організацій. Зарахування на баланс таких необоротних активів проводиться аналогічно зарахуванню необоротних активів, придбаних за грошові кошти.

Такі необоротні активи приймаються комісією, яка створена наказом керівника установи в особі працівника бухгалтерії та представника вищої за рівнем організації. Облік таких активів ведеться окремо від матеріальних цінностей, придбаних установою за рахунок загального та спеціального фондів кошторису.

На необоротні активи установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, амортизаційні відрахування не проводяться, а здійснюється нарахування зносу в останній робочий день грудня. Сума зносу визначається у гривнях без копійок за повний календарний рік.

Знос визначається та обліковується на будинки й споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, робочу худобу, транспортні засоби, інструменти, прилади, виробничий і господарський інвентар, багаторічні насадження, які досягли експлуатаційного віку [42, c. 55 – 59].

Кінцевою стадією руху необоротних активів є їх вибуття. Вибуття, яке супроводжується списанням з балансу установи об’єктів обліку, здійснюється через фізичне й моральне зношення, нестачі, виявлені під час інвентаризації, а також пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха. Подальші дії щодо необоротних активів – продаж, безоплатна передача чи ліквідація – визначає створена наказом керівника установи комісія, що постійно діє протягом року, до складу якої входять керівник установи, головний бухгалтер або його заступник, керівники груп обліку та особа, на яку покладено відповідальність за збереження матеріальних цінностей.

При цьому, першим кроком у процесі ліквідації необоротних активів є визначення причин виникнення непридатності необоротних активів до подальшого використання, неможливості чи неефективності відновного ремонту. Для цих цілей, а також для документального оформлення списання таких необоротних активів з балансу за наказом керівника установи створюється постійно діюча комісія в особі заступника керівника установи та головного бухгалтера.

У процесі бухгалтерського обліку синтетичний облік вибуття необоротних активів здійснюється в накопичувальній відомості про вибуття та переміщення необоротних активів ф. № 438 (бюджет) – меморіальний ордер № 9, записи в який здійснюються щодо кожного документу.

Схему руху інформації щодо обліку вибуття необоротних активів ілюструє рис. 2. 2.

 

 

Таким чином, для контролю за правильністю бухгалтерських записів за розрахунками синтетичного та аналітичного обліків бухгалтером КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша» складаються оборотні відомості за кожною групою субрахунків, що об'єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів та залишків