Облік та аудит необоротних активів

 

 

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Аудиторський звіт – результати з лаконічним описом виявлених порушень, помилок, відхилень, з оцінкою стану бухгалтерського обліку,

достовірності звітності та законності господарських операцій повинні бути представлені в аудиторському звіті. Інформація, подана у звіті, повинна бути чіткою, надійною і компетентною, а також незалежною, об'єктивною та правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника і його зміст не підлягає оприлюдненню. Аудитор готує чіткий

висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, що передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку Порядок складання висновку регламентується ННА № 26 «Аудиторський висновок» та № 28 «Аудиторські висновки спеціального призначення».

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України.

Аудиторський висновок складається у довільній формі, але обов'язково повинен містити наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку.

Структура аудиторського висновку включає наступні елементи:

• заголовок;
• замовник;
• вступ;
• масштаб перевірки;
• висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;
• дата аудиторського висновку;
• підпис аудиторського висновку;
• адреса аудиторської фірми.

Аудитор повинен підготувати чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її в усіх суттєвих аспектах Національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку та принципам обліку що передбачені

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Датою аудиторського висновку є день завершення аудиторської перевірки. В цей день аудитор зобов'язаний доповісти про результати перевірки керівництву підприємства, що перевіряється. Дата на аудиторському висновку проставляється в той самий день, коли керівництво підприємства підписує акт прийому-передачі аудиторського висновку (або перед вступною частиною аудиторського висновку або біля підпису аудитора). Аудиторський висновок підписує від імені аудиторської фірми її директор або аудитор, який має сертифікат аудитора України відповідної серії. Аудиторський висновок рекомендується підписувати ім'ям аудиторської фірми, оскільки вона несе юридичну відповідальність за якість проведеного аудиту та згідно з Законом України «Про аудиторську діяльність» може бути позбавлена права на аудиторську діяльність Аудиторською палатою України у разі неякісного проведення аудиторської перевірки.

В аудиторському висновку вказується адреса дійсного місцезнаходження аудиторської фірми та код в реєстрі суб'єктів аудиторської діяльності на аудиторську діяльність. Ця інформація може розміщуватися як при кінці аудиторського висновку, після підпису аудитора, так і в матриці бланка аудиторської фірми. У всіх випадках обов'язкового аудиту аудиторські організації зобов'язані готувати і надавати адресату письмову інформацію (звіт) аудитора керівництву (власникам) економічного суб'єкта, що перевіряється, за результатами проведення аудиту.

Конфіденційність володіння та зберігання аудиторського висновку за результатами основних засобів.

Аудиторська організація зобов'язана вказати в письмовій інформації аудитора всі пов'язані з фактами господарського життя економічного суб'єкта помилки і перекручення, які суттєво впливають на достовірність його бухгалтерської звітності. Може навести в письмовій інформації аудитора будь-які відомості, що стосуються проведеного аудиту і фактів господарського життя економічного суб'єкта, які буде вважати доцільними.

Письмова інформація аудитора не може розглядатись як повний звіт про всі існуючі недоліки. Вона присвячена лише тим з них, які були виявлені в процесі аудиторської перевірки. Кожна аудиторська організація повинна розробляти, з урахуванням вимог законодавства, вимоги щодо форми підготовки письмової інформації аудитора. Такі внутрішні вимоги повинні забезпечувати акуратне і однакове оформлення даного документа для різних економічних суб'єктів, повинні бути затверджені керівником аудиторської організації і в обов'язковому порядку дотримуватися працівниками при підготовці цього документа. Аудитори, які здійснюють свою діяльність самостійно, зобов'язані розробляти (або прийняти з урахуванням кваліфікаційних рекомендацій) акуратну і однакову форму надання письмової інформації, яка в подальшому буде застосовуватися на постійній основі.

 

 

У даній курсовій роботі здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення організації та методології обліку, аудиту і контролю необоротних активів на об’єкті дослідження, що дозволило сформулювати висновки теоретичного та практичного характеру.

Всебічне вивчення питання функціонування бюджетних установ та їх забезпечення необоротними активами з метою виконання соціально значущих функцій є надзвичайно актуальним та важливим. Виявлено, що державний сектор, в якому діють бюджетні установи, на відміну від приватного, не спрямований виключно на отримання прибутку, а повинен задовольняти визначені соціальні вимоги та забезпечувати суспільні блага. З огляду на це завданням облікової інформаційної системи бюджетних установ є забезпечення повної інформації про рух державних коштів та збереження державного майна. У роботі підкреслено, що необоротні активи – це ресурси установи, які забезпечують її функціонування і строк корисної експлуатації яких, як очікується, становить більше від одного року. Розглянуті види та методи оцінки необоротних активів. Висвітлена основна нормативно-правова база, яка регулює операції з необоротними активами бюджетних установ, а також якими первинними документами оформлюються дані операції.

Розглянута існуюча система обліку і контролю руху необоротних активів на об’єкті дослідження. Об’єктом дослідження в роботі виступає КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є.