Генетичний та соціально-психологічний аспекти особистості

 

 

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ «ЗДІБНОСТІ» ТА «ХАРАКТЕР»

1.1. Здібності в структурі особистості

1.2. Характер як соціально-психологічний компонент структури особистості

РОЗДІЛ 2. ЗДІБНОСТІ І РОЗВИТОК ЛЮДИНИ

2.1. Типологія здібностей в психологічній науці

2.2. Природа творчих здібностей особистості та їх розвиток

2.3. Обдарованість, талант, геніальність як рівні розвитку здібностей 

РОЗДІЛ 3. Залежність характеру від темпераментальних особливостей особистості

3.1. Вчинок як одиниця аналізу характеру особистості

3.2. Соціальні типи характеру

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

Актуальність теми. Цілеспрямоване формування здібностей у контексті органічно пов’язаних проблем формування знань, умінь та навичок як основних складових, що визначають готовність людини до діяльності й усвідомленої поведінки, є найбільш складною і суперечливою, хоча постійно посідає за актуальністю одне з провідних місць у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній теорії та практиці. Прагнення розв’язати цю проблему зумовлено постійно зростаючою потребою суспільства вдосконалювати умови підготовки людини до трудової діяльності та спілкування як провідних форм її взаємодії із соціальним і природним середовищем.

Методологічною основою курсової роботи є праці відомих українських вчених.

Питання розвитку творчих та інтелектуальних здібностей висвітлювали Ш. О. Амонашвілі, О. О. Борисова, Д. М. Джола, Б. Б. Нікітін, В. О. Сухомлинський, В. Ф. Шаталов (основні умови формування творчих здібностей); Л. Г. Дмитрієва, І. М. Таран; В. Є. Борилкевич, А. С. Дорошенко, Л. Л. Джикія, Д. М. Джола, А. Б. Щербо та ін.

Дослідженням даного питання займалось багато зарубіжних (Ф. Баррон, А. Біне, Д. Гілфорд, А. Маслоу, К. Роджерс, Ч. Спірмен, Д. Томсон та ін.) вчених.

Дослідниками вивчалися різні аспекти проблеми здібностей: їх природа, компоненти, критерії та показники розвитку, методи і прийоми формування.

Більшість з цих питань все ж залишається дискусійними, що свідчить про складність та багатозначність досліджуваної проблеми.

Актуальність проблеми та її недостатня розробленість зумовили вибір теми дослідження: Генетичний та соціально-психологічний аспекти особистості.

Об’єкт дослідження: соціально-психологічні аспекти особистості.

Предмет дослідження: здібності та характер як соціально-психологічні компоненти структури особистості

Мета дослідження: розкрити сутність понять «здібності», «характер» та визначити їхній вплив на розвиток особистості.

Окреслена мета зумовила такі завдання дослідження:

Висвітлити поняття «здібності» та «характер».

Проаналізувати характер як соціально-психологічний компонент структури особистості.

Розглянути типологію, природу та рівні творчих здібностей.

Дослідити вчинок як одиниця аналізу характеру особистості.

Розкрити соціальні типи характеру.

Поставлені завдання зумовили вибір теоретичних методів дослідження: аналіз, синтез, систематизація і порівняння науково – теоретичного матеріалу.

Структура роботи: курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (21 найменування). Обсяг основного тексту роботи становить 34 сторінки.

 

 

 

Проблема здібностей є складною та багатогранною. Її комплексне дослідження проводиться на психофізіологічному, психологічному і соціально-психологічному рівнях. Однак сьогодні ми ще не можемо сказати, що вона у психології є повністю розв'язаною. У вітчизняних і зарубіжних психологів існують значні розбіжності при тлумаченні самого поняття «здібності», продовжуються дискусії про роль біологічного і соціального в структурі здібностей, залишається нерозв'язаним питання діагностики і вимірювання здібностей, продовжуються наполегливі пошуки ефективних стратегій формування і розвитку здібностей до конкретних видів діяльності [7, с. 26].

Кожен з авторів (Б. М. Теплов, К. К. Платонов, О. Г. Ковальов та ін.) дає своє визначення поняття «здібності», яке, в принципі, є вірним і разом з тим неповним.

Так, О. Г. Ковальов розуміє під здібностями синтез властивостей людської особистості, що відповідає вимогам діяльності і забезпечує високі досягнення в ній.

Дещо іншої точки зору дотримується Б. М. Теплов, який зазначає, що здібності – це такі індивідуально-психологічні особливості, які мають ставлення до успішності виконання однієї чи декількох діяльностей. Вони не зводяться до наявних навичок, умінь і знань, але можуть пояснити легкість і швидкість набуття цих навичок і знань [19, с. 156].

Схожу позицію займають Г. С. Костюк і А. В. Петровський. Г. С. Костюк розуміє під здібностями такі істотні психологічні властивості людської особистості, які виявляються в її цілеспрямованій діяльності і зумовлюють її успіх [9, с. 512].

Отже, визначаючи поняття здібності, всі автори сходяться в тому, що здібності – це не одна якась психологічна властивість особистості, а цілий її комплекс, що проявляється в активній діяльності людини.

Найповніше здібності виявляються в тому, як особистість засвоює людські надбання, збагачує їх, виступаючи творцем матеріальних і духовних цінностей, чим значніший і важливіший цей внесок, тим вищими будуть її здібності (Г. С. Костюк) [9, с. 515].

Деякі автори (А. В. Крутецький, К. К. Платонов та ін.) вважають, що істотною особливістю здібностей є їх зв'язок з конкретним видом діяльності: саме завдяки відмінностям у відповідній діяльності особистості та проводячи порівняльний аналіз діяльності людей, яких вважають здібними у відповідній галузі, та людей, котрі явно не здатні до даної діяльності, можна