Психологія управління як галузь психологічної науки. Психологія управлінської діяльності: лідерство і керівництво в організації

Місце психології управління серед інших психологічних дисциплін. Організаційна та індустріальна психологія, основні напрямки. Оформлення організаційної психології в самостійну наукову дисципліну. Інженерна психологія. Міждисциплінарний характер психології управління. Місце психології управління в системі сучасного соціогуманітарного знання.

Предмет, об’єкт і завдання психології управління. Структура, функції та основні категорії психології управління. Організаційна психологія як сполучна ланка між фундаментальним знанням і реальною організаційною діяльністю. Методологія і методи психології управління. Методи організаційної психології (спостереження, аналіз документів, опит, експеримент), їх специфіка.

 

 

1. Геберт Д., Розенштиль Л. фон. Организационная психология. Человек и организация. – Харьков: Издательство «Гуманитарный Центр», 2006. – С. 12-32. (Глава 1).
2. Джуэлл Л. Индустриально-организационная психология. Учебник для вузов – СПб. : Питер, 2001. – (Глави 1-3).
3. Занковский А. Н. Организационная психология: Учебное пособие для вузов по специальности «Организационная психология». – 2-е изд. – М. : Флинта: МПСИ, 2002. – (Глави 1-2).
4. Шульц Д., Шульц С. Психология и работа. – 8-е изд. – СПб. : Питер, 2003. – (Глави 1-2).
5. Чередниченко И. П., Тельных Н. В. Психология управления / Серия «Учебники для высшей школы». – Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. – (Глави 1-2).

 

 

1. Кирхлер Э., Майер-Пести К., Хофманн Е. Психологические теории организации. – Харьков: Издательство «Гуманитарный Центр», 2005. – С. 15-28.
2. Леонова А. Б., Чернышева А. Н. Психология труда и организационная психология: современное состояние и перспективы развития (Хрестоматия). – М. : Радикс, 1995. – С. 10-20.
3. Власов П. К. Психология замысла организации: Принципы формирования стратегии. – Харьков: Издательство «Гуманитарный Центр», 2003. – С. 43-55.
4. Розанова В. А. Психология управления. Учебное пособие – М. : ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез». – 1999. – С. 6 – 44. (Глава 1).
5. Ревская Н. Е. Психология менеджмента. Конспект лекций. – СПб. : Альфа, 2001. – (Глава 1)
6. Карпов А. В. Психология менеджмента: Учеб. пособие. – М. : Гардарики, 2005. – С. 11- 37. (Глава 1).

 

Психологія управління – галузь психології, яка продукує психологічні знання про управлінську діяльність.

Зародившись на перехресті психологічних дисциплін, психологія управління функціонує і розвивається у нерозривному зв’язку як із багатьма суспільними науками (філософія, соціологія, педагогіка та ін.), так і з тим, що сфокусовані на проблемах управління виробництвом, підприємницькою та бізнесовою діяльністю. Особливим є її взаємозв’язки з психологічними дисциплінами: вона послуговується знаннями й багатьма методологічними прийомами загальної психології, психології особистості, психології творчості, соціальної психології, практичної психології, акмеології, вікової і педагогічної психології, психології кар’єри, психології праці, інженерної психології, економічної психології і психології бізнесу, етнопсихології, збагачуючи водночас їх своїми спостереженнями та узагальненнями.

Широкою є сфера взаємодії психології управління з практичною психологією, яка своїм завданням убачає вироблення конкретних методик і методичних прийомів, спрямованих на розвиток умінь і навичок ділового спілкування, взаємодії спеціалістів, керівників.

Акмеологія – (грец. аkme – вершина чогось) - галузь психологічних знань, зосереджена на проблемах удосконалення професійної діяльності, ділової взаємодії, професійного спілкування, методів запобігання професійної деформації, досягнення професійних вершин спеціалістами різних сфер життєдіяльності суспільства.

Вікова психологія, будучи зосередженою на дослідженні психологічних особливостей особистості на різних етапах формування, розвитку і зрілості, живить психологію управління конкретними спостереженнями, рекомендаціями, прогнозами щодо можливостей особистості у різні періоди свого віку, що є важливим при виборі форм і методів управлінської діяльності.

Педагогічна психологія, як наука про психічні закономірності, принципи і внутрішню сутність навчання і виховання особистості є особливою ціною для психології управління у вироблені, використанні й коригуванні оптимальних управлінських методик, прогнозуванні їх наслідків.

З позиції психології кар’єри, для якої важливим є розроблення психологічних основ особистісної динаміки спеціаліста, психологія управління виявляє психологічні чинники безперервного розвитку керівників, що передбачає аналіз психологічних особливостей їх прогресу, професійної управлінської деформації, регресу: аналізує психологічні детермінанти і механізми розвитку особистості керівників; створює вікову та внутріпосадову періодизації управлінського розвитку та ін.

Пізнавальні можливості психології праці як галузі, для якої важливі особливості трудової діяльності і підготовки людини до праці, значною мірою сприяють психології управління в оптимізації управлінських процесів і відносин в організації.

Завдяки досягненням в інженерній психології, яка вивчає інформаційну взаємодію людини з технічними засобами, психологія управління виробляє конкретні методики виявлення стійких індивідуальних властивостей, інтенсифікації діяльності керівника у процесі прийняття управлінських рішень, оптимізації функціонального змісту управлінської діяльності.

Економічна психологія, маючи предметом своїх досліджень психологічні установки, стереотипи економічного мислення людини, груп, верств населення, забезпечує психологію управління конкретними висновками як щодо їх ставлення до економічної діяльності загалом, так і стосовно конкретної економічної