Фінансова стійкість комерційного банку, методи її оцінки та зміцнення

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ФІНАНСОВИЙ ІНСТИТУТ ПРИ МІНІСТЕРСТВІ ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

 

КЛЮСКО ЛІДІЯ АНТОНІВНА

 

УДК 336. 71. 003. 2

 

 

Спеціальність 08. 04. 01. – Фінанси, грошовий обіг і кредит

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Науково-дослідному фінансовому інституті при Міністерстві фінансів України.

Науковий керівник кандидат економічних наук Карчева Ганна Тимофіївна, Національний банк України, начальник Управління економічного аналізу та звітності генерального департаменту банківського нагляду.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Мороз Анатолій Миколайович, Київський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри банківської справи; кандидат економічних наук, доцент Раєвська Тетяна Олександрівна, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, начальник відділу економічного аналізу та поточного моніторингу банків.

Провідна установа Українська академія банківської справи Національного банку України, кафедра фінансів.

 

 

Актуальність теми. Стабільно функціонуюча банківська система є запорукою фінансової стійкості держави. Вона здатна акумулювати значні фінансові ресурси і забезпечити перелив капіталів між різними секторами народного господарства, сприяючи цим активізації інвестиційної діяльності в країні, економічному зростанню суспільства і підвищення добробуту народу.

На сучасному етапі економічного розвитку в Україні значної актуальності набувають питання залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій, стримування відтоку вітчизняних капіталів за кордон, відновлення матеріального виробництва та економічного зростання країни, вирішення яких неможливе без фінансово стійкого банківського сектора економіки. У зв’язку з цим банки мають виконувати роль “локомотиву реформ”. Однак гальмування процесу ринкових перетворень економіки, невпорядкованість і нестабільність законодавства, серйозні недоліки в діяльності вітчизняних комерційних банків у сфері кредитування та розрахунків, захоплення спекулятивними операціями та збагачення за рахунок інфляції призвело до нестійкого фінансового стану і навіть до банкрутства багатьох з них. Вітчизняна банківська система виявилась непристосованою до ринкових умов і має потенційні ризики дестабілізації. Це обумовлює необхідність розв’язання проблем забезпечення фінансової стійкості комерційних банків і визначення методів її подальшого зміцнення. Проте у вітчизняній літературі та наукових розробках вказані проблеми залишаються недостатньо дослідженими, що стримує виконання практичних завдань щодо стабілізації і розвитку комерційних банків і банківської системи України в цілому.

Основні засади функціонування комерційних банків та проблеми забезпечення їх фінансової стійкості у ринкових умовах досліджуються такими зарубіжними вченими як: Р. Бернд, Е. Дж. Долан, Р. Л. Міллер, П. С. Роуз, Дж. Ф. Сінкі (мол.), Д. Стоун, П. Умлсон, С. Хьюс, Д. Ван-Хуз. У тому числі таких російських вчених. як С. Андрюшин, Л. Бєлих, Е. Василишен, С. Ковальов, В. Кромонов, О. Лаврушин, О. Ширінська, М. Ямпольський та інші. В їх роботах висвітлено, теоретичні основи фінансової стійкості комерційних банків, визначені її показники, критерії оцінки та способи забезпечення, а також обгрунтовано особливості управління фінансовою стійкістю банків з метою зміцнення їх позицій на ринку в умовах конкуренції.

Проблемам аналізу фінансової стійкості комерційних банків, а також визначенню факторів її забезпечення, таких як дохідність. прибутковість та достатність капіталу, присвячені наукові праці таких українських вченихю. як І. Волошин, О. Дзюблюк, О. Заруба, Г. Карчева, А. Кочетков, А. Мороз, А Мазаракі, В. Науменко, М. Пуховкіна, К. Раєвський, М. Савлук, Л. Свистун, С. Халява, Н. Шелудько, Р. Шіллер, О. Шматов, Н. Шульга та інші.

Разом з тим, в Україні недостатньо досліджено методи забезпечення фінансової стійкості банків, не існує єдиної методики її оцінки, а також не розроблено рекомендацій щодо основних напрямів її зміцнення на сучасному етапі економічного розвитку. Зазначене обумовлює актуальність теми дисертаційної роботи, її мету і задачі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана як складова наукової проблематики Науково-дослідного фінансового інституту при Міністерстві фінансів України з 1997 по 2001 рр., зокрема тем: “Проблеми та основні шляхи зміцнення фінансів суб’єктів господарювання”, номер державної реєстрації 0101U007373 (автором подані пропозиції щодо вирішення проблем зміцнення фінансової стійкості комерційних банків в Україні) ; “Шляхи розвитку оподаткування в Україні”, номер державної реєстрації 0198U004311 (автором подані пропозиції щодо вдосконалення системи оподаткування комерційних банків в Україні).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обгрунтування теоретичних основ фінансової стійкості банків, вдосконалення методики її оцінки та розробка пропозицій щодо основних напрямів зміцнення фінансової стійкості комерційних банків України.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі задачі:

дослідити банк як динамічну систему та виявити взаємозв’язок банківських ризиків і фінансової стійкості комерційного банку;

дослідити теоретичні засади фінансової стійкості комерційних банків, визначити її сутність та роль у забезпеченні їх стабільної діяльності;

проаналізувати сучасні методики оцінки фінансової стійкості банків з метою їх подальшого вдосконалення;

розробити методики багатоваріантної та прогнозної оцінки фінансової стійкості комерційного банку з використанням статистичних та економіко-математичних методів і моделей;

сформулювати рекомендації щодо основних напрямів зміцнення фінансової стійкості комерційних банків в Україні.

Об’єкт дослідження – діяльність комерційних банків України.

Предмет дослідження – методи оцінки фінансової стійкості комерційних банків в Україні, проблеми її забезпечення та зміцнення.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження базується на загально-науковому діалектичному методі пізнання,