Експериментальне вивчення уваги молодших школярів та підлітків, враховуючи гендерні особливості

 

Вступ 

Розділ 1. Теоретичні аспекти діагностики уваги молодших школярів та підлітків 

1.1 Увага в пізнавальних процесах молодшого школяра та підлітка 

1.1.1 Поняття про увагу 

1.1.2 Основні види уваги 

1.1.3 Особливості уваги молодшого школяра та підлітка 

1.2 Методи оцінки уваги молодшого школяра та підлітка 

Розділ 2. Експериментальне вивчення уваги молодших школярів та підлітків, враховуючи гендерні особливості 

2.1 Опис методики дослідження 

2.2 Аналіз результатів дослідження

Висновки 

Список використаних джерел 

 

Актуальність теми дослідження. На людину постійно впливає безліч самих різноманітних подразників. Свідомість людини не в змозі охопити одночасно з достатньою ясністю всі ці об'єкти. З безлічі навколишніх об'єктів – предметів і явищ – людина виділяє ті, які представляють для неї інтерес, відповідають її потребам і життєвим планам. Будь-яка діяльність людини вимагає виділення об'єкта і зосередженості на ньому.

Спрямованість і зосередженість свідомості на певних об'єктах або певній діяльності при відверненні від всього іншого називають увагою.

Якщо людина не мобілізує своєї уваги, то в її роботі неминучі помилки, а в сприйнятті – неточності і пропуски. Не зосередивши уваги, ми можемо дивитися і не бачити, слухати і не чути, їсти і не відчувати смаку. Увага організовує нашу психіку на все різноманіття відчуттів.

З увагою пов'язані спрямованість і вибірковість пізнавальних процесів. Увагою визначаються:

– точність і деталізація сприйняття (увага є своєрідним підсилювачем, що дозволяє розрізняти деталі зображення); міцність і вибірковість пам'яті (увага виступає як чинник, сприяючий збереженню потрібної інформації в короткочасній і оперативній пам'яті);

– спрямованість і продуктивність мислення (увага виступає як обов'язковий чинник правильного розуміння і рішення задачі).

Увага нерозривно пов'язана зі свідомістю в цілому. 

Залежно від активності особистості виділяють мимовільну, довільну і постдовільну увагу.

Мимовільна увага виникає без наміру людини побачити або почути що-небудь, без заздалегідь поставленої мети, зусиль волі. Вона може бути викликана несподіванкою або новизною подразника, його силою, рухливістю, контрастом між подразниками.

Довільна увага – активне, цілеспрямоване зосередження свідомості, підтримка рівня якого пов'язана з певними вольовими зусиллями, необхідними для боротьби з сильнішими діями. Подразником у цій ситуації є думка або наказ, який вимовлений про себе і викликає відповідне збудження в корі головного мозку. Довільна увага залежить від стану нервової системи (знижується при засмученому, надмірно збудженому стані і визначається мотиваційними чинниками: силою потреби, відношенням до об'єкта пізнання і установкою (неусвідомлюваною готовністю сприймати предмети і явища дійсності певним чином). Цей вид уваги необхідний для засвоєння трудових навиків, від нього залежить працездатність.

Увага в молодшому шкільному віці стає довільною, але ще досить довго, особливо в початкових класах, сильною і конкуруючою з довільною залишається мимовільна увага дітей. Об'єм і стійкість, здатність перемикатися і концентрація довільної уваги до IV класу школи у дітей майже такі ж, як і у дорослої людини. Що стосується здатності перемикатися, то вона в цьому віці навіть вища, ніж в середньому у дорослих. Це пов'язано з молодістю організму і рухливістю процесів у центральній нервовій системі дитини. Молодші школярі та підлітки можуть переходити з одного виду діяльності до іншого без особливих утруднень і внутрішніх зусиль. Проте й тут увага дитини зберігає ще деякі ознаки "дитячості". Свої найбільш досконалі риси увага у дітей виявляє лише тоді, коли предмет або явище, що безпосередньо привернули увагу, особливо цікаві для дитини.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи виступає психодіагностика розвитку молодших школярів та підлітків і гендерні особливості.

Предмет дослідження  – вікові та гендерні особливості обсягу уваги молодших школярів та підлітків.

Мета дослідження полягає в теоретичному та емпіричному розгляді проблеми діагностики уваги молодших школярів та підлітків.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

– проаналізувати психологічний зміст проблеми в науковій літературі.

– сформулювати адекватну гіпотезу теоретико-емпіричного дослідження;

– здійснити емпіричну перевірку сформульованої гіпотези;

– сформулювати висновки теоретико-емпіричного дослідження.

Гіпотезу даного курсового дослідження можна сформулювати наступним чином:

Особливості діагностики уваги молодших школярів та підлітків проявляються у комплексі індивідуальних, особистісних та суб'єктивних якостях конкретної дитини. 

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості наукового використання результатів дослідження. Використати дане дослідження можна при розробці шкільної програми в молодших класах загальноосвітньої школи.

 

Особистість, перебуваючи у бадьорому стані, активно, по-дійовому ставиться до предметів та явищ навколишньої дійсності, до власних переживань: щось сприймає, запам'ятовує, пригадує, про щось думає. У таких випадках вона зосереджує свою свідомість на тому, що сприймає, запам'ятовує, переживає, тобто у цей час вона буває до чогось уважною.

Отже, увага – це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості та зосередженості свідомості на значущих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях.

Важливою закономірністю уваги є її вибірковість, яка виявляється в тому, що людина, зосереджуючись на одному,