Діловий етикет як передумова ефективного ділового спілкування менеджера

 

Вступ

Розділ 1. Діловий етикет як передумова ефективного ділового спілкування менеджера

1.1. Діловий етикет і його основні принципи та засади

1.2 Ділова етика в бізнесі

1.3 Ефективне ділове спілкування менеджера

Розділ 2. Теоретичний аналіз та констатувальне дослідження щодо визначення особливостей поведінки студентів напряму «Менеджмент» у контексті дотримання етикетних приписів

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Етикет – слово французького походження, що означає манеру поводження. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві. 

Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини до наших днів. В основі своєї ці правила поведінки є загальними, оскільки вони дотримуються представниками не тільки якогось даного суспільства, але і представниками всіляких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. 

Актуальність теми полягає в тому, що сформовані норми моральності є результатом тривалого за часом процесу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати, не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень. 

Мета: вивчення, узагальнення і аналіз накопиченого вітчизняного і світового досвіду стосовно ділового етикету як передумови ефективного ділового спілкування менеджера. 

 Об’єкт: студенти напряму «Менеджмент». 

 Предмет: ефективне ділове спілкування менеджера. 

 Завдання: 

1. Визначити суть ділового етикету, принципи та засади. 

2. Проаналізувати ділову етику в бізнесі. 

3. Знайти шляхи для ефективного ділового спілкування менеджера. 

4. Експериментально визначити показники, критерії та рівні сформованості ділового спілкування у майбутніх менеджерів, перевірити педагогічні умови та етапи формування ділового етикету менеджерів. 

5. На основі проведеного дослідження зробити висновки.  

 

 

Термін “етикет” (фр. l'etiquette – ярлик, етикетка, від фламандського steeken – встромляти) означає форму, манеру поведінки, сукупність формальних правил ввічливості, що регулюють зовнішні прояви людських стосунків (поводження з людьми, формули звертання, вітання, вибачення, подяки, поведінка в місцях загального користування, манери, одяг тощо). Термін з'явився в 18 ст. при дворі французького короля Людовіка ХІV (його гості одного разу отримали карточки – етикетки, де були перераховані правила поведінки). Етикет як детально розроблена система правил склався в епоху середньовіччя. 

Вимоги сучасного етикету складались протягом багатьох століть історії цивілізації і є результатом досвіду багатьох поколінь. У своїй основі вони є міжнародними, оскільки їх дотримуються більш чи менш однаково у всіх країнах. Водночас етикет кожної країни має свої доволі суттєві особливості, що зумовлено історичними, національними, релігійними та іншими традиціями і звичаями. 

Етикет у собі поєднує формальні правила поведінки у визначених ситуаціях та здоровий глузд, раціональність і доцільність тієї чи іншої дії. Практичне значення етикету полягає в тому, що він дає людям можливість без особливих зусиль використовувати вже готові форми загальноприйнятої ввічливості для спілкування з різними групами людей і на різних рівнях [12, с. 258]. 

Діловий етикет є різновидом етикету, специфіка якого зумовлена особливостями конкретного виду професійної діяльності та організаційної культури. 

Діловий етикет – це певні відносини, правила, які забезпечують найвищу ефективність у виконанні професійних функцій у сфері певної діяльності. Етикет ділових відносин складає зовнішню сторону ділового спілкування. Дотримання ділового етикету – одна з необхідних умов професійного успіху. 

Обізнаність з його приписами дає змогу правильно вести бесіду, створити коло спілкування, забезпечити ділові контакти, організувати ділові свята тощо. 

Більшість правил загальногромадянського та дипломатичного етикету ідентичні або тією чи іншою мірою співпадають. Однак великого значення набуває суворе дотримання правил етикету в колі дипломатичних та офіційних осіб. Представники ділових кіл (підприємці, державні службовці, менеджери, ділові люди тощо) повинні не тільки добре знати правила ділового етикету, а й неухильно дотримуватись їх у своїй практичній діяльності. Це допомагає їм досягти дійсного успіху, зростати в кар'єрі, засвідчувати свій професійний рівень, порядність. 

Кожен різновид етикету будується за принципом старшинства. У загальногромадянському етикеті країн Європи та Америки з розвитком людського суспільства старшинство розподілилось так: 

1. Старший за віком. 

2. Жінка: 

а) заміжня; 

б) вдова; в) 

розлучена; 

 г) незаміжня. 

3. Чоловік: 

а) одружений; 

б) неодружений [9, с. 24]. 

В офіційній, діловій сфері діє міжнародний принцип переваги рангів, тобто ставлення до персони визначається насамперед її рангом, посадою, котру ця особа обіймає. Старшинство в діловому етикеті розподіляється так: 

- Старший за рангом, категорією, посадою. 

- Старший за віком. 

- Статеві відмінності не підкреслюються і не демонструються. 

У діловій сфері на вас передусім дивляться як на особу, що обіймає певну посаду і рахуються насамперед з вашими діловими якостями (здоровий глузд, порядність, успішне ведення справ тощо). Вік та стать – це не козирі в ділових стосунках, вони не замінять досвіду та здібностей. Діловий етикет передбачає, що “на рівних” ви маєте право спілкуватись лише з тими, з ким стоїте на одній “драбинці” ієрархії в діловій сфері. 

У діловій сфері немає “чоловічого” та “жіночого”