Розвиток елементарних математичних уявлень у молодших дошкільників

 

1.1 Поняття, історія, проблеми математичного розвитку молодших дошкільнят

1.2 Дидактичні умови та шляхи розвитку елементраних математичних уявлень у дітей молодшого дошкільного віку

1.3 Використання дидактичних ігор для формування елементарних математичних уявлень у молодших дошкільників

2.1 Визначення показників первинного рівня сформованості елементарних математичних уявлень в експериментальній і контрольній групі

2.2 Методика розвитку елементарних математичних уявлень засобами дидактичної гри

2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи

 

Актуальність теми обумовлена тим, що діти дошкільного віку проявляють спонтанний інтерес до математичних категорій: кількість, форма, час, простір, які допомагають їм краще орієнтуватися в речах і ситуаціях, упорядковувати і пов'язувати їх один з одним, сприяють формуванню понять. 

Дитячі садки та підготовчі класи враховують цей інтерес і намагаються розширити знання дітей у цій області. Однак знайомство зі змістом цих понять і формуванням елементарних математичних уявлень не завжди є систематичним, і найчастіше, хочеться бажати кращого. Концепція з дошкільної освіти, орієнтири і вимоги до оновлення змісту дошкільної освіти окреслюють низку досить серйозних вимог до пізнавального розвитку молодших дошкільнят, частиною якого є математичний розвиток. У зв'язку з цим мене зацікавила проблема: як забезпечити математичний розвиток дітей 4-5 років, що відповідає сучасним вимогам.

Об’єкт дослідження – розвиток елементарних математичних уявлень у молодших дошкільників.

Предмет дослідження – дидактичні ігри як засіб розвитку елементарних математичних уявлень у молодших дошкільнят.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання дидактичних ігор при розвитку елементарних математичних уявлень у молодших дошкільників.

Завдання дослідження:

1.Вивчити історію розвитку питання.

2.Виявити рівень математичного розвитку дітей 4-5 років.

3.Провести порівняльний аналіз рівня математичного розвитку дітей до експерименту і після.

Гіпотеза дослідження - організована робота з використанням дидактичних ігор сприятиме підвищенню рівня математичного розвитку дітей молодшого дошкільного віку.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми дослідження, аналіз та узагальнення передового педагогічного досвіду, спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

 

 

 

Основоположники системи дошкільної освіти, математичної освіти дошкільнят Я.А. Каменський та І.Г. Песталоцці вважають, що основи арифметики можна закласти тільки на третьому році, коли діти почнуть рахувати до п'яти, а згодом до десятої чи, принаймні, почнуть ясно вимовляти ці числа. Якщо на четвертому, на п'ятому, на шостому році вони навчаться рахувати по порядку до двадцяти і швидко розрізняти що 7 більше 5, 15 менше 30, то цього буде достатньо. Основи геометрії вони будуть в змозі засвоїти на другому році, розрізняючи, що ми називаємо великим і малим що, згодом вони легко зрозуміють, що таке коротке, довге, широке, вузьке. На четвертому році вони зрозуміють відмінності деяких фігур. Якщо що-небудь стане їм більш відомим, само собою вони самі спробують виміряти, зважувати й зіставляти одне з іншим (23). 

І.Г. Песталоцці у книзі "Як Гертруда вчить своїх дітей" (35), говорить про те, що арифметика-це мистецтво, цілком виникає з простого з'єднання і роз'єднання кількох одиниць. Його первинна форма, по суті, наступна: один та один-два, від двох відняти один - залишається один. Таким чином, первісна форма всякого рахунку глибоко закарбовується дітьми, і для них стають звичними з повною свідомістю їх внутрішньої правди засоби, що служать для збереження рахунку, тобто числа. Було б гірше, писав Песталоцці, якщо б діти зробили успіхи в застосуванні їх, не маючи перед очима підстав для спостереження. Незалежно від того переваги, що завдяки цьому обчислення можна зробити підставою для чітких понять, неймовірно, до чого полегшується це мистецтво навіть для дітей, завдяки такому вірному застосуванню наочності: досвід показує, що початок буває важким тому, що це психологічно необхідне правило використовується не в повному обсязі, як мало би бути.

У педагогічних творах батька дидактики К.Д. Ушинського говориться, що перш за все слід вивчити дітей рахувати до десяти на наочних предметах: на пальцях, горіхах, і т.д., які не шкода було б і розламати, якщо доведеться показати наочно половину, третину, і т.д. Рахувати слід вчити назад і вперед так, щоб діти з однаковою легкістю рахували від одиниці до десяти і від десяти до одиниці. Потім слід навчити рахувати їх парами, трійками, п'ятірками, щоб діти зрозуміли, що половина десяти дорівнює п'яти і т.д. Ушинський говорив, що треба просто "привчити дитя розпоряджатися з десятком цілком вільно - і ділити, і множити, і дробити ..." (39).

В історії педагогіки досить широке застосування отримала система математичного розвитку дітей М. Монтессорі. Суть її в тому, що коли трирічні діти приходять до школи, вони вже вміють рахувати до двох або трьох. Потім вони легко вчаться нумерації. Одним зі способів навчання нумерації М. Монтессорі використовувала монети. "... Розмін грошей представляє