Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
38
Мова:
Українська
Лекція 1: Основні фонди підприємства
Зміст
1. Економічна сутність основних засобів підприємства. Поняття основних фондів.
2. Класифікація основних фондів.
1. Економічна сутність основних засобів підприємства. Поняття основних фондів
Виготовлення будь-якої продукції здійснюється в процесі взаємодії робочої сили та певних засобів виробництва, що складаються із засобів та предметів праці.
Засоби праці являють собою виробничі ресурси, за допомогою яких відбувається обробка або переробка, виготовлення предметів праці. Певний, відповідно сформований комплекс засобів праці, що підприємство застосовує для виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг), становить його основні засоби.
Основні засоби – це матеріальні ресурси, яку підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання (експлуатації) яких становить більше одного року.
До основних засобів підприємства належать: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруди, передавальні пристрої, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади, інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, інші основні засоби.
Сукупність основних засобів підприємства, що мають обмежений термін корисного використання, становить його основні фонди. До складу основних фондів підприємства не належать земельні ділянки, оскільки строк корисного використання їх не обмежений.
Основні фонди підприємства являють собою сукупність засобів праці, що мають вартість, беруть участь у виробничому процесі тривалий час, не змінюють при цьому натуральної форми та властивостей і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами, в міру їх спрацювання. Так, до основних фондів підприємства належать будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби тощо. Під час виготовлення продукції в багатьох виробничих циклах, не змінюючи своєї натуральної форми та властивостей. Відшкодування їх вартості відбувається протягом певного періоду часу і здійснюється поступово, шляхом перенесення вартості спрацьованої частки основних фондів на вартість продукції підприємства.
Предмети праці являють собою виробничі ресурси, які є матеріальною основою для створення нової продукції. Вони беруть участь і повністю споживаються лише в одному виробничому процесі і формують оборотні фонди підприємства.
Оборотні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, що повністю споживається протягом одного виробничого циклу, змінюючи свою натуральну форму, розміри і властивості, і переносить свою вартість на вартість виготовленої продукції відразу в повному обсязі. До оборотних фондів підприємства належать запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива тощо. Під час виготовлення продукції вони беруть участь і повністю споживаються в одному виробничому процесі, змінюють свою форму і властивості, а їхня вартість відразу включається до вартості виготовленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.
Сукупність основних та оборотних фондів підприємства становить його виробничі фонди.
Більша частка в складі виробничих фондів виробничого підприємства припадає на основні фонди. Від оснащеності основними фондами та їхнього ефективного використання вирішальною мірою залежать обсяги випуску підприємством продукції (надання послуг, виконання робіт) та пов’язані з ними остаточні результати його діяльності. Склад, стан і структура основних фондів визначають характер матеріально-технічної бази виробничого підприємства.
2. Класифікація основних фондів
У практиці господарювання для правильного обліку, ефективного використання та планування відтворення основних фондів важливе значення має їх класифікація.
За функціональним призначенням розрізняють:
1) основні фонди виробничого призначення – ті основні фонди підприємства, які беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (наприклад, обладнання, транспортні засоби, будівля виробничого цеху та інші) ;
2) основні фонди невиробничого призначення – ті основні фонди підприємства, які не беруть участі у виробничому процесі та призначені в основному для задоволення побутових, комунальних і соціально-культурних потреб працівників (гуртожитки, їдальні, медичні пункти тощо).
У загальній структурі основних фондів підприємства більш як 90% становлять основні фонди виробничого призначення.
За характером участі у виробничому процесі основні фонди виробничого призначення поділяються на:
1) активну частину, до якої належать ті основні виробничі фонди, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі (обладнання, машини, транспортні засоби) ;
2) пасивну частину, що включає ті основні виробничі фонди, які забезпечують здійснення виробничої діяльності, але не беруть у ній безпосередньої участі. Так, до неї належать будівлі, споруди, передавальні пристрої тощо.
Прогресивність змін у структурі основних виробничих фондів виражається у збільшенні частки їхньої активної частини. Чим вона більша, тим більші можливості підприємства нарощувати обсяги виробництва.
За видами основні фонди підприємств усіх галузей господарства класифікуються так:
1) будівлі – виробничі корпуси та будинки, в яких розміщені різні цехи, лабораторії, склади, адміністративно-господарські підрозділи та служби;
2) споруди – шахти, нафтові та газові свердловини, водонапірні башти, мости, естакади, під’їзні дороги тощо. Ця група основних фондів створює умови, необхідні для виробництва шляхом виконання тих чи інших функцій, не пов’язаних зі зміною предметів праці;
3) передавальні пристрої – лінії електропередачі, тепломережі, трубопроводи для передачі між об’єктами води, пари, газу, повітря, кислоти тощо;
4) машини та обладнання. Їх поділяють на:
а) робочі машини та обладнання – машини, апарати, обладнання, за допомогою яких здійснюється механічний, термічний або хімічний вплив на предмети праці з метою зміни їх складу, форми та стану. До цієї самої