Оцінка ефективності управління промисловим виробництвом (методологія та практика)

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані в 14 наукових працях, з них 7 – у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій, які належать особисто автору, становить 3, 8 друк. арк. Основні дисертаційні положення, що виносяться на захист, апробовані на 6 наукових конференціях і опубліковані як матеріали доповідей.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 271 стор. комп’ютерного тексту, який включає 12 рисунків на 10 стор., список використаних джерел (229 найменувань) – на 16 стор., 2 додатки – на 71 стор. Останні містять 4 рисунки та 44 таблиці.

 

 

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади ефективності управління промисловим виробництвом та її оцінки” узагальнено наукові підходи до визначення сутності й змісту економічної категорії “ефективність управління виробництвом”, з’ясовано фактори її детермінації, обґрунтовано роль, місце оцінки ефективності управління промисловим виробництвом, визначено її зміст, структуру та функції, розроблено методологічні основи формування її системи критеріїв.

Проведений аналіз показав, що ефективність управління промисловим виробництвом – це складна, соціально-економічна категорія, яка показує ступінь реалізації поставлених цілей, покликаних до життя потребами суспільства, при оптимальному використанні наявних можливостей і засобів в найкоротший термін. Ефективність управління складається з різних за характером економічних, соціальних, психологічних, організаційних, науково-технічних, інформаційних, екологічних та інших результатів, більшість з яких не піддається безпосередній кількісній оцінці.

В економічній науці та практиці сформувалося розуміння визначення ефективності управління на основі результатно-затратного принципу. При цьому, пріоритет надається “цільовій” ефективності, максимальне значення якої характеризується повним збігом результату з поставленою метою. Проте, такий підхід не дозволяє в повній мірі розкрити сутність категорії “ефективність”, оскільки орієнтує на визначення насамперед результативності і не передбачає оцінки засобів управлінської діяльності, завдяки яким цю результативність було досягнуто. Тобто лишається нерозкритим сам зміст управління, який проявляється в його процесі.

Для подолання існуючого протиріччя при визначенні ефективності управління виробництвом запропоновано авторський підхід. Він розглядає ефективність управління не тільки з позицій ефекту виробництва, в якому опосередковано проявляються і результати управління, але й визначає ефективність власне процесу управління. Тобто автором пропонується враховувати ефективність кінцеву (стратегічну) та ефективність проміжну (тактичну), які знаходяться в тісному діалектичному взаємозв’язку при провідній ролі стратегічної ефективності. Із опитаних суб’єктів управлінської діяльності 62, 8% визначили авторську новацію пріоритетним напрямом удосконалення системи оцінювання.

Запропонований науковий підхід склав основу методології оцінки ефективності управління промисловим виробництвом і дозволив визначити її сутність, обґрунтувати структуру та зміст. В процесі управління оцінка ефективності виконує аксіологічну, регулятивну, індикаторно-інформаційну, прогнозну, мотиваційну й нормативну функції. Як важливий структурний елемент процесу управління вона перебуває в складному взаємозв’язку з іншими елементами системи управління і виступає специфічним інструментом її подальшого удосконалення.

Оцінка здійснюється в процесі порівняння, співставлення інформації про реальну ефективність управління з наявними у суб’єкта господарювання уявленнями про те, якою вона має бути. Дані уявлення є еквівалентом оцінки. Вони виконують при її здійсненні роль мірила, норми. Основними об’єктами оцінки ефективності управління промисловим виробництвом є системи управління, їх підрозділи та управлінський персонал. В ролі суб’єкта оцінки виступають державні органи, громадські організації, консалтингові фірми, самі об’єкти оцінки, а також спеціальні оціночні комісії різного складу.

Структуру оцінки ефективності управління промисловим виробництвом можна представити у вигляді взаємодії таких її елементів як об’єкт, суб’єкт, еквівалент та підстава. Під останньою необхідно розуміти потребу суб’єкта в такій організації процесу управління, яка відповідає закономірностям його розвитку і дозволяє досягти оптимальних результатів виробництва при найменших витратах.

Отже, оцінка ефективності управління промисловим виробництвом – це специфічне відношення її суб’єкта, виражене в понятійній формі, до реальної ефективності управління виробництвом, в результаті якого відбувається порівняння даної ефективності з еквівалентом на основі його вибору в якості критерію задоволення потреби у високих результатах виробництва при оптимальній організації процесу управління.

Методологічною базою оцінки ефективності управління промисловим виробництвом є визначення її змісту (рис. 1). В його основу був покладений запропонований підхід до визначення ефективності управління. Це дозволяє оцінювати кожний об’єкт за результатами їх діяльності і за рівнем організації ними процесу управління, а також дає підстави визначити методологічні підходи до формування уніфікованої системи критеріїв оцінки ефективності управління виробництвом. Вона служить підґрунтям для формування модифікованих систем показників та індикаторів. Згідно основних об’єктів оцінки систему критеріїв можна подати у вигляді трьох основних підсистем, які одночасно виступають самостійними системами і складаються з певних груп критеріїв. Враховуючи, що оцінка системи управління інтегрує в собі оцінку підрозділів управління та оцінку управлінського персоналу, то й система критеріїв оцінки ефективності функціонування системи управління виробництвом найбільш повно та комплексно відображає стійкі взаємозв’язки між її напрямами, сформованими на основі запропонованого авторського підходу до визначення ефективності управління (рис. 2). Важливою особливістю представленої системи критеріїв оцінки ефективності функціонування системи управління промисловим виробництвом виступає наявність в кожній її групі узагальнюючого критерію. По відношенню до нього інші критерії