Оцінка ефективності управління промисловим виробництвом (методологія та практика)

В другому розділі “Аналіз системи оцінювання ефективності управління промисловим виробництвом” здійснено соціально-економічний аналіз практики оцінки, виявлено її місце та можливості застосування в управлінській діяльності, визначено фактичний рівень підготовленості суб’єктів управління до оціночної діяльності, а також на основі узагальнення практичного досвіду та удосконалення положень теорії оцінки розроблено процедуру оцінювання ефективності управління.

Оцінка ефективності функціонування системи управління виробництвом на матеріалах промисловості машинобудування і металообробки Житомирської області дозволила виявити проблеми розвитку цієї галузі та причини їх виникнення. Більшість з них пов’язані з недоліками в організації процесу управління виробництвом, в тому числі і при оцінці, яка через абсолютизацію окремих показників при відсутності комплексного підходу має не об’єктивний, а часто і кон’юнктурний характер.

Проведене соціально-економічне дослідження показало, що сучасна практика оцінки має цілий ряд вад, які опосередковано проявляються в рівні підготовленості суб’єктів управління до оціночної діяльності і суттєво знижують дієвість оцінки, не дозволяючи їй в повній мірі реалізовувати свої функції. Зокрема:

у суб’єктів управлінської діяльності відсутнє чітке усвідомлення спрямованості і сили впливу різних факторів на рівень ефективності управління;

суб’єкти управління відчувають певні труднощі у розумінні змісту комплексної оцінки ефективності управління промисловим виробництвом;

суб’єктами управлінської діяльності використовується значна кількість критеріїв та показників оцінки ефективності управління промисловим виробництвом при відсутності їх узгодженості та взаємозв’язку;

недостатня увага з боку суб’єктів приділяється оцінці процесу управління;

використання різних за характером еквівалентів оцінки ефективності управління промисловим виробництвом не дає можливості логічно й правильно формувати її висновки.

За результатами соціально-економічного дослідження було встановлено, що тільки 30, 8% суб’єктів управлінської діяльності в достатній мірі володіють знаннями про оцінку ефективності управління виробництвом. Нестачу таких знань відчувають 62, 8%, а 6, 4% підкреслюють, що зовсім ними не володіють. Не краща ситуація склалася і з рівнем володіння суб’єктами управління навичками та вміннями оціночної діяльності: 16, 0% з них відмічають, що мають високий рівень підготовки до оціночної діяльності, 64, 1% – середній, 19, 9% – низький. Це не дозволяє управлінцям-практикам усвідомити роль і місце оцінки ефективності управління виробництвом як одного з елементів процесу управління та засобу підвищення його ефективності. Тільки 12, 6% з них вбачають у своєчасності, об’єктивності та реальності оцінки один з найважливіших факторів, який визначає високу ефективність управління. Серед багатьох причин зниження дієвості оцінки ефективності управління виробництвом в реальній практиці 28, 2% респондентів на перше місце поставили недостатнє володіння управлінцями її методологією та методиками, а 17, 3% відзначили недостатній рівень власних знань, сформованості оціночних вмінь та навичок. Незадовільний рівень підготовки суб’єктів управління до оціночної діяльності в значній мірі обумовлений недостатньою увагою з боку вищих навчальних закладів до розв’язання даної проблеми. Це ж підтверджують і самі студенти, адже тільки 26, 6% з них вважають, що з боку вузів проблемі підготовки майбутніх фахівців до оціночної діяльності приділяється достатньо уваги, 63, 0% – що бажано приділяти більше уваги, а 10, 3% – що ця проблема зовсім випала з поля зору вузів.

Результати аналізу сучасної системи оцінювання ефективності управління промисловим виробництвом чітко окреслили необхідність наукової розробки даної проблеми і, зокрема, такого практичного аспекту, як процедура оцінки та її механізм. В загальному плані процедуру оцінювання можна представити у вигляді відповідного процесу, що складається з трьох основних етапів: підготовчого, основного та заключного, які, в свою чергу, поділяються на більш конкретні стадії (рис. 3). Методологічним підґрунтям процедури і механізму оцінки є система принципів та методів, творче застосування яких дає можливість отримати повну, об’єктивну і своєчасну оцінку ефективності управління промисловим виробництвом.

В третьому розділі “Удосконалення системи оцінки ефективності управління промисловим виробництвом” сформульовано основні напрями підвищення дієвості оцінки ефективності управління промисловим виробництвом та визначено конкретні шляхи їх реалізації, обґрунтовано питання удосконалення процедури оцінки та її інформаційного забезпечення, розроблено математичну багатокритеріальну модель ефективності функціонування системи управління промисловим виробництвом та практичні рекомендації щодо її застосування.

Методологічну основу формування основних напрямів підвищення дієвості оцінки ефективності управління промисловим виробництвом складає авторський підхід до визначення ефективності управління через діалектичний взаємозв’язок стратегічної та тактичної ефективності. Абсолютизація або ігнорування значення однієї з них призводить до недоліків в оцінці ефективності управління промисловим виробництвом та зниженню її дієвості.

Основними напрямами удосконалення системи оцінки ефективності управління промисловим виробництвом виступають:

1. Підвищення рівня підготовленості суб’єктів управління до оціночної діяльності.

2. Підвищення ролі оцінки як засобу забезпечення належного рівня ефективності управління виробництвом.

3. Оптимальна організація процедури оцінювання.

4. Формування належного інформаційного забезпечення оцінки ефективності управління промисловим виробництвом.

Конкретним вирішенням методичних проблем оцінки ефективності управління виробництвом повинно стати впровадження в її практику сучасних математичних методів для створення алгоритмів, методик та моделей. Методологічною основою моделювання ефективності управління промисловим виробництвом служить розроблена автором система критеріїв, узагальнюючі критерії якої можна використовувати в якості складових багатокритеріальних моделей для кожного об’єкту оцінки. Так, математична модель ефективності функціонування системи управління промисловим виробництвом може бути представлена у вигляді відношення ефективності, що проявляється в проміжних та кінцевих результатах процесу управління, до рівня відповідності керуючої системи об’єкту управління:

  (3. 1)

де Еу –