Оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства ВАТ «Інгулецький хлібозавод»

Ф 220 – чистий прибуток (ф. №2),

Ф 260 -амортизація (ф. №2),

П480 – довгострокові зобов’язання (ф№1),

П 620 – поточні зобов’язання (ф№1).

Критичне значення 0, 1 ≤ К ≤ 0, 2

За моделлю Р. Ліса та моделлю Таффлера і Тішоу ймовірність банкруцтва по всіх роках дуже низька, окрім 2010 р. (за моделлю Лісса) можливість банкруцтва висока, а за моделлю Бівера (коефіцієнтом поточної ліквідності) маємо високу можливість банкруцтва по всіх роках.

Таблиця 2. 16

Система показників У. Бівера для діагностики банкрутства [2]

 

ПоказникиЗначення показника

Сприятливо5 років до

банкрутства1 рік до

банкрутства

1. Коефіцієнт Бівера0, 4 – 0, 450, 17-0, 15

2. Рентабельність активів, % 6 – 84-22

3. Фінансовий леверидж, % < 37< 50< 80

4. Коефіцієнт покриття

оборотних активів власним

оборотним капіталом0, 4< 0, 3< 0, 06

5. Коефіцієнт поточної

ліквідності< 3, 2< 2< 1

 

 

Таблиця 2. 17

Показники прогнозування платоспроможності і банкрутства підприємства за 2008-2010 рр. 

№ п/пПоказники200820092010Відхилення,

тис. грн. Відхилення,

% 

2009/

20082010/

20092009/

20082010/

2009

1. Модель Альтмана 5-ти факторна, Z12, 283, 290, 411, 01-2, 8844-87

2. Модифікована модель Альтмана, Z22, 343, 390, 541, 05-2, 8545-84

3. Дискрімінантна 5-ти факторна модель Альтмана (рос.), Z32, 303, 320, 101, 02-3, 2244-97

4. Дискрімінантна 5-ти факторна модель Альтмана (зах.), Z42, 793, 901, 011, 12-2, 9040-74

5. Модель Ліса, Z50, 050, 08-0, 0010, 04-0, 0882-101

6. Модель Таффлера і Тішоу, Z61, 091, 780, 520, 68-1, 2563-71

7. Модель Бівера, К-0, 070, 072-0, 350, 14-0, 42-203-581

 

Висновок. Як уже зазначалось, системи прогнозування банкрутства, що розроблені зарубіжними і вітчизняними науковцями, включають в себе декілька ключових показників, які характеризують фінансовий стан підприємства. На їх основі, в більшості з названих методик, розраховується комплексний показник ймовірності банкрутства з ваговими коефіцієнтами біля індикаторів [2]. Але застосовувати ці вагові коєфіцієнти для української економіки недоцільно. Ці моделі удосконалюються й переробляються для наших умов, але потрібно для кожного підприємства вибирати найбільш доцільну модель виявлення банкруцтва, що може зробити найкраще фінансовий менеджер чи економіст підприємства.

Спільною для всіх систем є тенденція до зниження результуючих показників у 2010 році.

 

 

Фінансовий менеджмент є невід’ємною складовою частиною загальної системи управління підприємством. Тому його організаційне забезпечення має бути інтегроване з загальною структурою управління підприємством. Таке поєднання дозволяє забезпечити координацію дій системи фінансового менеджменту з іншими управлінськими системами підприємств і підвищити ефективність контролю за реалізацією прийнятих рішень по фінансових аспектах.

Система організаційного забезпечення фінансового менеджменту являє собою взаємопов’язану сукупність внутрішніх структурних служб і підрозділів підприємства, які забезпечують розробку і прийняття управлінських рішень щодо окремих напрямків його фінансової діяльності і несуть відповідальність за результати цих рішень.

Інформаційне забезпечення процесу управління фінансами – це сукупність інформаційних ресурсів і способів їх організації, необхідних та придатних для реалізації аналітичних процедур, які забезпечують фінансову сторону діяльності підприємства.

Грошовий потік підприємства – сукупність розподілених у часі надходжень і виплат грошових коштів, що генеруються його господарською діяльністю. Метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходження і використання грошових коштів та їх синхронізація в часі.

З наведених розрахунків видно тенденцію зменшення позитивного та негативного грошових потоків ВАТ «Інгулецький хлібзавод» у 2009 р., але у 2010 ситуація кардинально змінюється і позитивні та негативні грошові потоки зростають. У 2008 і 2010 р. р. маємо додатний грошовий потік, що свідчить про приплив коштів до підприємства, але у 2009 р. маємо від’ємне значення чистого грошового потоку, що вказує на відплив ресурсів з підприємства, що свідчить про покращення його фінансового становища у 2010р.

Коефіцієнт «якості» чистого грошового потоку надає узагальнюючу характеристику структури джерел формування чистого грошового потоку. Висока якість чистого грошового потоку характеризується зростанням частки чистого прибутку в його формуванні за рахунок зростання обсягів операційної діяльності. Він має нестабільний характер, а в 2008 і 2010 р. р. взагалі від’ємне значення, що свідчить про зменшення частки прибутку у чистому грошовому потоці. Що негативно характеризує ситуацію на підприємстві.

Постійні витрати і змінні витрати зростають щороку, причому, змінні витрати зростають значно вищими ніж постійні, що на перший погляд, характеризує діяльність підприємства з позитивної сторони, але змінні витрати на 1 грн. продукції також збільшуються на 28% в 2009р. і на 5% у 2010 р.. Це пов’язано з нестабільністю обсягів виробництва і, можливо, з підвищенням цін на сировину, проте це досить негативний фактор виробничої діяльності, оскільки призводить до підвищення цін.

Рентабельність продукції (норма прибутку) – це відношення загальної суми прибутку до витрат виробництва і реалізації продукції (відносна величина прибутку, що припадає на 1 крб. Поточних витрат). Рентабельність продукції у 2008, 2009 і 2010 р. р. має від’ємне значення, що свідчить про кризовий стан підприємства.

Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства. Цей показник також має від’ємне значення у 2008, 2009 і 2010 р. р.

У 2009 році вартість майна у розпорядженні підприємства становила 1634 тис. грн., тобто порівняно з попереднім 2008 роком зменшилась на -288, 3 тис. грн., а у 2010 році, порівняно з 2009 р. збільшилась на 2534 за рахунок:

- зменшення необоротних активів у 2009 р. на -117, 5 тис. грн., та збільшення у 2010 р. на 2534 тис. грн., та збільшення їх частки до майна на 5% і 14% відповідно;

- зменшення оборотних активів у 2009 р. на 169, 1 тис. грн., а у 2010 р. на 4 тис. грн., та зменшення їх частки до майна на 5% і 14% відповідно.

У 2009 році відбувається зменшення вартості капіталу ВАТ «Інгулецький хлібозавод» на 288, 3 тис. грн., а у 2010 р. збільшення на 2534 тис. грн. Причому в 2009 році зменшується і власний капітал на 18, 8 тис. грн. і позиковий на 269, 5 тис. грн. У 2010 році власний капітал зростає на 1401 тис. грн., а позиковий на 1133 тис. грн., Що позитивно характеризує діяльність підприємства, оскільки збільшення позикового капіталу відбувається значно нижчими темпами ніж власного, а а зменшення – значно вищими. Можна зробити висновок, що основним джерелом формування майна у 2008 і 2009 році є власні кошти підприємства, а вже в 2010р. власний і позиковий з деякою перевагою позикового капіталу.

За рахунок майбутніх надходжень підприємство може погасити заборгованість у 2008 – 2010 роках на 30%, 15% і 6% відповідно, що є нижчим граничної межі.

Аналіз динаміки коефіцієнтів абсолютної ліквідності показує, що негайно підприємство може погасити заборгованість у 2008 – 2010 роках на 6%, 1% і 1% відповідно, що також нижче граничної межі.

У 2010 році коефіцієнти поточної, швидкої ліквідності та абсолютної ліквідності зменшуються, що свідчить про кризове становище на підприємстві, а отже, знижує мобільність управління і швидкість реакції підприємства у кризових ситуаціях практично до нуля, тобто підприємство не може впливати на ситуацію, що склалася.

З аналізу банкруцтва за моделлю Альтмана можна зробити такі висновки:

Підприємство має незадовільну структуру балансу, оскільки частка оборотних активів зменшується.

Рентабельність активів має відємне значення, тому у найближчі 6 місяців можливість банкрутства існує, й дуже висока.

За моделлю Р. Ліса та моделлю Таффлера і Тішоу ймовірність банкруцтва по всіх роках дуже низька, окрім 2010 р. (за моделлю Лісса) можливість банкруцтва висока, а за моделлю Бівера (коефіцієнтом поточної ліквідності) маємо високу можливість банкруцтва по всіх роках.

Спільною для всіх систем є тенденція до зниження результуючих показників у 2010 році.

 

 

1. Економіко-математичні моделі оцінки фінансового стану суб’єктів господарювання: монографія / О. М. Тридід, О. Г. Тижненко, Л. О. Тижненко. – К. : УБС НБУ, 2009. – 213 с.
2. Дубинская Е. С. Анализ современных моделей и методик прогнозирования кризисного состояния предприятия / Е. С. Дубинская // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. – 2009. – №2 (16). – С. 84-89.
3. Жалко О. В. Банкрутство як наслідок впливу фінансової кризи на господарську діяльність підприємств / О. В. Жалко // Університетські наукові записки. Економіка. – 2010. – №2. – С. 163 – 173.
4. Рзаєва Т. Г. Зарубіжні методики визначення ймовірності банкрутства підприємства / Т. Г. Рязаєва, І. В. Стасюк // Вісник Хмельницького національного університету. – 2010. – №3. Т. 1. – С. 177 – 181.
5. Ванькович Д. Удосконалення системи управління фінансовими ресурсами промислових підприємств // Фінанси України. – 2006 – № 7..
6. Воробйов Ю. М. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник. – Сімферополь: Таврія, 2007. – Кн. 1.
7. Ефимова О. В. Финансовый анализ. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Бухгалтерский учет, 2004.
8. Економічний аналіз: Навчальний посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбатюк та ін. За ред. акад.. НАНУ, проф.. М. Г. Чумаченька. – Вид. 2-ге перероблене і доповнене – К. : КНЕУ, 2005. – 556с.
9. Іваненко В. М. Курс економічного аналізу: Навчальний посібник – 4-те видання, виправлене і доповнене – К. : Знання, 2004. – 190с.
10. Зятковський І. В. Фінанси підприємств. – К. : Кондор, 2003. – 364 с.
11. Кислиця О. Я., М’яких І. М. Економічний аналіз. – Курс лекцій. – К. : Видавництво Європейського університету, 2004. – 171с.
12. Крамаренко Г. О. Фінансовий аналіз і планування. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 224с.
13. Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навчальний посібник. – К. КНЕУ, 2004. – 365с.
14. Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. – Київ: КНЕУ, 2003. – 132 с.
15. Слав’юк Р. А. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 460с.