Оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства ВАТ «Рiвненська кондитерська фабрика»

1. Чистий прибуток від реалізації продукції, Прч-1278121720752495858-19571

2. Виплати за позички та кредити підприємства, К21882628822929141000-33591187-53

3. Зміна запасів ТМЦ, що входять до складу активів823-339284-42153476-512-102

Розрахунок коефіцієнтів

1Позитивні грошові потоки, ПГП141019251855515-7037-4

2Негативні грошові потоки, НГП128320481866765-18260-9

3Чисті грошові потоки, ЧГП127-123-11-250112-197-91

4Якість формування грошових потоків, ГПя-10, 06-9, 89-188, 640, 2-178, 7-21807

5Коефіцієнт достатності грошового потоку, Кд0, 010, 000, 00-0, 010, 00-137-82

6Коефіцієнт ліквідності грошового потоку, Кл1, 100, 940, 99-0, 160, 05-146

7Коефіцієнт ефективності грошових потоків, Ке0, 10-0, 06-0, 01-0, 160, 05-161-90

 

Висновок. З проведеного аналізу видно, що негативні грошові потоки переважають над позитивними. Що свідчить про нестійке фінансове становище підприємства, через відтік готівки. Тому, слід переглянути систему управління грошовими потоками.

Управління грошовими потоками передбачає цілеспрямований вплив на процеси акумуляції грошових коштів, їх витрачання та перерозподіл з метою збалансування фінансово-господарської діяльності підприємства. Грошові потоки – це надходження та відтік грошових коштів та їх еквівалентів у результаті виробничо-господарської діяльності підприємства. Ефективність управління грошовими потоками впливає на платоспроможність підприємства та інші показники фінансової стійкості.

 

 

Головною метою управління прибутком є визначення шляхів найбільш ефективного його формування та оптимального розподілу, що спрямовані на забезпечення розвитку діяльності підприємства та зростання його ринкової вартості.

Основними задачами управління формуванням прибутку підприємства є такі: забезпечення максимізації розміру прибутку, що формується, і який відповідає ресурсному потенціалу суб’єкта господарювання та ринковій кон’юнктурі; забезпечення оптимальної пропорційності між рівнем прибутку, що формується, та допустимим рівнем ризику; забезпечення високої якості прибутку, що формується; забезпечення постійного збільшення ринкової вартості підприємства; підтримка конкурентоспроможності у довгостроковому періоді; забезпечення ліквідності підприємства та його платоспроможності; підтримка інвестиційної привабливості. Для забезпечення чіткої дії механізму управління прибутком підприємства необхідно проаналізувати чинники впливу на прибуток підприємства.

Валова маржа (ВМ) :

  (2. 4)

де ПВ – постійні витрати;

Пр – прибуток.

Коефіцієнт валової маржі (КВМ) – це співвідношення суми валової маржі і суми виручки від реалізації

  (2. 5)

де В – виручка від реалізації

Виручка від реалізації, при якій забезпечується беззбиткова діяльність підприємства за умови неотримання прибутку, називається порогом рентабельності (ПР) і визначається таким чином

  (2. 6)

де ПР – поріг рентабельності;

У натуральному вимірі поріг рентабельності визначається так

  (2. 7)

де ПРнат – порогова кількість товару;

Ц – ціна одиниці товару;

ЗВод – змінні витрати на одиницю товару.

Запас фінансової міцності (ЗФМ) – це величина, на яку фактичний (або запланований) обсяг реалізації перевищує точку беззбитковості. Він відображає величину можливого зниження обсягу виробництва і реалізації без ризику покрити затрати.

Визначення запасу фінансової міцності підприємства

  (2. 8)

Якщо розрахувати отриманий обсяг запасу фінансової міцності у процентах до виручки від реалізації, то оптимальним значенням даного показника є 10% і більше.

Метод операційного левериджу побудований на зіставленні виручки від реалізації із загальними витратами, а також змінними та постійними витратами. Його зміст полягає в наступному. Будь-яка зміна виручки від реалізації продукції породжує ще значнішу зміну прибутку. Даний феномен має назву операційного важеля (ОВ), сила дії якого визначається за формулою

  (2. 9)

Операційний важіль показує, у скільки разів може змінитися значення прибутку при збільшенні (зменшенні) обсягу продажів.

 

Ступінь такої зміни залежить від співвідношення між постійними та змінними витратами підприємства, що називається коефіцієнтом операційного левериджу (Кол)

  (2. 10)

Співвідношення приросту суми валового прибутку та суми обсягу реалізації, що досягається за при певному коефіцієнті операційного левериджу, називають ефектом операційного левериджу (Еол) :

  (2. 11)

В табл. 2. 3. проаналізуємо показники управління прибутком підприємства ВАТ «Рівненська кондитерська фабрика».

З даних табл. 2. 3 видно, що змінні та постійні витрати змінюються прямо пропорційно, причому, змінні витрати зростають нижчими темпами, ніж постійні. Змінні витрати на 1 грн. продукції змінюються наступним чином: у 2009 р. зменшуються на 0, 17 грн. /грн.., а в 2010 р. зростають на 0, 14 грн. /грн. через зменшення обсягу виробництва, що відповідає економічним законам. За аналізом витрат фінансовий менеджмент на підприємстві можна вважати ефективним.

Дія операційного (виробничого, господарського) важеля проявляється у тому, що будь-яка зміна виторгу від реалізації завжди приводить до більшої зміни величини прибутку. Операційний важіль показує, у скільки разів може змінитися значення прибутку при збільшенні (зменшенні) обсягу продажів.

Рентабельність продукції підвищується у 2009 та в 2010 р. р. але в 2008 році має від’ємне значення. Тенденція до зростання є позитивною, але низькі значення досить негативно відображають результати діяльності підприємства і свідчать про те, що у 2008 р. воно працює у збиток.

 

Таблиця 2. 3

Показники управління прибутком підприємства ВАТ «Рiвненська кондитерська фабрика» за 2008-2010 рр., тис. грн.

 

№ п/пПоказники200820092010Відхилення,

тис. грн. Відхилення,

% 

2009/

20082010/20092009/

20082010/

2009

1. Обсяг виробництва, В710801043569019233276-1416447-14