Оцінка фінансового стану, фінансових результатів, ефективності фінансової діяльності підприємства ВАТ «Рiвненська кондитерська фабрика»

3. Виручка від реалізації, В719031009649027629061-1068840-11

4. Змінні витрати, ЗВ71286866468720815360562221

5. Змінні витрати на одиницю продукції, ЗВод1, 000, 830, 97-0, 170, 14-1716

6. Постійні витрати, ПВ13793220302303882371008605

7. Валова маржа, ВМ16452269882642210536-56664-2

8. Коефіцієнт валової маржі, КВМ0, 2290, 2670, 2930, 040, 03179

9. Прибуток, Пр2659495833842299-157486-32

10. Поріг рентабельності, ПР:

вартісне вираження60282824167871422134-370237-4

натуральні одиниці0, 840, 8160, 87-0, 020, 06-37

11. Запас фінансової надійності:

вартісне вираження1162118548115626927-698660-38

у% 1618132-614-30

12. Операційний важіль, ОВ6, 195, 447, 81-0, 742, 36-1243

13. Коефіцієнт операційного левериджу, Кол0, 160, 200, 210, 040, 006253, 1

14. Ефект операційного левериджу, Еол-0, 020, 10-1, 000, 11-1, 10-673-1129

15. Чистий прибуток, Прч-1278121720752495858-19571

16. Рентабельність продукції, Рп-1, 851, 272, 393, 111, 12-16988

17. Рентабельність активів, Ра-4, 971, 795, 706, 763, 91-136218

 

Коефіцієнт операційного левериджу – показник, який характеризує співвідношення постійних і змінних операційних витрат підприємства, а відповідно й інтенсивність впливу на операційний прибуток підприємства. Чим вище значення К. о. л. на підприємстві, тим більшою мірою воно спроможне прискорити темпи приросту операційного прибутку щодо темпів зростання реалізації продукції. Інакше кажучи, за однакових темпів приросту обсягу реалізації продукції підприємство, що має більший К. о. л., за інших рівних умов завжди буде швидше нарощувати суму свого операційного прибутку порівняно з підприємством із меншим значенням цього коефіцієнта. Цей показник зростає протягом досліджуваного періоду що ставить підприємство у вигідне становище, але все ж має досить низькі показники, тому перевага є несуттєвою.

Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства. Цей показник також зростає у 2009 і 2010 р. р. Це підтверджує вище отримані висновки і свідчить про покращення фінансового стану підприємства, але його низькі значення сигналізують про потребу проведення ефективних заходів з управління прибутком підприємства.

Висновок. Політика управління формуванням прибутку підприємства повинна бути спрямована на максимізацію розміру позитивного фінансового результату через виконання комплексу завдань щодо забезпечення зростання обсягів його діяльності, ефективного управління витратами, підвищення ефективності використання матеріально-технічної бази, оптимізації складу та структури обігових коштів, підвищення продуктивності праці та системи управління суб’єктом господарювання.

Стосовно політики управління розподілом прибутку підприємства, то вона повинна відображати основні вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його ринкової ціни, формувати необхідні обсяги інвестиційних ресурсів, забезпечувати матеріальні інтереси власників і працівників.

Система управління прибутком має бути органічно інтегрована із загальною системою управління підприємством, оскільки прийняття управлінських рішень у будь-якій сфері діяльності підприємства прямо або опосередковано впливає на рівень прибутку, який у свою чергу є основним джерелом фінансування розвитку підприємства та зростання доходів його власників і працівників. Отже, підвищення рентабельності виробництва та інвестиційної привабливості підприємства, зміцнення конкурентоспроможності вимагають застосування ефективних підходів до управління прибутком суб’єкта господарювання з метою його максимізації.

 

 

Важливим показником діяльності є стабільність фінансового стану підприємства, яка залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити передусім склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни. При цьому, основними напрямками аналізу є вивчення за даними балансу (ф. №1) вартості усього майна підприємства (підсумок активу балансу-валюта балансу) і суми джерел утворення (підсумок пасиву балансу) цього майна на певну звітну дату.

Таблиця 2. 4.

Аналіз складу майна «Рiвненська кондитерська фабрика» за 2008-2010 роки, тис. грн. 

ПоказникиПеріодВідхилення абсолютнеВідхилення відносне

2008200920102009/

20082010/

20092009/

20082010/

2009

Майно підприємства всього, в т. ч. : 25725679423642642217-31516164-46

Необоротні активи13425117397351-1686-4388-13-37

у% до майна521720-353-6717

оборотні активи12300562012907343901-27128357-48

у% до майна48838035-373-4

Витрати майбутніх періодів02220-0

у% до майна00, 0030, 00500-87

З даних табл. 2.4 можна зробити висновок, що у 2009 році вартість майна у розпорядженні підприємства становила 67942 тис. грн., тобто порівняно з попереднім 2008 роком збільшилась на 42217 тис. грн., а у 2010 році, порівняно з 2009 р. зменшилась на 31516 за рахунок:

- зменшення необоротних активів у 2009 р. на 1686 тис. грн., та на 4388 тис. грн. 2010 р., та зміни їх частки до майна на -35% і 3% відповідно;

- збільшення оборотних активів у 2009 р. на 43901 тис. грн., та зменшення у 2010 р. на 27128 тис. грн., та зміни їх частки до майна на 35% і -3%.

Частка оборотних активів у майні підприємства в 2010 році знижується, а частка необоротних активів, навпаки, зростає, що негативно характеризує структуру балансу підприємства.

З табл. 2. 5 та рис. 2. 1. видно, що основну частку необоротних активів становлять основні засоби (більше 95%), маючи прогресуючий характер по роках. Також маємо незначну частку Незавершеного будівництва, тому можна припустити про розширення виробничих площ. Така ситуація позитивно характеризує управління фінансами на підприємстві, оскільки збільшення фондоозброєності праці повинно зменшувати трудомісткість виробничого процесу і підвищувати продуктивність праці.

 

Рис. 2. 1. Структура необоротних активів «Рiвненська кондитерська фабрика»