Оцінка соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом транспортних підприємств

На основі розробленого інструментарію було проведено кількісне соціологічне дослідження методом анкетування. Опитування було зроблено на ряді транспортних підприємств України. В анкетуванні взяли участь 524 чоловіка – працівника транспортної сфери. Дослідження торкнулося всіх рівнів управління від вищого керівництва підприємств до рядових працівників. Це дозволило оцінити систему управління з всіх ієрархічних точок зору. Наявність в анкеті ряду контрольних питань і проведення додаткових індивідуальних опитувань дає можливість стверджувати, що дане дослідження має високий ступінь вірогідності. Для підтвердження цього результати дослідження були піддані експертному аналізу фахівцями кафедри менеджменту Національного технічного університету України “КПІ”, відділу соціально-економічних проблем і управління Національного науково-дослідного інституту охорони праці, кафедри менеджменту авіаційних робіт і перевезень Національного авіаційного університету, науково-технічної виробничо-впроваджувальної фірми “Технологія і прогрес”.

Одночасно з анкетуванням, автором використовувався якісний соціологічний метод – глибинні інтерв'ю з респондентами. Особисті бесіди з працівниками досліджуваних підприємств дозволили внести відповідні корективи в результати дослідження, що були отримані після аналізу даних, отриманих за допомогою анкетування. Це дозволило відстежити ряд випадків, коли при заповненні анкет використовувався тиск керівництва або було неправомірне заповнення анкет і необдумані відповіді респондентів.

На основі отриманих даних був зроблений попередній відбір вхідних параметрів з використанням додаткового експертного вивчення. Як показала практика, попередній набір вхідних параметрів буває надмірно великим, і це породжує значні обчислювальні та інтерпретаційні труднощі. Тому до проведення відповідного статистичного обстеження об'єктів потрібно зробити ретельний аналіз щодо відбору невеликого числа найбільш інформативних, з погляду їхнього впливу на досліджувану вихідну якість, вхідних параметрів. Експертно-статистична обробка цієї інформації дозволила одержати набір вхідних параметрів (табл. 4) для розрахунку цільової функції оцінки, що характеризує соціально-економічну ефективність управління персоналом підприємства за допомогою розробленої автором методики оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом експертно-статистичним методом (ЕСОСУ).

Вхідні параметри фактичний розмір фонду зп кількість конфліктів відсоток працівників, які отримують премії відсоток працівників, які не отримують премії число працівників у відділі

В якості експертів були залучені керівники транспортних підприємств, фахівці в сфері менеджменту і соціально-економічних процесів. У результаті статистичної обробки цих анкет був визначений остаточний набір описаних вище вхідних параметрів. Таким чином, проведене дослідження і його аналіз, залучення експертів і обробка отриманої інформації дозволили одержати основні дані для практичного застосування розробленої автором дисертації методики ЕСОСУ.

Третій розділ – “Розробка методики оцінки соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом транспортного підприємства” -присвячений безпосередньо розробці та апробації запропонованої автором методики оцінки ЕСОСУ.

Кожне підприємство має певний потенціал управління. Цей потенціал формується не тільки сьогоденням, але і несе на собі відбиток минулих тенденцій управління. Наявність орієнтованих у майбутнє довгострокових стратегій також впливає на розвиток управління підприємством, однак тут існує і зворотний зв'язок – некоректне управління здатне загальмувати досягнення далеких цілей. Сучасному керівнику необхідно мати можливість співвіднести ефективність управління різних груп, відділів, департаментів і окремих працівників підприємства, порівнюючи їхню роботу в різні періоди часу. Визначення слабких сфер і ланок в ієрархічній структурі підприємства дозволить поступово, в необхідному ступені, вносити корективи в загальну структуру, відслідковувати джерело проблем і локалізувати його. Тому для оцінки соціально-економічної ефективності управління персоналом існує необхідність у простій для використання методики.

Розглянемо традиційну структуру сучасного підприємства (рис. 4). Підприємство складається з окремих індивідуумів, які розміщуються на нижніх ієрархічних рівнях (А1, В1, С1, D1, …, Аn, Вn, Сn, Dn.). Далі знаходяться їх (індивідуумів) об'єднання, очолювані також окремими особистостям (У1, …, Уn). З підвищенням рівня управління в особистостей, що очолюють великі об'єднання індивідуумів (середній рівень (СУ), вищий рівень (ВУ), головний рівень (ГУ)), з'являється особистий допоміжний апарат – додатковий для середнього рівня (ДСУ), проміжний контроль для вищого рівня (ПВУ). Крім того, існують служби, що працюють на все підприємство (окремі відділи (ОО), але не є часткою жодного об'єднання. Їхній розмір може досягати 15% усієї чисельності працівників підприємства.

З підвищенням ієрархічного рівня управління, збільшується число охоплених ними рядових працівників, одночасно збільшується і розмір керуючого апарата. Процес росту числа рівнів управління супроводжується збільшенням обсягів інформації, що курсує між ними, і, крім того, збільшується число носіїв інформації: рапортів, службових записок, доповідей, листів. Збільшення числа носіїв інформації знижує інформаційну ємність (насиченість) кожного з них. Так, наприклад, при обміні між нижньою виконавською ланкою і першими лінійними керівниками проходить один документ у 70 000 – 100 000 знаків, а на рівні керівництва управлінням і керівництва цілим департаментом уже проходить біля тридцяти п'яти – п'ятдесятьох документів, кожний з яких не перевищує 3 000 знаків.

Усі ці об'єднання працівників є складними соціально-економічними управлінськими системами, які генерують процеси і явища, що відбиваються на потенціалі управління підприємства, відділу, працівника. Одна з головних складностей соціально-економічних процесів і явищ, зв'язаних з управлінням – велике число параметрів, які його характеризують (багатокомпонентність соціально-економічних систем), а також труднощі зв'язані з виявленням структури взаємозв'язків цих параметрів. У подібних ситуаціях, тобто коли рішення приймаються на підставі аналізу істотно стохастичної, тобто неповної або якоюсь мірою підданій випадковим флуктуаціям, і істотно багатомірної інформації, на думку автора доцільно використовувати методи прикладного багатомірного статистичного аналізу.

Опишемо загальну схему дослідження реальних соціально-економічних систем при використанні методів