Оцінка соціально-економічної ефективності в управлінні персоналом транспортних підприємств

Хt = (хt (1), …, хt (р)) – вектор описових параметрів, що характеризують об'єктивні, у тому числі нормативні функціонування досліджуваної системи в момент часу t. У даному випадку вектор являє собою характеристики діяльності ієрархічної структури підприємства і потоків інформації (обсяг, інформативна насиченість), які нею генеруються, деякі зведення про стан і ефективність планування діяльності підприємства;

Ut = (ut (1), …..., ut (l)) – вектор частково керованих (регульованих) ознак, які можна інтерпретувати як екзогенні. Він (вектор) представляє керуючі параметри і складається з характеристик управлінської діяльності на підприємстві, організаційної структури, чисельності працівників по окремих функціях управління, системи стимулювання й інших подібних показників, що узагальнено називають соціально-економічною справедливістю системи;

Yt = (yt (1), …..., yt (m)) – вектор поведінкових ознак, що характеризують поводження системи в основних окремих аспектах її функціонування (ендогенні змінні). У даному випадку цей вектор складається з різних характеристик ефективності діяльності підприємства, таких, як питома ефективність економічної діяльності і дієвість прийнятих управлінських рішень і проведених заходів;

Фt = (цt (1), …..., цt (N)) – вектор критеріальних ознак, що може бути інтерпретований як цільова вектор-функція, що задає спосіб виміру ступеня соціально-економічної ефективності функціонування управління. Він призначений для виміру єдиного інтегрального показника ефективності роботи підприємства і будується за допомогою експертно-статистичного методу.

Якщо кожна з критеріальних ознак цt (1), …..., цt (N) не тільки має цілком визначену змістовну інтерпретацію, але і може бути обчислена на підставі доступної інформації, то використовуючи вище перераховані змінні можна сформулювати загальну задачу оптимального планування і управління досліджуваною соціально-економічною системою, якою є персонал підприємства.

Маючи на увазі, що змінні Хt і Yt є багатовимірними випадковими величинами, розподіл яких залежить від параметрів Ut, а цільова функція Фt стохастично залежить від вектора поведінкових ознак Yt (тобто Фt = Фt (Yt)), формулювання загальної оптимізаційної задачі може бути представлене у виді:

 

де: Т – часовий інтервал; М – знак операції усереднення (математичного сподівання) ; щt – значення функції, яка визначає порівняльну важливість оптимізаційних вимог; цt – цільова функція.

При обробці експертних даних необхідно зробити перевірку компетентності обраного кола експертів і зробити перевірку гіпотези Н0, що полягає у тому, що всі можливі варіанти ранжирувань рівноймовірні. Ця гіпотеза означає, що кожен експерт із рівною ймовірністю вибирає кожне з можливих ранжирувань, і результати ранжирувань не відбивають ніякого об'єктивного упорядкування.

Перевірка гіпотези Н0 проводиться таким чином. Підрахуємо статистику, числове значення якої характеризує ступінь узгодженості думок всіх експертів (коефіцієнт конкордації Кендалла) :

  '

де

   

Зазначимо, що максимальне значення коефіцієнта конкордації W дорівнює 1 і досягається при абсолютному збігу ранжировок всіх експертів, а мінімальне значення W дорівнює нулю і досягається у випадку справедливості гіпотези Н0, тобто при відсутності будь-якої погодженості в судженнях експертів, що брали участь в обстеженні.

Нехай т експертами зроблена оцінка в балах n об'єктів. Тоді для оцінки вектора b у лінійній апроксимації ц1 (Х) може бути використаний метод найменших квадратів. А саме, нехай i-й об'єкт одержує від k-гo експерта бал щi (k) (i = = 1,..., n; k = 1,..., т). Ми вважаємо, що

  (i = 1,..., n; k = 1,..., т).

Щодо випадкових похибок еi (k) ми вважаємо, що вони незалежні і відомі їх числові характеристики. Mei (k) = 0, Dei (k) = у2.

У цьому випадку найкращою оцінкою для вектора b є вектор, який мінімізує величину:

 .

Цей вектор знаходиться як рішення системи лінійних рівнянь

  j=1, 2, …, p.

Застосування багатовимірного експертно-статистичного аналізу дозволяє обробляти значні масиви соціально-економічної інформації. Цей метод дає можливість описати й оцінити соціально-економічну ефективність управління персоналом з урахуванням ряду якісних показників. Знання цільової функції дозволяє в даному випадку:

а). робити формалізовану оцінку системи управління підприємства, ґрунтуючись на знанні окремих, малосумісних у звичайних умовах показників, що характеризують ефективність його діяльності;

б). будувати плани реформування системи управління, особливу увагу приділяючи удосконаленню тих компонентів, що ввійшли в цільову функцію з відносно великими вагами і, отже, за рахунок яких можна домогтися найбільш істотної якісної зміни.

Вхідні параметри прибуток від діяльності підприємства кількість успішна проведених заходів кількість усіх проведених заходів прогнозуєма кількість заходів прогнозуємий розмір фонду ЗП

Ваговий коефіцієнт -403, 29 123, 25 -32, 1 160, 53 21, 37

Вхідні параметри фактичний розмір фонду ЗП кількість конфліктів відсоток працівників, які отримують премії відсоток працівників, які не отри-мують премії число працівників у відділі

Ваговий коефіцієнт 5, 6 134, 4 153, 8 151, 7 -94, 37

Вхідні параметри плинність кадрів середня заробітна плата число ієрархічних рівнів (при узгодженні) число інфор-маційних повідомлень середня інфор-маційна ємність

Ваговий коефіцієнт -275, 5 -2, 03 98, 18 22, 79