Оцінка стану та тенденцій розвитку вівчарства в Україні

Особливістю сучасного вівчарства є ріст виробництва ягнятини і молодої баранини. В більшості країн виручка від реалізації м’яса становить 90% і більше, а від вовни лише біля 10%. Тому набуває розвитку скороспіле м’ясне та м’ясо-вовнове вівчарство. При цьому в м’ясному балансі галузі підвищується питома вага ягнятини.

В окремих країнах світу на вівчарство припадає до 25% валового продукту сільського господарства. Маркетингові дослідження у цій галузі засвідчують, що підвищити економічну ефективність можна за рахунок зростання м’ясної продуктивності і налагодження виробництва різних видів баранини: молодої і лемзаводу з одночасним підвищенням смакових якостей м’яса.

Продовольча безпека держави – це захищеність життєвих інтересів людини, яка виражається у гарантуванні державою безперешкодного доступу людини до продуктів харчування з метою підтримання її життєдіяльності.

Саме тому ідеологія державної підтримки галузі тваринництва потребує кардинальної зміни, яка має бути спрямована виключно на створення в найкоротші терміни умов для виходу тваринництва на ефективне виробництво та повне забезпечення внутрішнього ринку високоякісною, конкурентоспроможною, екологічно безпечною сировиною. Вимогою часу стала необхідність виробляти те, що можна продавати, а не продавати те, що вироблено.

Австралія займає 6-е місце в світі за розмірами території. Однак за чисельністю населення країна перебуває лише на п'ятому десятку серед держав світу. Велика частина австралійської території взагалі не заселена. Самий населений штат Австралії – Новий Південний Уельс, і його столиця Сідней – найбільше місто країни. Другі місця серед штатів і міст займають відповідно Вікторія та її столиця Мельбурн.

Серед всіх країн-виробників вовни Австралія – незаперечний лідер. На цьому континенті її виробляють більше, ніж де-небудь ще в світі, причому найкращої якості – супертонких, від овець-мериносів. Розводять овець у всіх штатах, але одну третину – у Новому Південному Уельсі.

З'явилися тут порівняно недавно, майже одночасно з першими переселенцями, вівці відчули себе на нескінченних рівнинах як вдома і тут же почали плодитися і не припиняють це робити досі. На кожного австралійця в середньому припадає по десятку овець та баранів. Вони тільки й встигають їх стригти, знімаючи з кожного мериноса по 5-6 кілограмів руна. Причому захоплюючий процес їх стрижки перетворився в Австралії на національний вид спорту. Рінгери – аси серед стригаль – знімають з вівці шерсть з одного заходу, не поранивши тварини. Рекорд рінгер – 400 пострижених овець на день.

В Австралії свого роду культ вівці. Недалеко від Канберри височіє оригінальна архітектурна споруда у вигляді гігантської вівці – благодійниці австралійців. Основні аукціонні торги, на яких визначаються світові ціни на кращу австралійську шерсть, проводяться в Сіднеї, Мельбурні і Фрімантлі.

Цікаво, що головним імпортером австралійської вовни є Китай – саме ця країна лідирує нині в справі виробництва вовняних тканин. На другому місці після Китаю – Італія.

Все це підкреслює актуальність теми, крім того, не можна не відзначити, що Австралія – найбільш розвинена країна Південної півкулі. Успіхи її базуються на сільському господарстві і багатства надр, тобто на вивезенні сировини. Провідною галуззю сільського господарства залишається вівчарство. До цих пір Австралія є світовим лідером з виробництва та експорту вовни.

Про роль австралійського вівчарства у світовій економіці писав кандидат економічних наук Бєлозьоров В. А. у своїй праці «Австралія у світовій економіці». Стаття аспіранта УрГЕУ Гоголєва В. В. присвячена розвитку вівчарства в світі; розглянуті питання тенденції формування галузевих груп тваринництва в регіонах. Кандидат економічних наук Джапарідзе Т. проаналізував сучасний стан вівчарства в Росії і показав можливі шляхи його розвитку. Робота Крівдіна Л. розглядає Австралію з економічною та соціально-політичної точки зору. Малаховський К. В. дає характеристику Австралії з різних точок зору, виявляє вплив австралійського менталітету на різні сторони життя. Доктор технічних наук Овчинников А. В. проаналізував умови зовнішнього середовища в яких розвивається вівчарство Бурятії, Росії та деяких регіонах світу, зокрема, Австралії.

У світі поголів'я овець і кіз стабілізувалося і в перспективі на найближчі 10-15 років буде знаходитися на рівні 1, 1-1, 3 млрд. гол. Причому відзначається чітка спеціалізація у виробництві різних типів високоякісної мериносової (Австралія), напівтонкої (включаючи кросбредний), килимовій вовни, молодої баранини (а в Європі – парної чи охолодженої ягнятини), шкіряної продукції (особливо в Уругваї, Аргентині, Туреччині, Греції), каракулю (в ПАР, Ірані, Узбекистані, Туркменії). Козівництво теж розділилося по країнах і напрямками: шерстне, пухове, молочне (Іспанія, Болгарія, Голландія).

Виробництво баранини зростає, вовни – дещо зменшилося. В Австралії, ПАР, Аргентині, Уругваї, Індії скупчилися більше ніж річні запаси вовни. Підвищилися ціни на тонкі асортименти, в кросбредні – 56-58-го якості, з шовковистим блиском, чіткою пружністю і звитістю.

У країнах СНД максимальне поголів'я було зафіксовано