Оцінка стану та тенденцій розвитку вівчарства в Україні

Прийняття Програми дасть можливість надати допомогу сільгосппідприємствам та фізичним особам у придбанні племінних тварин, піднести зацікавленість громадян у реалізації вирощеної продукції, підвищити її соціальний захист та створити нові робочі місця у сільській місцевості.

Усе це вимагає підтримки розвитку галузі вівчарства в господарствах усіх форм власності району.

Головною метою Програми являється:

- забезпечення сталого розвитку галузі за рахунок відновлення роботи вівцеферм у районі та збільшення виробництва продукції вівчарства.

- розвиток вівчарства м’ясо-вовнового напрямку продуктивності з удосконаленням наявних порід, поліпшення продуктивних якостей;

На даному етапі розвитку сільськогосподарського виробництва існує нагальна потреба у відновленні поголів’я овець та нарощуванні виробництва продукції тваринництва, зокрема такої галузі як вівчарство. Для цього необхідно:

- створити умови, які б сприяли розвитку суб’єктів господарювання усіх форм власності на основі широкого використання коштів державного бюджету;

- відновити роботу вівчарських ферм в сільськогосподарських підприємствах, та забезпечити нарощення поголів’я овець у приватних господарствах громадян;

- забезпечити прискорений розвиток галузі за рахунок створення базового господарства по розведенню порід овець;

- забезпечити збільшення обсягів реалізації продукції вівчарства як за рахунок сільськогосподарських підприємств так і за рахунок розвитку малих ферм у приватному секторі;

- створити відповідні умови для стабільного збуту продукції вівчарства переробній та харчовій промисловості;

- впровадити у виробництво біотехнології для прискорення селекції, одержання молодняка з високим генетичним потенціалом продуктивності і відтворення, використання баранів-плідників високопродуктивних порід для штучного осіменіння;

- організувати спрямоване вирощування молодняка на поповнення основного стада;

- забезпечити збільшення робочих місць на селі.

Пріоритетне спрямування коштів державного бюджету на прискорене нарощування поголів’я овець, підвищення їх продуктивності та стимулювання розвитку галузі вівчарства шляхом:

- закупівлі племінного молодняку овець районованих порід одержаних шляхом штучного осіменіння від високопродуктивних маток як вітчизняної так і зарубіжної селекції;

- запровадження бюджетної підтримки сільськогосподарським підприємствам та фізичним особам на розширення маточного стада овець та збереження маточного поголів’я;

- розширення переліку обслуговуючої, кормодобувної техніки та обладнанння для вівчарських ферм, що підлягає частковому відшкодуванню;

- створення кооперативів, селянських спілок по вирощуванню овець та виробництву продукції вівчарства шляхом кооперації особистих селянських господар;

- надання послуг приватним господарствам громадян по штучному осіменінню вівцематок.

Необхідно сприяти формуванню прозорого і організованого ринку шляхом унормування договірної бази інтеграційних відносин в умовах партнерської діяльності виробництво- переробка-оптова реалізація.

Для забезпечення прозорої конкуренції на ринку сировини створювати заготівельні кооперативи по реалізації продукції.

Для даної галузі необхідно посилити ефективність залучення інвестиційних вкладень шляхом:

- віднесення до пріорітетних напрямків, пільгового кредитування виробництва продукції вівчарства у спеціалізованих великотоварних господарствах, фермерських господарствах та приватних господарствах громадян;

- зберегти часткову компенсацію вартості складного технологічного обладнання, вітчизнянного виробництва, за рахунок коштів та бюджетів всіх рівнів;

- передбачити у бюджеті фінансову підтримку за приріст та наявні вівцематки і ярки старше одного року в сільськогосподарських підприємствах та приватних господарствах громадян.

Щодо організаційних заходів впровадити інноваційні проекти розвитку вівчарства шляхом законодавчого визначення територій пріоритетного розвитку вівчарства. Сприяти організаційному формуванню великотоварних господарств, сільськогосподарських кооперативів на основі партнерства учасників єдиного ланцюга: сільгопвиробник – переробник – підприємство оптової тогрівлі. Створити інформаційну базу даних про найбільш конкурентноспроможні об’єкти існування в галузі вівчарства.

Сприяти концентрації виробництва продукції вівчарства в приватних господарствах громадян, що забезпечить одержання високоякісної сировини, екологічно безпечної для здоров’я продукції, підвищення товарності продукції, розширенню розвитку сільських територій.

Сформувати базу по реалізації такої важливої сировини як вовна.

Запровадження спрощеної системи оподаткування діяльності фізичних осіб, що займаються веденням галузі вівчарства.

Стимулювати закупівлю сільськогосподарськими підприємствами та приватними особами племінного поголів’я овець.

Вівці характеризуються підвищеним обміном речовин і енергії в порівнянні з іншими видами сільськогосподарських тварин, тому витрати кормів і поживних речовин на кілограм живої маси залишаються більшими. Рівень енергетичного і білкового обміну різниться у овець різних вікових груп та напрямків продуктивності. Тому прискорений розвиток галузі вівчарства повинен базуватись на застосуванні нових прогресивних технологій годівлі та використанні кормів згідно фізіологічних норм годівлі тварин.

Важливою умовою при виробництві кормів для годівлі овець, являється прогнозування посіву однорічних та багаторічних кормових культур на сіно та сінаж в такій кільсті щоб забезпечити в повному розрахунку на одну вівцематку з приплодом на календарний рік 10-12 цнт. кормових одиниць (в тому числі 35%, з них у вигляді сіна), соковитих кормів -25%, концентрованих – 40%.

В літній період для годівлі та уримання овець необхіно забезпечити достатню кількість випасів, виділити площі під створення культурних пасовищ.

Передбачити щоб в структурі посівних площ кормових культур провідне місце займали культури з високим вмістом білку. Це в свою чергу дасть можливість забезпечити галузь вівчарства протеїном згідно потреби.

У ході виконання Програми здійснювати технічне та технологічне забезпечення галузі вівчарства на основі наукових технологій та техніки як вітчизняного так і зарубіжного виробництва.

Потребу у технічному забезпеченні здійснювати шляхом:

- розширення переліку техніки і обладнання, на яке поширюється часткова