Оцінка стану та тенденцій розвитку вівчарства в Україні

- створення нового м’ясо-вовнового напряму вівчарства на півдні України і виробництво дефіцитної кросбредної вовни;

- відмову від імпорту м’ясних і мясо-вовнових баранів-плідників, уникнення труднощів їх акліматизації та економію валютних коштів;

- інтенсифікацію виробництва дієтичної ягнятини та дефіцитної високоякісної кросбредної вовни, що сприяє формуванню конкурентоспроможності галузі.

Розроблено технологічні прийоми виробництва високоякісної ягнятини, пояркової вовни і хутрової сировини шляхом:

- промислового схрещування тонкорунних і напівтонкорунних вівцематок з асканійськими кросбредними і асканійськими чорноголовими баранами-плідниками;

- спрямованого вирощування та інтенсивної відгодівлі ягнят;

- одержання пояркової вовни і хутрових овчин, стриження ягнят за 2, 5 місяця до забою;

- реалізації ягнят на м’ясо у 8, 5-9-місячному віці.

Розроблено норми годівлі і технологічну схему створення імпортозамінюючих генотипів у барановідтворювальному ядрі інтенсивних типів асканійських м’ясо-вовнових овець, а також технологічний проект «Відтворення і вирощування ремонтного молодняку та прийоми підвищення якості вовни».

Створено шляхом використання асканійських кросбредних баранів-плідників в якості поліпшуючого генофонду масив кросбредних овець і племінні репродуктори південноукраїнського типу радянської м’ясо-вовнової породи. У 1990 р. підготовлено матеріали для апробації створеного типу, які розглянуто і схвалено експертною комісією, затвердженою Державною комісією Ради Міністрів СРСР по продовольству і закупівлі 28 квітня 1990 року. Згідно з наказом Державної комісії Ради Міністрів СРСР по продовольству і закупівлі. № 223 від 19. 12. 1990 р., створений тип визнано як самостійне селекційне досягнення з присвоєнням йому назви «новий український внутрішньопородний тип овець радянської м’ясо-вовнової породи».

Племзавод “Асканія-Нова” і племінні репродуктори щорічно реалізовували по 1, 3-1, 5 тис. племінних кросбредних баранів-плідників 18 областям України. Показники продуктивності баранів-річняків інтенсивних типів, яких племзавод “Асканія-Нова” реалізо-вував племпідприємствам республіки, перевищували вимоги стан-дарту за живою масою на 20-25 кг, або на 36-45% (75-80 проти 55 кг), настригом чистої вовни – в 1, 8-2, 3 рази (5, 5-5, 9 проти 2, 4-3, 2 кг).

У 1991-1995 рр. нами створено в Україні племінну базу нового м’ясо-молочно-вовнового напряму продуктивності – племінні репродуктори асканійського типу чорноголових овець з кросбредною вовною та підготовлено матеріали для його апробації Державна експертна комісія, яка була призначена наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 29. 05. 1995 р. № 137, вивчила подані матеріали до апробації, провела аналіз документації, огляд та бонітування овець племінних стад і прийшла до висновку, що створений масив асканійських чорноголових м’ясо-вовнових овець відповідає вимогам положення про апробацію селекційних досягнень у тваринництві.

Наказом Мінсільгосппроду України № 19 від 30. 01. 1997 р. затверджено “Акт про результати проведеної державної апробації новоствореного типу м’ясо-вовнових овець від 17. 06. 1995 р. ” і рішення науково-технічної ради Міністерства від 1 березня 1996 р. Новому типу присвоєно назву “Асканійський тип чорноголових овець з кросбредною вовною”.

Державні експертні комісії при апробації інтенсивних типів овець – асканійських кросбредів і асканійських чорноголових дійшли висновку, що вони відрізняються принципово новим поєднанням основних селекційних ознак і не мають аналогів у практиці світового вівчарства. Їм притаманна висока генетично обумовлена здатність найбільш ефективно перетворювати поживні речовини корму і одночасно продукувати з відмінними якісними характеристиками дієтичне м’ясо, молоко для виготовлення сиру – бринзи, а також довгу, еластичну, шовковисту з люстровим блиском кросбредну вовну і цінні хутрові овчини.

Асканійські кросбреди і асканійські чорноголові генотипи племзаводу “Асканія-Нова”, в основному, F10…F15 (поколінь), міцної конституції з видатною акліматизаційною, адаптивною та реабілі-таційною здатністю, а також. стійкою передачею потомству притаманних їм спадкових властивостей. За сприятливих умов годівлі і утримання вони характеризуються:

- високими відтворювальними якостями при середній багатоплідності вівцематок 145-148% (максимальна 183%), а також ранньою статевою зрілістю (перше ягніння у 13-14-місячному віці) ;

- добре вираженими м’ясними формами і крупною величиною: середня жива маса баранів-плідників 126-137 кг, максимальна 161-178 кг, вівцематок відповідно 77-80 і 122-132 кг;

- високою технологічністю: спокійним темпераментом, легко стрижуться, барани комолі (безрогі), у вівцематок добре виражений материнський інстинкт, а молока достатньо, щоб вигодувати двох…чотирьох ягнят;

- високою молочною продуктивністю: за 120 днів лактації в середньому 209-215 кг, максимальна – 435-594 кг;

- високою скороспілістю росту: середня жива маса ягнят у 100-денному віці 32-40 кг (макс. 62 кг) при середньодобовому прирості 280-340 г, в 9-10-місячному віці 54-61 кг (макс. 87 кг) ;

- високою м’ясною скороспілістю: середня маса тушок у 4-місячному віці 17-20 кг, в 9-місячному – 27-32 кг при забійному виході 48-54% та неперевершених смакових якостях і біологічній повноцінності м’яса;

- рекордними показниками виробництва м’яса (у живій масі) на вівцематку 160-192 кг при вирощуванні трійневих ягнят до 9-10-місячного віку при середніх показниках – 80-85 кг;

- високою вовновою продуктивністю з відмінними технологічними властивостями кросбредної вовни при середньому настригу у чистому волокні у баранів-плідників 8, 12-9, 3 кг (макс. 11, 1-12, 8 кг), вівцематок відповідно 5, 0-5, 6 кг (макс. 8, 0-8, 8 кг) при довжині вовни 14-19 см (макс. 22-25 см) і виході чистого волокна 69-72% (макс. 79-83%) ;

Наведені показники продуктивності овець створених інтенсивних типів у порівнянні з такими на початку селекції (1965