Охорона праці в галузі

У комбінатах, об’єднаннях тощо може проводитися четвертий і п’ятий рівні адміністративно-громадського контролю. 

Стимулювання охорони праці спрямовано на створення зацікавленості працівників у забезпеченні здорових і безпечних умов праці. Стимулювання передбачає моральні та матеріальні заохочення, а також і покарання за невиконання покладених на конкретну особу зобов’язань щодо безпеки праці або порушення вимог щодо охорони праці. Узагальнену схему методів стимулювання охорони праці на підприємстві представлено на рис. 3.1.

Потрібно визнати, що у нашої країні сьогодні більш дійовими і ефективними безумовно є економічні стимули. До них належать премії, винагороди за безпечну працю, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці тощо. Більш детально питання економічного стимулювання охорони праці розглядаються у параграфі 3.4. 

 

 

 

Рис.3.1. Методи стимулювання дотримання нормативних вимог охорони праці на підприємстві

 

2.5. Документи і рекомендації щодо удосконалення існуючих систем управління охороною праці в Україні

 

При створенні сучасних СУОПП необхідно керуватися Рекомендаціями МОП  та органів державного управління та нагляду щодо удосконалення існуючих систем управління охороною праці в Україні, а також европейскими документами, яки імплементовані у нормативно-правову базу України у якості національних стандартів

Рекомендації МОП щодо побудови та впровадження сучасних систем управління охороною праці (СУОП) викладені у "Керівництві з систем управління охороною праці" МОП-СУОП 2001/ILO-OSH 2001 (Міжнародне бюро праці, м. Женева). МОП розробила дане Керівництво як практичний інструмент сприяння організаціям і компетентним установам у здійсненні безупинного удосконалювання їх діяльності у сфері охорони праці. Воно повинно сприяти захисту працівників від небезпек і  виключенню пов'язаних з роботою травм, погіршень здоров'я, хвороб, інцидентів і смертей.

Деяки положення цього документу, а також ISO 9001, OHSAS 18001 i OHSAS 18002 знайшли відображення у "Рекомендаціях щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці", яки були затверджені Головою Держгірпромнагляду   7 лютого 2008 р з метою сприяння суб’єкту господарювання щодо досягнення такого рівня охорони праці на виробництві, який відповідав би мінімальним вимогам щодо забезпечення безпечних та здорових умов праці найманих працівників, що встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці на території України.

Ці Рекомендації поширюються на всі підприємства, установи, організації (далі, як і в попередньому розділі – організації) на яких використовується наймана праця, незалежно від форми власності та виду діяльності

Згідно з Рекомендаціями при створенні СУОП необхідно:

-визначити закони та інші нормативно-правові акти, що містять вимоги щодо охорони праці та які розповсюджуються на діяльність організації;

-виявляти небезпечні та шкідливі виробничі фактори та відповідні ризики, що можуть виникнути при здійсненні виробничої діяльності;

-визначити політику керівництва в сфері охорони праці;

-визначити завдання в сфері охорони праці та встановити пріоритети;

-розробити організаційну схему та програму для реалізації політики та досягнення її завдань.

Структура, завдання СУОП, порядок взаємодії структурних підрозділів організації з питань охорони праці, періодичність і порядок внутрішніх перевірок, відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників мають бути викладені в Положенні про СУОП підприємства, затвердженому наказом або розпорядженням, або в Настанові з якості, якщо на підприємстві функціонує система якості.

СУОП повинна передбачати:

-планування заходів з охорони праці;

-контроль виконання поточного та оперативних планів;

-можливість здійснення корегувальних та попереджувальних дій;

-можливість адаптації до обставин, що змінилися;

-можливість інтеграції в загальну систему управління.

Структура положення про СУОП визначається з урахуванням конкретних умов праці в організації. Розділи, що мають ознаки окремих процесів, можуть бути викладені як система документів (наприклад, стандартів організації), оформлена додатком до основного положення. Впровадження СУОП здійснюється за наказом або розпорядженням вищого керівництва.

Особливу роль набуває політика у сфері охорони праці. Суб’єкт господарювання визначає і документально оформлює політику керівництва у сфері охорони праці. Ця політика має бути органічно поєднана з усіма елементами діяльності організації.

Формування політики здійснюється на основі комплексної оцінки рівня небезпеки виробничих об’єктів організації, яка проводиться шляхом виявлення всіх небезпечних і шкідливих виробничих факторів, характерних для кожного об’єкта, їх оцінки та аналізу можливих варіантів розвитку небезпечних ситуацій, а також шляхом зменшення ризику виникнення самих небезпечних ситуацій. Політика у сфері охорони праці повинна бути документально оформлена, доведена до усіх працівників та підлягати періодичному розгляду та можливому корегуванню у зв’язку із змінами у виробничому процесі.

Політика з охорони праці повинна включати, як мінімум, наступні ключові принципи та цілі, здійснення яких організація бере на себе:

-забезпечення безпеки й охорони здоров'я всіх членів організації шляхом попередження пов'язаних з роботою травм, погіршень здоров'я, хвороб та інцидентів;

-дотримання відповідних національних законів і правил з охорони праці, добровільних програм, колективних угод з охорони праці й інших вимог, які організація зобов'язалася виконувати;

-гарантоване забезпечення того, що з працівниками та їх представниками проводяться консультації, і вони залучаються до активної участі у всіх елементах СУОП;

-безперервне удосконалювання функціонування СУОП.

 

Нині в Україні у якості національних стандартів самостійно діятимуть ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Система управління гігієною та безпекою праці» та ДСТУ-П OHSAS 18002:2006 «Система управління гігієною та безпекою праці. Основні принципи виконання вимог OHSAS