Охорона праці в галузі

 

2.8. Алгоритм виявлення, оцінки та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій на виробництві 

СУОП організовують таким чином, щоб здійснювалось адекватне та постійне управління з урахуванням усіх факторів, яки впливають на стан охорони праці, і орієнтують на проведення запобіжних дій, що унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій. Але при цьому, у випадку їх виникнення, система повинна своєчасно реагувати та усувати їх. На підприємстві, в організації, де запроваджено СУОП потрібно регулярно визначати загрози для працюючих та проводити відповідні профілактичні заходи щодо їх запобігання. Приклад достатньо простого та ефективного алгоритму виявлення, оцінки та зменшення ризиків виникнення небезпечних ситуацій на виробництві дають згадані вище «Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці», затверджені Наказом Держгірпромнагляду № 35 від 22.02.2008 року. Згідно цих Рекомендацій насамперед визначається базовий ризик, тобто ризик, при якому ігнорується існуюче управління ризиками. 

Ступінь базового ризику виникнення небезпечної ситуації, Р, визначається за формулою: 

Р = Вр х Т х П ,

         де: Вр  - умовна імовірність виникнення небезпечної події;

Т - важкість та можливі наслідки небезпечної події; 

    П - можливість нараження на небезпеку.

Умовна імовірність виникнення небезпечної події, Вр, в числовому відтворенні від 1 до 5 балів, визначається групою призначених фахівців шляхом експертної оцінки за таблицею 1.3.. 

Таблиця 1.3

Умовна імовірність виникнення небезпечної події

 

Важкість та можливі наслідки небезпечної події, Т, визначаються за таблицею 1.4

 

 

Таблиця 1.4

Важкість та можливі наслідки небезпечної події

 

Можливість нараження на небезпеку, П, оцінюється від 1 до 3 балів і визначається за таблицею 1.5. 

Таблиця 1.5

Можливість нараження на небезпеку

За результатами визначення ступеня базового ризику, який може сягати від 1 до 75 балів, розробляється план заходів, спрямованих на зменшення ризику. План заходів потребує урахування коментарів, наведених у таблиці 1.6. 

 

 

Таблиця 1.6

Коментарі до розробки плана заходів

 

 

Після впровадження запланованих заходів оцінюють залишковий ризик, під яким розуміють ступінь ризику ситуації, що знаходиться під контролем, та визначають, чи став він припустимим, тобто чи досягли впроваджені заходи очікуваного ефекту.

 

 

Лекція 3. Економічні  методи управління охороною праці

 Аналіз умов праці Розслідування, реєстрація, облік, професійних захворювань на виробництві. 

 

3.1. Економічні  аспекти охорони  праці  

Поліпшення умов праці, зниження виробничого травматизму та професійної захворюваності може мати не лише соціальний, а й економічний ефект, адже результати роботи з охорони праці призводять до збільшення фонду робочого часу, підвищення ефективності використання обладнання, зменшення плинності кадрів, зменшення витрат на пільги та компенсації за несприятливі умови праці, скорочення видатків, пов’язаних з виробничим травматизмом і захворюваністю працівників тощо. Так, наприклад, раціональний комплекс заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, може забезпечити приріст продуктивності праці на 15 – 20%  і більше. Раціональне природне освітлення може збільшити продуктивність праці на 10%. Такого самого результату можна досягти і раціональною організацією штучного освітлення. Продуктивність праці збільшується за рахунок правильної організації робочого місця, запровадження функціональної музики, раціонального фарбування приміщень, устаткування, обладнання тощо. Водночас збільшення температури повітря робочої зони виробничих приміщень до 30оС може майже вдвічі зменшити продуктивність праці.

Однак реалізація заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, зниження виробничого травматизму та професійної захворюваності потребує затрат і часто досить суттєвих, які зумовлюють збільшення собівартості продукції, зменшення доходів, що негативно сприймається багатьма роботодавцями, які вважають такі витрати марними.

 

3.1.1.  Економічні методи управління охороною праці

Для вирішення проблем охорони праці на практиці застосовують різноманітні механізми, серед яких суттєве місце посідають економічні методи. Економічні методи спрямовано на створення умов, які мають стимулювати діяльність підприємств і організацій щодо досягнення визначених цілей охорони праці з урахуванням потреб та інтересів окремих працівників, трудових колективів, менеджерів і власників підприємств. На відміну від правових та адміністративних методів управління, які регламентують виконання тих чи інших вимог охорони праці, але для ефективного застосування потребують жорсткого контролю за їх виконанням, економічні методи ліберальніші, базуються не на страху покарання, а на економічних вигодах того, до кого їх застосовують. Тобто економічні методи управління охороною праці – це інструмент, за допомогою якого держава, як гарант прав найманих працівників, із використанням НПАОП і спеціально створених інституцій формує такі умови господарювання для роботодавців (власників), що їм стає вигідніше спрямовувати ресурси на запобігання травматизму, професійної захворюваності та поліпшення стану умов і охорони праці