Оптимізація існуючого іміджу туристичного агентства «Сузір’я туризму»

Візуальна атрибутика фірмового стилю.

Товарний знак (торгова марка, емблема) – це офіційно прийнятий термін, що означає зареєстроване у встановленому порядку оригінально оформлене художнє зображення (оригінальні назви, художні композиції і малюнки в сполученні з буквами, цифрами, чи словами без них і т. ін.). Товарний знак служить для відмінності товарів чи послуг однієї особи (юридичної чи фізичної) від однорідних товарів чи послуг іншого [19, с. 126].

Термін «імідж» стає більш змістовим і однозначним, коли його зміст і принципи побудови визначаються залежно від суб’єкта дослідження [54, с. 53].

Імідж, як зазначають вчені, може бути: особистий, корпоративний і товарний [54, с. 54].

Особистий імідж. Особистий імідж – це ваш образ. Ви не можете не мати іміджу. Хочете ви цього чи ні, оточуючі бачать те, що ви вибрали, щоб показати їм... Те, як ви йдете, сидите чи стоїте, є результатом навчання, темпераменту та умов, але те, як ви одягаєтесь, є результатом вашого особистого вибору.

Особистий імідж визначається складним набором внутрішніх і зовнішніх факторів, що складають самоімідж, бажаний і необхідний імідж.

Можна доповнити ще кілька можливих варіантів особистого іміджу, а саме: дзеркальний, реальний, ідеальний, множинний і створений. Так, дзеркальний імідж – це наше уявлення про себе; реальний імідж – погляд на себе збоку; ідеальний імідж – ідеалістична точка зору на об’єкт, що розглядається; множинний імідж – сукупність ряду ознак, що характеризують і символізують єдине утворення; створений імідж – образ об’єкта, що утворився після проведення іміджмейкерської компанії [54, с. 55].

Корпоративний імідж. У якості носіїв корпоративного іміджу виступають організаційно-діяльнісні засоби. Імідж потрібен корпорації для того, щоб люди усвідомлювали і оцінювали її роль у економічному і соціально-політичному житті конкретного регіону. Корпорація має прославлятися не лише своєю продукцією чи послугами, а й своїм «его», що формується у свідомості оточуючих як суспільний об’єкт.

Товарний імідж. В якості носіїв товарного іміджу виступають матеріальні та виробничо-діяльнісні засоби: матеріали, товари, групи виробів тощо [16, с. 160].

Кожен із названих видів іміджу повинен бути керованим. Специфіка управління іміджем полягає в сукупному і синхронному функціонуванні таких його складових (див. рис. 1. 1) :

- можливостей самого об’єкта іміджування;

- вимог до вирішення завдань іміджування;

- вимог до каналу, по якому буде «проходити» іміджування;

- вимог аудиторії щодо іміджованого об’єкта.

 

Рис. 1. 1. Складові іміджу

 

Крім названих видів іміджу використовуються ще й такі:

• Імідж політика – образ-замінник політичного діяча.
• Імідж бізнесмена – семіотичний замінник особистості підприємця.
• Імідж суспільства – символ громадянської спільноти.
• Імідж виробничої фірми – те, що заміняє суть поняття «виробниче підприємство».
• Імідж торгової марки – символ-знак, що символізує поняття торгової марки, бренд.
• Імідж викладача – те, що може бути символом поняття вчителя вищої школи.
• Імідж творчої особистості – те, що відповідає образу творчої людини.
• Імідж нації – знакове заміщення поняття народу тієї чи іншої країни.
• Імідж у туризмі – інструмент досягнення стратегічних цілей туристичного підприємства [3, с. 17-21].

 

 

Економіка початку ХХІ ст. значно відрізняється від економіки ХХ ст., завдяки зміні традиційних (преса, телебачення, радіомовлення) та впровадженню нових засобів маркетингових комунікацій (Інтернет, зовнішні комунікації та комунікації на транспорті тощо). Адже, посилення конкуренції на світовому ринку спонукає підприємства витрачати багато зусиль і коштів на просування виготовлених товарів та розробку принципово нових їх зразків з урахуванням потреб споживача. Це, у свою чергу, потребує пошуку нових засобів маркетингу, які дали б змогу значно скоротити маркетинговий бюджет і забезпечити ефективніші зв’язки підприємства зі споживачами, конкурентами, посередниками та постачальниками [47, с. 152].

Важливою передумовою налагодження стабільної роботи підприємства в умовах ринку є наявність своєчасної достовірної інформації та правильного обрання каналу поширення, на які впливають різноманітні чинники прямої (постачальники, споживачі, конкуренти) та непрямої (швидкість передачі інформації) дії [44, с. 3].

Сучасна теорія комунікацій створила та ускладнила колишні моделі, переходячи від лінійних моделей до нелінійних, а від них – до об’ємних (спіральних, мозаїчних тощо), але в кожній із них людина є водночас і суб’єктом, і об’єктом комунікацій. Тому її поведінку в цьому процесі досліджували ще з давніх давен. Адже, саме людина була, є і буде ініціатором маркетингових комунікацій.

Поняття «комунікації» означає обмін інформації між людьми. Особливістю маркетингових комунікацій є те, що вони відбуваються між людьми під час обміну товарами на ринку цих товарів [46]. Маркетингові комунікації з роками все більше і більше розвиваються, удосконалюючи логіку викладення, послідовність подання інформації споживачам. Вдосконалюється зміст та ідея звернення, вміле поєднання кольорів та милозвучних мелодій, надаючи повідомленню позитивного заряду. Але водночас, комунікатори та рекламісти, презентуючи свій продукт допускаються чималих помилок, які досить значно впливають як на думку споживача, так і на кінцевий