Оптимізація існуючого іміджу туристичного агентства «Сузір’я туризму»

Наприклад, преса (газети, журнали, довідники тощо) є найдоступнішим і найдавнішім ЗМІ, що дає суспільству повну інформацію про нововведення; має широкий сектор охоплення цільової аудиторії, високу вірогідність контакту, оперативність та гнучкість, але разом з тим із високою конкуренцією вона за короткий час існування не в змозі донести до кожного потенційного споживача повну та чітку інформацію. А також, це пов’язано із тим, що споживач постійно знаходиться в часовому обмежені і в постійному русі, у нього немає ні часу, ні бажання витрачати дорогоцінні вільні хвилини на великі і нудні статті. Але існує і позитивна сторона друкованої інформації – це тривале зберігання тексту, змісту інформації. Споживач в будь-який момент зможе отримати необхідну йому інформацію. Але, сьогодні завдяки фінансовим ресурсам пресу вдосконалили, надали їй яскравості, блиску, «шарму», та все одно вона поступається іншим засобам маркетингових комунікацій [45, с. 37].

Другим засобом традиційних маркетингових комунікацій, до якого більш звикло суспільство є телебачення [31, с. 351]. Це епоха «врожаю» будь-якої інформації, реалізація майже всіх задумів та ідей. Іншими словами телебачення – це великий простір, в якому одночасно можуть бути присутні і виробник, і постачальник, і споживач; одночасне поєднання картинок, зображення, звуку та дії; особливо високий рівень привернення уваги. Ця епоха екранної інформації дає змогу потенційним клієнтам не тільки побачити, почути, а й переконатися у прийнятті рішенні купити рекламований товар. Все це чудово, але і тут присутній ряд недоліків: комунікатори, незважаючи на свій професіоналізм, забувають про елементарні норми та правила етикету введення продукту в ефір (деякі звернення, повідомлення чи реклама взагалі не зв’язана з товаром – ні слоганом, ні змістом, ні назвою).

Ще одним засобом традиційних маркетингових комунікацій є радіомовлення [31, с. 352]. Це засіб поширення інформації «в повітрі», без якого не проживе жодна людина в сучасному житті. Іншими словами, це порадник, консультант та розрадник, який швидко, доступно і ясно доводить інформацію до споживача. Але і цей процес комунікацій іноді доходить до такого абсурду, що рекламісти не в змозі навіть грамотно підібрати та пов’язати прості слова, які б охарактеризували основні властивості продукції. Для цього необхідно розробляти просте звернення, яке має ґрунтуватися на раціональній мотивації, постійній демонстрації переваг товару, вигоди від його придбання [24].

Сучасними плодами розвитку інформації та носіїв звернення є Інтернет, зовнішні комунікації та комунікації на транспорті. Всеохоплююча мережа спілкування створює глобальну єдність людей, ліквідує простір і час у звичайному розумінні, через що світ сприймається як одне ціле. Відбувається так звана глобалізація мас: міжнаціональні промислові та банківські корпорації, розвиток міжнародної торгівлі, рух капіталу й робочої сили «уніфікують» життя та споживання [30].

Інтернет сьогодні – це швидкий канал просування повідомлення, в якому поєднані всі види інформації юридичних та фізичних осіб. Цей елемент маркетингових комунікацій є найбільш ліберальним засобом отримання чи відправлення повідомлення та найнеобхіднішим засобом озброєння інформацією. А плакати, об’ємні конструкції, вітрини з різноманітною інформацією та написи на транспорті дуже часто привертають увагу потенційних клієнтів. Ця реклама, залежно від каналу її розподілу, на сьогоднішній день є дуже актуальним засобом поширення. Адже, незважаючи на швидкість життя, споживач зажди звертає свою пильність на яскравість, об’ємність й лаконічність ідей, думок [40].

Нові засоби зв’язку не тільки забезпечують спілкування людей у будь-яких найвіддаленіших і важкодоступних місцях нашої планети, а й торкаються особистого життя кожного з нас. Сьогодні поняття «маркетингових комунікацій» часто сприймається як однобічний інформаційний вплив виробника на споживача з метою залучення його до купівлі товарів, що так чи інакше ототожнюється з просуванням продукції. Створення конкретного рекламного продукту вимагає також урахування ринкових реалій і маркетингових стратегій, а також стратегії позиціонування, яку має запропонувати підприємство-рекламодавець у креативному обговоренні [32, с. 458].

Розуміння сутності та природи існування маркетингових комунікацій дасть можливість їх ефективніше використовувати, не спрямовувати зусилля маркетингових комунікацій тільки на просування продукції, а й на застосування їх для управління підприємством, налагодження партнерських стосунків між суб’єктами ринку.

Від характеру та інтенсивності рекламного тиску з боку конкурентів залежить і рівень уваги споживачів до самої рекламної інформації. Чим більше споживач контролює процес контакту з рекламою, тим імовірніший шлях обробки інформації. Залежно від рівня знань та розуміння споживачем інформації про продукт (товар) він схильний судити про рекламу чи інший засіб маркетингової комунікації, виходячи із периферійних чинників, а не аргументації [21, с. 156].

Комунікаційні технології відіграють вагому роль при формуванні іміджу через те, що вони дають змогу створити такі ситуації, коли вони стають реальнішими за дійсність, а людина приймає цю нову реальність за справжню дійсність. Комунікативні технології підсилюють ті розумові стереотипи, які вже наявні в людині. Але є межа, до якої ці технології здатні діяти, тому що сила розуму окремої людини може протистояти силі індустрії комунікативних технологій. Це необхідно враховувати в політиці іміджевих маркетингових комунікацій підприємства.

Теорія комунікацій розглядає багато способів досягнення завдань з побудови та підтримки позитивного іміджу підприємства та торгової марки.

Різноманіття інструментів паблік рілейшинз надає широкі можливості для реалізації іміджевої політики підприємства [36, с. 345]. Такі заходи як пропаганда, перформанс, політичні та рекламні технології, психологічний вплив, прес-релізи та прес-конференції, спосоринг,