Організація анімаційної діяльності

- рулетка – американська, російська, французька, рулетка з додатковим полем тощо;

- карточні ігри – Блек Джек, покер і його різновиди, сека, баккара, накао, – ігри в кістки.

Все більше людей грають на ігрових автоматах. Вони приносять казино суттєвий прибуток, оскільки більш демократичні і доступні.

Комерційні ігри представлені в казино менше, але вони стають дедалі популярнішими. До них належать бридж, преферанс, деберц.

Деякі казино пропонують пограти в тоталізатор, поставивши певну суму грошей на виграш у будь-якому виді спорту.

В Європі казино почали з'являтися у XIX ст. Найперші і найвідоміші з них були створені в Німеччині. Тогочасною «столицею азарту» в Європі був Баден-Баден – популярний бальнеологічний курорт. Гральні заклади міста були досить популярними у курортників, що приносило прибуток не лише їх власникам, а й муніципалітету. У кінці XIX ст. казино платило місту 500 тис. флоринів орендної платні і скільки ж вкладало у благоустрій курорту. Гральний дім Баден-Бадену (відкритий у 1855 р.) відвідували титуловані особи, найбагатші люди світу, відомі митці. У залах казино програвали свої гонорари великі російські письменники І. С. Тургєнєв, Ф. М. Достоєвський, Л. М. Толстой. У 1857 р. автор «Війни і миру» залишив у казино Баден-Бадену всі свої гроші – 3 тис. франків.

Крім німецьких і монакського казино у XIX ст. зародились гральні доми Сан-Себастьяну (Іспанія), Спа (Бельгія). Всі вони успішно функціонують і нині. Практично кожне велике місто, кожен курорт мають свої казино. Нові чотири-п'ятизіркові готелі проектуються таким чином, щоб на їх площах могли розміститися ігрові зали. Останнім часом активними «гравцями» на ринку грального бізнесу стають казино Східної Європи. Найбільші казино у цьому регіоні функціонують у Москві.

Велика відповідальність лягає на менеджера залу – він слідкує не лише за працівниками казино, але й за клієнтами. Від нього залежить створення особливої атмосфери в казино. Чим кращий менеджер, тим менше він помітний і тим привабливіша аура закладу. Крім того, що він повинен знати роботу кожного підрозділу, проводити ефективну маркетингову політику, йому потрібно бути комунікабельним, володіти культурою мовлення і технікою спілкування.

Це потрібно для невимушеного і в той же час конструктивного діалогу з клієнтом. Такий стиль спілкування, як правило, подобається потенційним чи реальним гравцям Бажано, щоб менеджер володів хоча б однією з популярних іноземних мов.

Крім континентальних, азартну гру пропонують і «плавучі готелі». У деяких країнах (Туреччині, Ізраїлі) казино заборонені. Це спонукало підприємливих людей організовувати гральні круїзи. Круїзний теплохід, заповнений гравцями, випливає в нейтральні води і, не порушуючи закону, на час перебування поза межами країни на його борту працює казино. Є подібні заклади і на круїзних судах класу «люкс». Деякі з них за розмаїттям послуг не поступаються континентальним.

 

Запитання та завдання:

1. Що таке шоу? Які його різновиди?

2. Що таке театралізація анімаційної програми?

3. Сценічний майданчик та його різновиди.

4. Назвіть основні характеристики анімаційного шоу.

5. Класифікація закритих розважальних вистав. Кафешантан, кафконс, мюзік-холл, кабаре.

6. Дайте визначення азартної гри. В чому полягає причина її популярності?

7. Розкрийте особливості психології гравця.

 

Лекція 15. Особливості використання свят

в організації анімаційної діяльності.

 

15. 1. Свято як об’єкт наукового дослідження.

15. 2. Свято як основа комплексної анімації. Класифікація свят.

15. 3. Характерні риси святкової анімації та рекомендації по її проведенню.

15. 4. Особливості підготовки святкових анімаційних програм.

 

15. 1. Свято як об’єкт наукового дослідження.

 

Тлумачний словник української мови визначає Свято як відрізок часу, що виділений в календарі на честь чого-небудь або кого-небудь, має сакральне (непобутове, міфічне) значення і пов'язаний з культурною або релігійною традицією.

Слово також вживається в інших, близьких за змістом, значеннях:

• офіційний день відпочинку, встановлений у зв'язку з календарною подією, протилежність будням;
• масові розважальні заходи, веселе проведення вільного часу;
• день якої-небудь радісної події;
•  загальний стан душевного підйому (зазвичай в словосполученнях: «свято життя» і т. п.).

Радянський культуролог М. М. Бахтін сказав, що свято є «первинною формою людської культури». Цивілізаційне значення свята в полягає в тому, що через свято визначається система цінностей, що об'єднує соціум. Свято є універсальною і найважливішою рисою цивілізації; в той же час особливості свят відбивають відмінності між цивілізаціями.

Історик Я. Г. Шемякин класифікує свята, відмічаючи наявність в них двох компонент: ритуально-партисипативну (соціальну) і ритуально-сміхову (ігрову). Переважання одній або іншої компоненти визначає «обличчя» свята.

Наприклад, релігійні свята (в Україні – Різдво) є переважно партисипативными; їх відрізняє «відчута серйозність», почуття залучення до вищих цінностей і циклів Всесвіту.

У сміхових святах (римські сатурналії, бразильський карнавал) домінує розважальна компонента, хоча в цьому сміху як і раніше проявляється, по Бахтіну, «ритуальне осміяння божества прадавніх сміхових обрядів». При цьому часто відбувається «перевертання» існуючого порядку, тимчасове звільнення від пануючих цінностей.

Сміхова компонента свята і функція соціальної інтеграції тісно пов'язані, оскільки сміх виявляється одним з вирішальних чинників подолання дистанцій між чужими традиціями, об'єднує те, що є суперечливим і несумісним.

У хронологічному плані, в дослідженнях