+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
23
Мова:
Українська
часу з різними інструкціями або самооцінка й оцінка іншою людиною. Так, можуть використовуватися варіанти «Я реальний (у сьогоденні) «, «Я ідеальний», (співставлення цих двох варіантів і їх динаміка є особливо цінним у світлі уявлень клієнт-орієнтованої психотерапії про те, що в процесі психотерапії, завдяки прийняттю й емпатії психотерапевта, знижується розбіжність між реальним й ідеальним Я), «Я очами навколишніх (якоїсь конкретної людини) «, «Я в минулому «, «Я у майбутньому « і т. д. При діагностиці відносин батьків і дітей можна запропонувати дитині (підліткові) оцінити себе, а матері (батькові) оцінити свою дитину. Потім кожен з них намагається вгадати відповіді іншого, після чого порівнюються всі чотири варіанти. При роботі з подружніми парами доцільні інструкції «Я», «Мій чоловік (дружина) «, «Я вгадую, як мій чоловік (дружина) оцінив мене», «Ідеальний чоловік (дружина) «.
При співставленні декількох варіантів виконання методики порівнюються комплексні показники Оцінки, Сили і Активності, а також аналізуються ті окремі характеристики, які відрізняються за знаком у різних варіантах методики. Наприклад, чоловік вважає себе поступливим, а дружина вважає його впертим, або випробуваний вважає себе ні відкритим, ні замкнутим (оцінка 0), а свій ідеал – відкритим.
Приклад 2 (Барлас Т. В., 2001). 18-літню дівчину оцінюють вона сама, її мати і наречений. Причина звертання до психолога – розбіжності з приводу того, чи зможуть після весілля молодий чоловік і жінка жити самостійно чи з матір'ю (спочатку передбачався перший варіант, однак потім наречена стала усе більше й більше сумніватися, посилаючись на категоричну думку матері, що жити разом буде набагато краще). Були отримані наступні результати.
ФакториСамооцінкаОцінка матеріОцінка нареченого
Оцінка 14511
Сила 121
Активність 13711
Недостатня сила, несамостійність і залежність дівчини (швидше за все, це залежність від матері) визнається як нею самою, так і її близькими. Однак мати відмовляє дочці у соціально схвалюваних якостях (фактор Оцінки), якими дівчина наділена за її власним уявленням, що у цілому співпадає з уявленнями нареченого. Так, мати вважає дочку безвідповідальною і нещирою, а дочка оцінює себе як сумлінну і чесну. Можливо, саме така позиція матері сприяла формуванню невпевненості дочки, зниженню її самооцінки по фактору Сили, що привело до страху піти проти волі матері й розпочати самостійне сімейне життя. Крім того, мати вважає дочку трохи менш активною і товариською, ніж вона сама і її наречений. У цілому слід зазначити хорошу подібність оцінок дівчини та її нареченого, який знає її порівняно недавно, і виражені розходження самооцінки з оцінкою матері.
Методика «Психологічний час» призначена для структурованої самооцінки життєвого шляху і планів на майбутнє. Вона передбачає виконання обстежуваним всіх або окремих з нижчеперелічених завдань. У процесі їх виконання випробуваний дає необхідні з його погляду коментарі.
Записати найважливіші для випробуваного події минулого й майбутнього життя і проставити дату кожної події. Підкреслюється, що в список включаються суб'єктивно значимі події, важливі саме для обстежуваного.
Проставити суб'єктивну оцінку подій, оцінивши їх від +5 до -5 залежно від того, були вони для обстежуваного позитивними чи негативно значимими.
Дати оцінку взаємозв'язку подій. Випробуваному пропонується взяти останню за часом подію минулого і вказати кілька подій зі списку, які послужили її причиною. Враховується не тільки формальний, але і суб'єктивний причинний зв'язок подій. Потім така ж робота виконується для всіх подій минулого від передостанньої до другої, а потім для подій майбутнього. Зв'язки відзначаються стрілками на списку подій або в таблиці.
Виділення подій, пов'язаних з різними сферами (наприклад, «родина», «робота, навчання, кар'єра», «внутрішні зміни», «матеріально-побутові зміни» та ін.)
При аналізі й обговоренні результатів має сенс обертати на наступні особливості виконання методики.
1. Виражені відхилення від типових особливостей виконання методики. Ці особливості є такими:
кількість подій минулого більша, ніж майбутнього, середня «віддаленість у минуле» більша, ніж «віддаленість у майбутнє». Зворотнє може свідчити про незрілість обстежуваного, нереалізованість його життєвих планів і цілей;
кількість подій, оцінених як позитивні, перевищує кількість негативно оцінених подій, це найбільш характерно для подій майбутнього. Зворотнє може свідчити про невдоволення собою і своїм життям, можливо, про депресію;
кількість зазначених подій на одиницю часу (наприклад, за рік) як у минулому, так іу майбутньому зростає при наближенні до сьогоднішнього моменту. Порушення цієї закономірності для якогось відрізка часу свідчить про значимість подій, які відбувалися в цей період, можливо, про наявність життєвої кризи.
2. Приналежність подій до різних сфер та їх зміна протягом життя обстежуваного.
3. Найбільш значимі події (враховується оцінка, кількість зв'язків), кризові періоди (велика кількість подій протягом невеликого проміжку часу, оцінка цих подій, зміна сфер подій до і після передбачуваної кризи).
4. Явні пропуски в ланцюзі подій (наприклад, відзначено закінчення школи й початок роботи, але пропущено навчання в інституті, або позначений шлюб і народження однієї дитини, але пропущене народження другої). У подібних випадках можна припустити дію витиснення і негативну емоційну насиченість пропущених подій.
5. Ясність і реалістичність планів на майбутнє.
Дана методика становить інтерес для практики психологічної допомоги, тому що допомагає цілісно уявити історію життя людини, важливі зміни її долі, надії на майбутнє. Вона може