Організація та планування землевпорядних та земельно-кадастрових робіт

У разі зміни землевласника та землекористувача, у тому числі орендаря, у межах цих територій вони зобов'язані забезпечувати режим охорони земельних ділянок і їх збереження відповідно до встановленого правового режиму використання.

Порядок розробки проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно–заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико–культурного призначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

–завдання на розроблення проекту землеустрою;

–пояснювальну записку;

–копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

–рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

–письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

–довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

–відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

–копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів);

–розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

–розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

–акт приймання–передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

–акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно–захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

–перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

–викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

–кадастровий план земельної ділянки;

–матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

–матеріали погодження проекту землеустрою [21].

Проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель.

Проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються на основі схем землеустрою і техніко–економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно–територіальних одиниць і територій природно–заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико–культурного призначення з урахуванням матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкта землеустрою.

Проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування.

Проекти землеустрою, що забезпечують еколого–економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, розробляються з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів.

Проекти землеустрою, що забезпечують еколого–економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, визначають:

–розміщення виробничих будівель і споруд;

–організацію землеволодінь та землекористувань з виділенням сівозміни, виходячи з екологічних та економічних умов, формування інженерної та соціальної інфраструктури;

–визначення типів і видів сівозміни з урахуванням спеціалізації сільськогосподарського виробництва;

–складання схем чергування сільськогосподарських культур у сівозміні;

–проектування полів сівозміни;

–розробку плану переходу до прийнятної сівозміни;

–перенесення в натуру (на місцевість) запроектованих полів сівозміни.

Порядок розробки проектів землеустрою, що забезпечують еколого–економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, встановлюється Кабінетом Міністрів України [23].

Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів складаються на основі затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів населених пунктів або можуть розроблятись окремою їх частиною.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів складаються з метою обґрунтування, розробки і подальшої реалізації необхідного обсягу організаційних та інженерно–технічних заходів з освоєння, поліпшення якості земель, їх раціонального використання та охорони, захисту від руйнівних процесів.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на певний період та поетапно згідно з генеральними планами населених пунктів і визначають:

–цільове призначення земель;

–землі, що знаходяться у власності, користуванні, в тому числі орендовані;

–організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації, консервації;

–необхідність і обсяги економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;

–заходи для забезпечення режиму використання земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно–захисних зон і зон особливого