Організація та планування землевпорядних та земельно-кадастрових робіт

Для захисного заземлення застосовують заземлювачі із труб. Це декілька металічних труб діаметром 25–50 мм, довжиною 2–3 м, які забивають в землю на відстані 4–6 м одна від одної і з’єднують між собою металічною трубою. Остання проходить в приміщення, з’єднується з внутрішнім контуром.

Розрахунок зводиться до визначення необхідної кількості труб заземлювача і довжини металічної труби, яка з’єднує вертикальні заземлювачі.

 

4.6 Протипожежний захист

 

Пожежі в приміщеннях з оргтехнікою становлять особливу небезпеку, бо поєднані з великими матеріальними збитками. Пожежа може виникнути при взаємодії горючих речовин і джерел запалювання. Горючими речовинами є будівельні та опоряджувальні матеріали, пластмасові корпуси техніки, шнури тощо. Джерелами запалювання можуть бути електронні схеми комп’ютерів, принтерів, пристроїв електроживлення, де внаслідок різних порушень виникає перегрівання елементів, утворюються електричні іскри та дуги, здатні спричинити займання горючих матеріалів.

При обслуговуванні, ремонтних та профілактичних роботах використовуються різні легкозаймисті рідини, прокладаються тимчасові електропровідники, здійснюється паяння. Виникає додаткова пожежна небезпека, яка потребує відповідних заходів пожежного захисту. До засобів гасіння пожежі, призначених для локалізації невеликих займань, належать вогнегасники, сухий пісок, азбестові ковдри. Приміщення, в який встановлено комп’ютери і де немає необхідності влаштування систем автоматичного пожежегасіння, необхідно оснащувати переносними вуглекислотними з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 в приміщеннях. Звуковбирне облицювання стін, стель приміщень треба виконувати з негорючих та важкогорючих матеріалів. 

З метою виявлення початкової стадії займання необхідно використовувати пристрої систем автоматичного пожежегасіння там, де цього вимагають Правила пожежної безпеки. 

 

 

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес–планів та проектів землеустрою.

Інформація, яка міститься у державному земельному кадастрі, включає дані та відомості, а також документи про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Землеустрій – це складний соціально–економічний процес, який постійно розвивається і не може бути одноразовим заходом. Тому проекти землеустрою, насамперед внутрішньогосподарського, мають періодично обновлятися (складатися заново або коригуватися). Існує також законодавчо закріплений процес – землевпорядний.  Цей процес охоплює складання проекту землеустрою (з підготовчими роботами), його затвердження, перенесення проектних рішень у натуру і видачу проектної документації замовникам.

Складання проекту, його розгляд, узгодження, затвердження і виконання є найважливішим у землевпорядному процесі як за значустістю, так і за трудомісткістю. Отже, землевпорядне проектування – основна стадія землевпорядного процесу.

Цим роль землевпорядного проектування не вичерпується. Його варто розглядати також як систему дій, процес здійснення запланованих заходів. Щоб перейти від однієї форми організації до іншої, прогресивнішої, потрібно прокласти дороги,  закласти багаторічні насадження, лісосмуги, розмістити сівозміни, поля, робочі ділянки, скоригувати межі тощо, що можливо тільки на основі відповідних проектів.  Потрібно також одержати відомості про природні й економічні умови землеволодінь і землекористування, провести топографічно–геодезичні, ґрунтові, геоботанічні та інші обстеження і вишукування, намітити зміни в організації території, скласти проект, розглянути і затвердити його,  перенести в натуру,  здійснити експертизу й авторський нагляд. З цього погляду землевпорядне проектування можна розглядати як систему заходів щодо організації раціонального використання й охорони земель, створення стійких ландшафтів.  Землевпорядне проектування можна вивчати також як особливий вид трудової діяльності, що має свої правила, методи і технологію. 

Робота над дипломною роботою дозволила розкрити сутність і важливість теми. На мою думку землевпорядне проектування – це особлива, значна і головна сфери наукової і практичної землевпорядної діяльності.

 

1.Андрейцев В. І. Правовий режим землі як основного національного багатства (Коментар до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України) // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. - 2002. - № 4.

2.Беспалько Р.І., Казімір І.І., Хрищук С.Ю., Основи управління землевпорядним виробництвом: навч. посібник /укл.:. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2012. - 304 с.

3.Беспалько Р.І., Романко P.І. ,  Історія земельних відносин та землеустрою в Україні: навчальний посібник / укл. - Чернівці: Рута, 2008. - 104 с.

4.Беспалько Р.І., Черлінка В.Р. Основи землевпорядкування та землекористування: Навчальний посібник. - Частина 2. - Чернівці: Рута, 2005. - 73 с.

5.Білокриницький С. М. Картографо-геодезичне забезпечення земельно-кадастрових робіт в регіоні (проблеми, методика, застосування): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: 11.00.12 / Ін-т географії НАН України. — К., 2003. — 20 с.

6.Варламов О.О. Теоретичні та методичні положення управління земельними ресурсами та формування системи державного земельного кадастру: Монографія - К.: ГУЗ, 2001. - 300с 

7.Варламов О.О., Гальченко С.А., Захарова Н.С. та ін Земельний кадастр: Навчально-практичний посібник. - М.: ГУЗ, 2001 .- 384с

8.Войтенко С., Володін М. Провідні тенденції у сучасному кадастрі // Землевпорядний вісник. – 2000. – № 1. – С. 17-20.

9.Волков СМ. Економіка землеустрою.- М.: Колос, 1996.- с.10.

10.Волков СМ. Землеустройство. Теоретические основы землеустройства. Т. 1. - М.: Колос, 2001. - с. 307.

11.Володін М.О. Основи земельного кадастру: Навчальний посібник. – К., 2000. 

12.Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні: Навч. посіб. - Х.: Фоліо, 2002. - 176 с.

13.Гоштинар С. Л. Основні принципи ведення державного земельного кадастру / С. Л. Гоштинар // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – 2008. – Вип. 37. – С. 236 – 242.

14. Гоштинар С. Л. Правове забезпечення ведення земельного кадастру / С. Л. Гоштинар // Актуальні проблеми держави і права: Збірник наукових праць. – 2004. – Вип. 22. – С. 745 – 748.

15.Добряк Д.С. Стан і перспективи розвитку землеустрою в Україні / Землевпорядкування, № 2, 2002.

16.Добряк Д.С., Мартин А.Г. Напрями вдосконалення нормативно-правової бази регулювання земельних відносин // Землеустрій і кадастр. - № 4. – 2009. – С. 5-10. (0,40 д.а.).

17.Ерофеев Б.В. Земельное право. – М.: МЦУПЛ, 1999. – 560 с.

18.Закон України « Про державний земельний кадастр» , ВВР, 2012, № 8, ст.. 61 

19.Земельний кодекс України. - Львів.-2001.- 80 с.

20.Іверонов І.А. Основи землевпорядної справи. - М.: "Вища школа", 1915. - с. 6-7.

21.Кавелін СЛ. Межування і землеустрій.. -М.: "Правоведения", 1914.- с. 221.

22.Казьмір П.Г., Мицай М.А. Землеустрій - основа реалізації земель­ної реформи//3емлевпорядкування в умовах нових форм викорис­танняземель.- 36. наук. праць. ЛСГІ.- Львів. - 1992.- С.4-12.

23.Книш В.І. Поняття та ознаки принципу забезпечення цільового, раціонального використання та охорони земель / Матеріали Міжрегіональної науково–практичної конференції «Забезпечення екологічної безпеки – обов’язок Української держави» [Івано–Франківськ, 24–25 вересня 2004 року]. – Івано–Франківськ, 2004. – 217 с.

24.Магазинщиков Т.П. Земельний кадастр. - Львів. -Світ.-1991.

25.Магазинщиков Т.П. Земельний кадастр. 2-е вид. - Львів: Вища школа, 1987.

26.Мартин А.Г., Євсюков Т.О. Стан земельних відносин як стримуючий фактор розвитку продуктивних сил України // Матеріали міжнародної наукової конференції, м. Київ, 20 березня 2009 р.: У 3-х частинах / РВПС України НАН України. – К.: РВПС України НАН України, 2009. Ч.3 – С. 289-292.

27.Мартин А.Г., Колесник В.І. Проблеми створення галузевої системи стандартизації у сферах землеустрою, охорони та оцінки земель // Землеустрій і кадастр. - № 4. – 2009. – С. 12-22.

28.Мартинов Б.С. Поняття землеустрою. - Л., 1917.- с.286.

29.Микитенко Ю.І. Державне управління: економічні методи та система відносин в умовах формування ринку земель. Полтавщина / Микитенко Ю.І., Шарий Г.І.. - Полтава: ІАЦ "Подія", 2007. - 100 с.

30.Наукові основи землеустрою / Під ред. В.П. Троїцького. - М.: Колос, 1995. - с 92.

31.Новаковський Л.Яі, Третяк A.M. Теоретичні основи сучасного землеустрою / Землевпорядний вісник, №3,1999. - с 3.

32.Організація ведення земельного кадастру і використання його матеріалів у районі. Наукові праці / МІІЗ - М.: 1986. - 104с.

33.Перович Л., Волосецький В. Основи кадастру. – Ч.1. – Львів; Коломия, 2000. – 130 с. 

34.Поставнова Верховної Ради України « Про затвердження порядку виконання земельно–кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державним органам земельних ресурсів» від 01.11.2000 р., № 1619/КМУ в конце п. 1,4

35.Про державний земельний кадастр: проект Закону України // Землевпорядкування. – 2003. – №1. – С. 61–82. 

36.Про землеустрій: Закон України від 22 травня 2003 р // Новітнє земельне законодавство України: Збірник нормативно–правових актів.–Х.: ТОВ « Одіссей», 2004.

37.Ступень М.Г., Гулько Р.Й., Микула О.Я.  За заг. ред. М. Г. Ступеня. Теоретичні основи державного земельного кадастру: Навч. посібник /– 2-ге видання, стереотипне. – Львів: «Новий Світ-2000», 2006. – 336 с.

38.Ступень М.Г., Гулько Р.Й., Микула О.Я., Ковалишин О.Ф., Кисіль Л.Ф., Шпік Н.Р., Музика Н.М., Радомський С.С Нестеренко Г.Б Теоретичні основи державного земельного кадастру. - Львів. - 2003, ст.166-288.

39.Тимчасові методичні вказівки по веденню державного земельного кадастру // Землевпорядний вісник. – 1999. – №3. 

40.Третяк A.M. Теоретичні основи землеустрою. - К.: ІЗУ УААН, 2002. -152 с

41.Третяк A.M., Кривов В.М., Тернапольський А.В., Третяк Р.А. Наукові проблеми розробки навчальних програм землеустрою / Землевпорядкування, № 3, 2001. - с 69.

42.Третяк А.М. Економіка землекористування  та землевпорядкування.   Навчальний посібник. – К.: ТОВ ЦЗРУ, 2004, с.542.

43.Третяк В.М. Основи державного регулювання використання і охорони земель. - Чернівці, - 1994.- 55с,

44.Удзилович І.С. Землеустрій в Україні: еволюція його змісту в сучасних умовах // Землевпорядкування. - 2001. - № 1. - С 32 -35.

45.Утвенко В. В., Мельниченко Д. В. Методичні рекомендації щодо забез- печення самостійної роботи студентів з дисципліни “Земельний кадастр” (для бакалаврів, спеціалістів). — К.: МАУП, 2008. — 58 с

46.Федорович В.І. Про поняття раціонального використання земель / Матеріали Міжрегіональної науково–практичної конференції «Забезпечення екологічної безпеки – обов’язок Української держави» [Івано–Франківськ, 24–25 вересня 2004 року]. – Івано–Франківськ, 2004. – 217 с.

47.Хвесик М.А. В.А. Голян, А.І. Крисак Інституціональні трансформації та фінансово-економічне регулювання землекористування в Україні / К.: Кондор, 2008, с.512.

48.Шворак А.М., Сохнич А.Я., Кисіль Л.Ф. Моніторинг земель в системі управління земельними ресурсами / Використання та впорядкування земель. - Зб. наук праць. - Львів, - 1995.- С.41-47.

49.Шляхи підвищення ефективності управління земельними ресурсами міст України. – К.: ІРЦ «Реформування земельних відносин в Україні», 2005. – С.80.

50.Юрченко А.Д., Мірошниченко А.М. Щодо окремих питань удосконалення земельного законодавства України // Землевпорядний вісник. – 2005. – № 4. – С. 69-75.