Організація та планування землевпорядних та земельно-кадастрових робіт

В агрохімічному паспорті надається характеристика за 20–ма показниками агрофізичного, фізико–хімічного, агрохімічного та екологічного стану ґрунту на кожному полі землекористування господарства (максимально можливі запаси продуктивної вологи, обмінна і гідролітична кислотність, вміст гумусу, азоту, що легко гідролізується, рухомого фосфору, калію та мікроелементів, забруднення важкими металами, залишковими кількостями пестицидів, радіонуклідами).

Показники вмісту гумусу по полям вказані в агрохімічному паспорті, який є додатком до Робочого проекту землеустрою.

Середньозважений показник вмісту гумусу на території об’єкту проектування складає 1,59 %.

Середньозважені агрохімічні та фізико–хімічні показники ґрунтів наведено у додатку 3

Середньозважені агрохімічні та фізико–хімічні показники ґрунтів

На кислих ґрунтах ефективність застосування добрив істотно знижується, тому без попереднього їх вапнування, не рекомендується застосовувати фізіологічно кислі азотні добрива, які можуть додатково підкислити ґрунт.

Підвищення ефективної родючості кислих ґрунтів можливе лише при застосуванні комплексу агротехнічних і меліоративних заходів, серед яких основну роль відіграє вапнування кислих ґрунтів. Проведення меліорації сприятиме поліпшенню фізичних і фізико–хімічних властивостей ґрунтів, забезпеченню рослин кальцієм і магнієм, активізації мікробіологічних процесів.

Однозначно встановлено, що кисле ґрунтове середовище є одним з вагомих факторів, які обмежують продуктивність сільгоспкультур. На ґрунтах з підвищеною кислотністю урожай багатьох сільськогосподарських культур знижується на 5–69%. Так, в залежності від ступеня кислотності недобір урожаю озимої пшениці становить 4,5–9,0 ц/га, ячменю – 3,8–10,0, кукурудзи на зерно – 5,0–12,5, цукрових буряків – 45–120 ц/га. Досить високі обсяги зменшення продуктивності культур супроводжуються зниженням окупності мінеральних добрив, руйнуванням структури ґрунту, пригніченням життєдіяльності мікроорганізмів, підвищенням забур`яненості полів та ін.

Вплив реакції ґрунтового розчину на рівень урожайності сільськогосподарських культур

Придатність ґрунтів земель для розміщення сільськогосподарських культур визначається ступенем відповідності якості ґрунтів оптимальним вимогам рослин. У міру зниження такої відповідності зменшується придатність ґрунтів.

Із цією метою орні землі розподіляються на п'ять класів по придатності вирощування основних сільськогосподарських культур.

 

Таблиця 3.7

Комплексна оцінка придатності ґрунтів для вирощування основних сільськогосподарських культур.

 

Шкала придатності І (найбільш придатні землі) – орні землі, придатні для вирощування культур без яких–небудь обмежень. Показники, які характеризують ґрунт, потужність гумусового обрію й рельєф повністю відповідають потребам культури: урожайність і прибутковість, або ефективність вирощування, найбільш високі. Це найкращі орні землі.

Шкала придатності ІІ (середньої придатності) – орні землі високо – і середньо забезпечені поживними речовинами, рельєф, ґрунт та інші умови в цілому відповідають вимогам культури, але є фактори, що знижують родючість. Урожайність і ефективність вирощування культур трохи нижче, але при високій агротехніці й забезпеченості добривами вони можуть досягати першокласних.

Шкала придатності ІІІ (обмежено придатні землі) – орні землі середньо – або низько забезпечені поживними речовинами. Ґрунтовий покрив, рельєф і інші умови характеризуються деякими негативними факторами; усунення їх при вирощуванні культури пов'язане з додатковими витратами на агротехнічні, меліоративні й інші заходи.

До цього класу також відносяться орні масиви із ґрунтами, на яких вирощування культури забезпечує більше високі економічні показники, але при цьому, якщо не передбачаються ґрунтозахисні заходи, погіршується якість ґрунтового покриву й знижується їхня родючість. Це середньо змиті ґрунти, торфовища й інші, на яких вирощуються просапні культури.

Шкала придатності ІV (землі низької придатності) – орні землі, ґрунтовий покрив яких характеризується багатьма негативними факторами; при сучасному використанні без проведення поліпшуючих меліорацій урожаї нижче середніх, вирощування культур збиткове. Можуть бути придатними для вирощування культур тільки після осушення, землювання або інших меліоративних заходів.

Шкала придатності V (непридатні землі) – це непридатні під культури площі, поліпшення яких або неможливо, або проблематично з технологічних, природоохоронних або економічних міркувань.

На території об’єкту проектуваннянемає особливо ціннихґрунтів, визначених у відповідності до « Переліку особливо цінних груп ґрунтів» , затверджених наказом Держкомзему України № 245 від 06.10.2003 р

 

 

Об’єкт знаходиться на території Хмельницької сільської ради, в межах якого розроблено Проект землеустрою, щодо поліпшення сільськогосподарських угідь, який одержав позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 11 березня 2013 року та затверджений до виконання керівництвом замовника. Зазначеним проектом землеустрою передбачена трансформація сільськогосподарських угідь сіножатей і пасовищ на ріллю та запроектовано сівозміну, яка повністю відповідає вимогам наукових нормативів для зони Полісся затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.02.2010 №164.

Проектом землеустрою розраховано еколого–економічне обґрунтування сівозміни та кількість необхідних добрив для отримання рентабельного врожаю.

Наявність поживних речовин в ґрунті, разом зі світлом, теплом та вологою, є одним з головних факторів життя рослин.

Фактори життя частково можна регулювати агротехнічними заходами. На фоні правильно застосованих агротехнічних прийомів вирішальний вплив на повноту використання природних факторів урожайності має режим живлення. 

Для вирішення цих завдань було використано наступний алгоритм.

Визначається наявність земель крутизною понад 7 градусів, які згідно вимог Статті 47 Закону України «Про охорону земель» забороняється розорювати – відсутні.

Визначається наявність орних земель не придатних для сільськогогосподарського виробництва – на території господарства немає таких земель. Визначення орних земель не придатних для сільського господарства здійснювалося відповідно до «Временные указания по определениюплощадейнепригодных для сельскогохозяйства земель и сельскохозяйственныхугодийхудшегокачества в Украинской ССР» , схвалені технічною радою інституту « Укрземпроект» (протокол