Організація та планування землевпорядних та земельно-кадастрових робіт

Для обліку кількості та якості земель необхідні акти на право користування землею, технічні звіти з проведення грунтових, геоботанічних, меліоративних вишукувань, проектна документація по внутрішньо– і міжгосподарського землеустрою, зрошувальних і осушувальних меліорацій а також технічні звіти по перенесенню в натуру цих проектів, відомості по всім іншим заходам. 

Бонітування грунтів – це порівняльна оцінка грунтової родючості з об'єктивних властивостях і продуктивності грунтів при порівнянних рівнях інтенсивності землеробства. Матеріали бонітування дозволяють вирішувати питання придатності тих чи інших грунтів для вирощування сільськогосподарських культур [46]. 

Економічна оцінка землі – кількісне вираження її цінності як головного засобу виробництва в сільському господарстві, завершує земельний кадастр. Вперше тотальні землеоціночні роботи в Україні були виконані в 1969–1971 р. Результати бонітування грунтів підтверджуються спостерігається закономірністю: найбільш низькі врожаї отримують на бідних дерново–підзолистих грунтах Полісся, вище – на потенційно родючих грунтах зони недостатнього зволоження Степу і найбільш високі – на потенційно родючих грунтах достатнього і нестійкого зволоження Лісостепу (табл. 3.1). 

Бонітети грунтів за ступенем придатності для обробітку основних сільськогосподарських культур по зонах України і в Криму (контрольні цифри другого циклу бонітування з урахуванням зрошуваних земель, по)

 

Таблиця 3.1

Економічна оцінка землі

 

Ефективна родючість грунтів Полісся знаходиться у відповідності з біолого–екологічними особливостями зернових культур, природними властивостями грунтів і умовами зволоження. Воно зростає від піщаних до суглинистим грунтам і від обглеєних до неоглеенних видам в 1,1–1,3 рази. 

У Лісостепу ефективну родючість грунтів визначається комплексним впливом грунтових, кліматичних умов і організаційно–господарських факторів. Найвищу оцінку придатності для вирощування зернових культур (98–100 балів) отримали чорноземи типові середньо–і важкосуглинисті західному Лісостепу. 

Продуктивність грунтів Степу сильно залежить не тільки від властивостей грунтів, а й від посушливості і континентальності клімату. У посушливій південній частині Степу посилюється вплив зрошення, за рахунок якого бонітет чорноземів, темно–каштанових і каштанових грунтів підвищується [1].

 

 

Робочий проект землеустрою щодо поліпшення сільськогосподарських угідь – це документ, що складається з текстових і графічних матеріалів, що містить всебічно обґрунтовані, організаційно–територіальні, технологічні, екологічні, соціальні рішенняі кошторисно–фінансові розрахунки по конкретних локальним об'єктам, для створення яких потрібно капітальні вкладення.

Мета роботи. Організація сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землекористування Хмельницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращення природних ландшафтів.

 

Таблиця 3.2

Вихідні дані для виконання проекту землеустрою

 

Вимоги до виконання робіт. В процесі підготовчих робіт обстеженню підлягають:

–межі землекористування господарства і його виробничих підрозділів;

–польова дорожня мережа й інші об'єкти інженерного облаштування території сільськогосподарських земель (відкрита меліоративна мережа й гідротехнічні споруди, лісосмуги, літні табори для худоби, скотопрогони, водні джерела, основні переїзні споруди й інші об'єкти);

–охоронні території (об'єкти) і землі зі спеціальним режимом господарського використання (з обмеженнями у використанні земель);

–несприятливі або не стійкі в екологічному відношенні (конфліктні) зони й об'єкти;

–земельні ділянки, що мають природоохоронне й рекреаційне значення;

–меліоровані землі, (стан і фактичне використання);

–земельні ділянки, які потрібують трансформації, поліпшення й перерозподілу земель;

–сформовані господарські ділянки (угідь, сівозмінні масиви, поля сівозмін, робочі ділянки, гуртові й пасовищезміні ділянки, сіножаті й інші ділянки);

–ділянки сільськогосподарських земель, які по даним ґрунтового обстеження земель є малопродуктивними угіддями. 

 Провести аналіз негативних явищ, які впливають на зниження ефективності виробничої діяльності сільськогосподарського підприємства та передбачити заходи щодо впорядкування угідь, усунення через смужжя, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель. 

Робочий проект землеустрою розроблено з метою організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь в межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального та ефективного використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища, поліпшення ландшафтів та інших обґрунтованих заходів.

Робочий проект землеустрою здійснюється з метою підвищення родючості та продуктивності земель, які використовуються товаровиробником, створення територіальних умов для механізації робіт.

Ефективність поліпшення сільськогосподарських угідь залежить від багатьох факторів. У сучасних умовах заходи поліпшення угідь слід розглядати в єдиному комплексі територіальної організації виробництва. З відповідною постановкою тісно пов'язаний вибір способу поліпшення угідь. 

При визначенні економічної ефективності поліпшення сільськогосподарських угідь необхідно не тільки реально оцінити всі витрати, але і виявити всю сукупність переваг, що випливають з корінного якісного перетворення земельного фонду. Оскільки головна мета сільськогосподарського освоєння полягає у збільшенні валового виробництва продукції при скороченні матеріальних і трудових витрат, то в якості результативного показника ефективності слід прийняти відношення приросту річного обсягу чистої продукції до капітальних вкладень, що викликало цей приріст.

 

 

Відповідно з фізико–географічним та природно–сільськогосподарським районуванням, землекористування Хмельницької сільської ради розташоване в межах Лівобережно–Дніпровської поліської провінції. Територія