Організація та планування землевпорядних та земельно-кадастрових робіт

Топографічна зйомка складається з:

–рекогносцирування робіт на місцевості (вивчення та обстеження земельної ділянки, виявлення пунктів державної геодезичної мережі);

–проектування знімальної мережі;

–прив'язки знімальної мережі;

–виконання лінійно–кутових вимірювань елементів місцевості;

–обробки отриманих результатів вимірювань;

–створення топографічного плану у відповідності з обраним масштабом.

Кадастрова зйомка (визначення та відновлення меж земельної ділянки, встановлення меж земельних ділянок на місцевості (в натурі)).

Кадастрова зйомка – це комплекс робіт, який виконується для визначення та оновлення меж земельної ділянки.

Кадастровою зйомкою також називають полярну зйомку всіх поворотних точок, які знаходяться на межі земельної ділянки або сервітутів.

Кадастрова зйомка здійснюють використовуючи сучасне обладнання, за допомогою якого можливо отримати всі необхідні дані на земельній ділянці.

Виконуючи земельно–кадастрові зйомки в містах, об'єктами кадастрового обліку є земельні ділянки, угіддя та кадастрові квартали, як найменші одиниці кадастрового зонування, які можна охарактеризувати за допомогою таких показників як: форма, розмір, місце розташування, площа.

Всі ці показники отримують шляхом спеціальних вимірювань в натурі, а саме в процесі проведення кадастрової зйомки.

За допомогою цих даних можна отримати інформацію про просторове положення об'єкта, про забудовану або упорядковану площу земельної ділянки, наявність твердих покриттів і газонів, характеристик будівель і т.п.

Кадастрова зйомка включає:

–встановлення меж ділянки за допомогою геодезичного обладнання;

–погодження меж ділянок з суміжними власниками та / або землекористувачами;

–оновлення меж ділянки на місцевості;

–встановлення меж певних частин ділянки, які мають обмеження та обтяження щодо їх використання;

–виготовлення кадастрових планів.

Схеми, кадастрові плани виготовляються за ініціативою зацікавленої юридичної або фізичної особи.

Роботи з виготовлення схем, кадастрових планів складаються з:

–підготовчих робіт;

–виготовлення документації в текстовому та графічному виді;

Підготовчі роботи включають в себе:

–отримання топографо–геодезичного плану території;

–отримання відомостей про проектувальну земельну ділянку та суміжних з нею земельних ділянок;

–отримання відомостей про права на об’єкти капітального будівництва, що знаходяться на земельній ділянці;

–отримання відомостей про територіальну зону, особливі умови використання та інше [47].

 

 

Землевпорядний процес –це сукупність послідовних і взаємопов’язаних дій які виконуються у певному порядку і відповідають завданням землевпорядкування.

Стадії землевпорядного процесу– це періоди або етапи землевпорядних робіт, які відрізняються між собою завданням, змістом і глибиною вирішуваних питань [44].

Перелік і кількість стадій землевпорядного процесу залежать від призначення, видів і змісту виконуваних робіт. Для землевпорядного процесу характерні взаємозв’язок і послідовність підготовчих і проектних робіт, робіт по перенесенню проекта в натуру і виготовлення землевпорядних документів.

Землевпорядний процес складається зі стадій (рис. 1.2), які в свою чергу поділяються на елементи. Стадія вважається закінченою, якщо виконана робота відповідає поставленому завданню, порядку та змісту відповідних землевпорядних дій.

Так стадія підготовчих робіт вважається закінченою, якщо її матеріали можуть бути вихідною базою для початку виконання проектних робіт.

При всіх стадіях землевпорядного процессу виготовляють планово–картографічні і текстові матеріали, які розкривають стан і перспективи використання земель. Відповідним чином оформлені і зброшуровані матеріали носять назву землевпорядної справи.

Зміст землевпорядної справи залежить від виду і форми землевпорядкування. Матеріали землевпорядної справи можна поділити на матеріали правового , організаційно–економічного і технічного характеру [17].

 

 

Рис. 1.2 «Стадії землевпорядного процесу»

 

Матеріали правового характеру являють собою розпорядження державних органів на проведення землевпорядних робіт, протоколи розгляду, рішення про затвердження і акти перенесення в натуру проектів землевпорядкування, а також інщі юридичні документи, пов’язані з правовим станом використання земель.

Матеріали організаційно–економічного характеру:

–вихідні данні на проектування;

–завдання або техніко–економічне обґрунтування на проектування, які випливають із перспективних планів розвитку господарства;

–розрахунково–пояснювальна записка до проекту;

–обґрунтування запроектованих заходів і їх економічної ефективності та інше.

До матеріалів технічного характеру землевпорядної справи відносяться відомості технічного проектування , експлікації земель, проектні плани, робочі креслення для перенесення проекту в натуру.

За змістом і формою матеріали землевпорядної справи поділяють на текстові і графічні .

До текстової частини матеріалів відносяться:

–завдання на проектування;

–розрахункові таблиці;

–пояснювальна записка;

–виписки з текстових матеріалів обстеження земель;

–матеріали проектування, розгляду і затвердження проекту;

–матеріали перевірки проекту та інше.

До графічної частини матеріалів землевпорядної справи відносяться:

–плани землеволодінь (землекористувань) господарств;

–планово–картографічні матеріали різних обстежень земель;

–проектні і збірні плани землевпорядкування;

–робочі креслення перенесення проектів в натуру та інші.

Текстові і графічні матеріали брошурують і переплітають в землевпорядну справу. Матеріали землевпорядної справи зберігаються землевпорядними органами , проектними організаціями , а також у землекористувачів і землевласників [10].

 

 

Державний земельний кадастр є найважливішим інструментом державного управління земельним фондом (рис. 1.3). Він забезпечує прийняття науково–обґрунтованих рішень у галузі організації раціонального використання та охорони земель. Роль земельного кадастру як інструмента державного управління особливо зросла в умовах проведення земельної реформи, запровадження плати за