Організаційно-економічне обгрунтування високоефективного розвитку відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань в аграрному секторі України

пристосовано оптимізаційні моделі з комплектації сільськогосподарською технікою для відокремлених виробничо-обслуговуючих підрозділів;

узагальнено комплекс шляхів із забезпечення ефективного розвитку відокремлених формувань з материнською компанією на госпрозрахункових засадах.

Практичне значення одержаних результатів. Основні наукові положення і пропозиції, отримані у результаті дослідження, доведені здобувачем до рівня методичних і практичних розробок. Найбільш вагоме практичне значення мають такі розробки і пропозиції дисертанта, які прийняті до впровадження в діяльність Спільного сільськогосподарського підприємства “Нібулон” (довідка № 540 від 12 лютого 2002 р.) :

методика та результати оптимізації розміщення структурних одиниць з урахуванням їх виробничих функцій;

методика та результати оптимізації виробничої та сервісної діяльності мереж відокремлених виробничо-сервісних формувань;

методика та результати оптимізації комплектації машинно-тракторного парку виробничої одиниці;

комплекс госпрозрахункових відносин головних підприємств зі своїми відокремленими формуваннями.

Акціонерне товариство страхова компанія “Інспол” при проведенні страхування сільськогосподарських культур користується оптимізаційною моделлю дисертанта із врахування впливу погодних умов на вихід доходу з 1 га сільськогосподарського підприємства-страхувальника (довідка № 495 від 15 лютого 2002 р.).

Напрацювання автора та результати дослідження впроваджені при підготовці бізнес-плану зі створення мережі машинно-технологічних станцій при ВАТ “Колосівський елеватор” (довідка № 2. 3/12-2001 від 3 грудня 2001 р.).

Схвалені та використовуються у практичній роботі авторські методичні підходи з оптимізації комплектації машинно-тракторного парку виробничої одиниці в ТОВ “ЮгТехСервіс” (витяг з Протоколу Ради директорів № 49 від 5 листопада 2001 р.).

Особистий внесок здобувача. У співавторстві з доц. Мальцевим А. Т. опублікована наукова праця “Врахування погодних умов при оптимізації структури посівних площ”, у якій дисертанту належить розробка та обґрунтування оптимізаційної моделі з подальшою її апробацію.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки дисертації доповідалися і отримали позитивну оцінку на таких наукових коференціях: міжнародних “Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання” (17-18 травня 2000 року, м. Харків) ; “International Student’s Research Conference: 2000” (11-13 травня 2000 року, м. Миколаїв) ; “Реформування сільського господарства: підсумки, проблеми, перспективи” (29-30 листопада 2001 року, м. Миколаїв) ; всеукраїнських: “Молодь України і аграрна реформа” (11-13 жовтня 2000 року, м. Харків) ; “Соціально-економічні проблеми природокористування та екології” (10-12 жовтня 2001 року, м. Миколаїв) ; регіональних: наукові конференції МДАА (26-27 квітня 2000 року; 25-26 квітня 2001 року, м. Миколаїв) ; спудейська наукова конференція “Україна в новому тисячолітті очима молодих фахівців” (30 березня 2000 року, м. Миколаїв).

Основна частина одержаних результатів апробована в СП “Нібулон”.

Публікації. Наведені матеріали знаходяться в 9 працях, в т. ч. 8 одноосібних; у колективній моногафії – 1, у фахових виданнях (“Економіка АПК”, “Вісник аграрної науки Причорномор’я”, “Вісник ХДАУ”, “Бізнес Інформ”) – 7, у матеріалах конференцій – 1. Загальний обсяг публікацій автора 3, 1 друк. арк., з яких одноосібно – 2, 7 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 180 найменувань, 40 додатків. Основна частина роботи викладена на 189 сторінках. В роботі нараховується 30 таблиць і 7 рисунків.

 

 

У першому розділі “Теоретичні і методичні основи створення та функціонування мереж відокремлених виробничо-обсуговуючих формувань в аграрному секторі України” розглянуто сутність, об’єктивну необхідність створення, види, завдання та організаційно-правові засади розвитку відокремлених формувань, а також методичні підходи до оцінки ефективності та оптимізації функціонування відокремлених організаційних структур.

Сьогодні ресурсний потенціал агропромислового комплексу України є виснаженим, особливо це стосується матеріально-технічної бази і машинно-тракторного парку. Такий стан призводить до скорочення виробництва, зниження його прибутковості і рентабельності і, як наслідок, до погіршення фінансової стійкості сільськогосподарських підприємств. Перебуваючи у скрутних умовах, сільськогосподарські підприємства через високі ціни не можуть придбати нову надійну і високоефективну техніку. Поновлення технічного потенціалу аграрного сектору може здійснюватись в основному за рахунок мережі ріноманітних обслуговуючих формувань.

Формування типу машинно-технологічних станцій не повинні обмежуватися наданням техніко-технологічних послуг сільськогосподарським товаровиробникам. Їм доцільно брати землю в оренду у землевласників та землекористувачів і вирощувати на ній сільськогосподарські культури. В умовах кризи, нестачі засобів виробництва (основних і обігових) та відсутності коштів сільськогосподарські підприємства усіх форм власності (у тому числі й фермери) охоче передають землю в оренду. Надання виробничих послуг (оранка, збір врожаю, підготовка ґрунту) виробничо-сервісними формуваннями, збільшення ними обсягів виробництва на орендованих землях, розширення сфери послуг, вирішення проблем забезпечення регіонів сільгосптехнікою мають велике народногосподарське значення.

Виробничо-обслуговуючі формування можуть бути самостійними юридичними особами або, зважаючи на специфіку галузі, їх відокремленими структурними підрозділами. Необхідність створення останніх зумовлена тим, що екстенсивний розвиток аграрного виробництва, його обслуговування неминуче призводить до територіальної розосередженості, що на певному етапі стає економічно неефективним (у зв’язку із зростанням транспортних затрат, витрат на переїзди та перегони, погіршенням контролю) і вимагає відокремлення структурного підрозділу з наданням йому оперативної господарської самостійності (оскільки розміри господарських структур повинні бути такими, щоб ефективно використовувалися матеріально-технічна база та робоча сила).

Відокремлені (відособлені) підрозділи не мають статусу юридичної особи, хоча є суб’єктами підприємницької діяльності. На практиці мають місце такі відокремлені підрозділи підприємств: філіали (філії), представництва, відділення. Найбільш роповсюдженими з них є філіали (філії) та представництва.

Перевага філіального варіанту