Організаційно-економічне обгрунтування високоефективного розвитку відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань в аграрному секторі України

 

Мережі виробничо-обслуговуючих формувань у вигляді машинно-технологічних станцій в умовах недостатнього забезпечення галузі сільськогосподарською технікою та значної зношеності наявного машинно-тракторного парку відіграють провідну роль народногосподарського значення не тільки наданням механізованих послуг, а й дозаповненням собою ринку орендної землі в Україні.

Виробничо-обслуговуючі формування можуть бути самостійними юридичними особами або, зважаючи на специфіку галузі, їх відокремленими структурними підрозділами. Доцільність створення останніх зумовлена тим, що екстенсивний розвиток аграрного виробництва, його обслуговування неминуче призводить до територіальної розосередженості, що на певному етапі стає економічно неефективним і вимагає відокремлення структурного підрозділу з наданням йому оперативної господарської.

Відокремлені (відособлені) підрозділи не мають статусу юридичної особи, хоча є суб’єктами підприємницької діяльності. На практиці мають місце такі відокремлені підрозділи підприємств: філіали (філії), представництва, відділення. Найбільш роповсюдженими з них є філіали та представництва.

Відзначається середній рівень спеціалізації об’єктів дослідження. Але будь-який перекіс у напрямку поглиблення існуючої спеціалізації (у Зоні Степу – у бік зерновиробництва; на Поліссі – у бік виробництва цукрових буряків) буде болісним, бо, по-перше, це призведе до розбалансування оптимальної структури землекористування через порушення черговості сівозмін (доведеться більше 60% площ засівати зерном чи цукровим буряком), а, по-друге, – до резонансного, аврального ущільнення графіків виконання агротехнології в одній часовій точці, що різко посилює сезонність виробництва та загрожує невиконанням робіт в оптимальні строки, або надшвидким її виконанням, але за рахунок погіршення якості. Основним зауваженням до питання раціональності напрямку та рівня спеціалізації є відсутність власних переробних потужностей, що не дозволяє формуванням стати на вищий щабель економічного розвитку, є необхідним розвиток переробки у власній системі або інтеграція з існуючими представниками харчової промисловості. Для Полісся і Лісостепу є актуальним розвиток буряково-цукрового підкомплексу, для інших зон – хлібопродуктового та олійножирового.

Типовими є такі розміри орендованої площі ріллі у виробничо-обслуговуючих формуваннях дослідження: Степ – 3600-3900 га, Лісостеп – 2500-2600 га, Полісся – 1140-1200 га. Протягом 1998-2000 років відзначається зростання земель у виробництві при скороченні площ обслуговування. Основні масиви земель сконцентровано у більш крупних формуваннях.

За допомогою математичної теорії ігор розроблено та апробовано на матеріалах СП “Нібулон” модель оптимізації розташування нових філій в умовах різних кліматичних умов при збереженні виробничих технологій підприємства незмінними. Оптимальне розміщення дозволяє гарантовано отримати прибуток з 1 га у розмірі 437, 62 грн. /га за найгірших погодних умов. Також при оптимізації розміщення слід враховувати його вплив на страхову премію при страхуванні посівів та на можливість розміщення філій на територіях пріоритетного розвитку.

Розроблено та на матеріалах СП “Нібулон” апробовано систему моделей оптимізації виробничої та комерційної діяльності мереж відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань, які враховують різні особливості економічної дійсності. Додатковий ефект при оптимізації виникає завдяки можливості структурних зрушень в розрізі елементів мережі відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань, що не можливо для аналогічних сукупностей, наприклад, за територіальною ознакою.

Розвиток розгалуженої мережі відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань зробив впровадження внутрішньофірмового ринкового розрахунку однією з необхідних умов ефективного функціонування багатофілійних компаній. Впровадження госпрозрахункових відносин між окремими філіями всередині компанії має широкі перспективи. Впровадження госпрозрахункових відносин між окремими філіями всередині компанії апробовано на прикладі СП “Нібулон”.

 

 

Кушнір І. В. Перспективність розміщення філій на територіях пріоритетного розвитку // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т. 1/ За ред. П. Т. Саблука, В. Я. Амбросова, Г. Є. Мазнєва. – К. : ІАЕ, 2001. – С. 231-233.

Кушнір І. В. Ділова активність формувань АПК, як критерій лідерства // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -2001. -№5. – С. 28-32.

Кушнір І. В. Еколого-економічні аспекти функціонування та оптимізації мереж МТС // Вісник аграрної науки Причорномор'я. – 2001. – № 3. – Т. 1. – С. 256-259.

Кушнір І. В. Особливості економіних взаємовідносин в СП «Нібулон» // Економіка АПК. -2000. -№7. – С. 73-78

Кушнір І. В. Особливості оптимізаційних моделей для багатофілійних структур // Вісник ХДАУ. – 2001. -№ 7. – С. 225-227.

Кушнір І. В. Переваги філійного способу господарювання в АПК // Економіка, менеджмент, освіта в системі реформування агропромислового комплексу: Матеріали Всеукраїнської конференції молодих учених-аграрників, Харків, 11-13 жовтня 2000 р. /ХДАУ, Харків, 2000. – С. 70-71

Кушнір І. В. Принципи організації госпрозрахункових відносин головних підприємств з відокремленими формуваннями // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -2000. -№1. – С. 18-20.

Кушнир И. В. Проблемы развития аграрной реформы // Бизнес Информ. – 2000. – №7-8. – С. 69-72.

Мальцев А. Т., Кушнір І. В. Врахування погодних умов при оптимізації структури посівних площ // Вісник аграрної науки Причорномор'я. -1999. -№1. -С. 30-33

 

 

Кушнір І. В. Організаційно-економічне обґрунтування високоефективного розвитку відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань в аграрному секторі України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 07. 02 – економіка сільського господарства і АПК. – Миколаївська державна аграрна академія, Миколаїв, 2002.

У роботі розкрито результати теоретичних і практичних досліджень розвитку відокремлених виробничо-обслуговуючих формувань кращих з погляду ділової активності підприємств в аграрному секторі України. На основі використання наукових методів досліджень здійснено комплексний аналіз економічної ефективності функціонування цих структур. Обґрунтовано напрямки поліпшення їх господарювання, зміцнення їх матеріально-технічної бази, удосконалення їх структури виробництва та економічних відносин. Розроблено базові моделі оптимізації виробничої діяльності, оптимальної комплектації машинно-тракторного парку, оптимізації розташування нових філій для окремої мережі виробничо-обслуговуючих формувань типу машинно-технологічних станцій.

Ключові слова: оптимізація, відокремлені виробничо-обслуговуючі формування, ділова активність, структура виробництва, госпрозрахункові відносини.

 

 

Кушнир И. В. Организационно-экономическое обоснование высокоэффективного развития отделенных производственно-обслуживающих формирований в аграрном секторе Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08. 07. 02 – экономика сельского хозяйства и АПК. – Николаевская государственная аграрная академия, Николаев, 2002.

В работе раскрыты результаты теоретических и практических исследований развития отделенных производственно-обслуживающих формирований лучших с точки зрения деловой активности предприятий в аграрном секторе Украины. На основании использования научных методов исследования проведен комплексный анализ экономической эффективности функционирования данных структур. Обоснованы направления улучшения их хозяйственной деятельности, укрепления их материально-технической базы и экономических отношений. Разработаны базовые модели оптимизации производственной деятельности, оптимальной комплектации машинно-тракторного парка, оптимизации расположения новых филиалов для конкретной сети производственно-обслуживающих формирований типа машинно-технологических станций.

При оптимизации производственной и коммерческой деятельности выявить максимальный резерв сети отделенных подразделений можно при помощи модели, в которой ограничения филиалов материально-денежными ресурсами заменяется на ограничение этими ресурсами в целом по компании. Результатом этой модели является дополнительное высвобождение прибыли в 4059, 3 тыс. грн. и повышение уровня рентабельности системы с 8, 4 до 20, 6% за счет оптимизационных структурных сдвигов. Данная модель раскрывает именно особенность сети отделенных производственно-обслуживающих формирований в сравнении с простой совокупностью независимых производственных формирований. Оптимальное перераспределение ресурсов происходит не только между культурами, но и между самими отделенными формированиями при неизменности общего лимита ресурсов компании. Это необходимо для сохранения на общесистемном уровне приблизительно постоянного размера производства посредством перелива материально-технических ресурсов из уменьшенных в результате оптимизации филиалов в увеличенные.

При помощи данной модели раскрывается потенциал компании в целом, при этом интересы отдельных филиалов (особенно убыточных) относятся на второй план в пользу передовых подразделений компании. Полное внедрение этой модели в практику является несколько жестким для низкоэффективных или убыточных филиалов, потому что это вызывает социальное напряжение, связанное с увольнением некоторых работников или целых коллективов, даже не смотря на то, что в другом регионе Украины такая же численность работников получит работу. Другая трактовка результатов оптимизации состоит в том, что вместо закрытия убыточного подразделения рассматривается возможность переноса на его площади технологий лучших филиалов. Но различия природно-климатических условий в разных регионах хозяйствования делает несколько пробленым, условным применение другой трактовки оптимального плана. Данная модель является недоступной для самостоятельных производственных формирований, для их совокупностей как административно-территориальных, так и отраслевых. Эти совокупности не имеют такого мощного резерва дополнительного эффекта от улучшения своей структуры, им недоступен качественно новый уровень оптимизации организации производства, которая тесно связана с оптимизацией размещения. Сети всегда имеют преимущества перед совокупностями, имея среди способов конкурентной борьбы возможность оптимизации структуры в разрезе подразделений, а также в комплексном применении: в разрезе подразделений и культур, в разрезе подразделений и механизированных работ.

Ключевые слова: оптимизация, отделенные производственно-обслуживающие формирования, деловая активность, структура производства, хозрасчетные отношения.

 

 

Kushnir I. V. An organizational and economic substantiation of highly effective development of the separated industrial-serving formations in agrarian sector of Ukraine. – Manuscript.

Thesis for a candidate of economic sciences in a speciality 08. 07. 02 – Economics of Agriculture and Agroindustrial Complex. Mykolayiv State Agrarian Academy, Mykolayiv, 2002.

In job the results of theoretical and practical researches of development of the separated industrial and serving formations best are opened from the point of view of business activity of the enterprises in agrarian sector of Ukraine. On the basis of use of scientific methods of research the complex analysis of an economic efficiency of functioning of the given structures is carried out. Is proved directions of improvement of their economic activity, strengthening of their material base and economic relations. The base models of optimization of produce activity, optimum complete set of machine and tractor park, optimization of an arrangement of new branches for a concrete network of industrial-serving units such as machine-technological stations are developed.

Key Words: optimization, separated industrial-serving units, business activity, structure of produce, self-supporting relations.