Організаційно-економічні основи формування ринку насіння овочевих культур в Україні

Важливе місце в системі маркетингу по реалізації овоченасіннєвої продукції відводиться оптовій торгівлі, якою мають займатися збутові кооперативи, аукціони, торгові центри та оптові ринки. Серед останніх найперспективнішою формою є збутові кооперативи, які слід організовувати в районах концентрації виробництва овоченасінневих культур.

З метою посилення конкурентоспроможності вітчизняної овоченасіннєвої продукції необхідно здійснити наступні заходи: запровадити мораторій на імпорт такого овочевого насіння, яке виробляється в Україні у достатній кількості; кошти, які використовуються господарствами “Укрсортнасіннєовоч” для закупівлі насіння та матеріально-технічних ресурсів в інших країнах, спрямувати на інвестування власних виробників насіння; відрегулювати економічний механізм господарювання в насінницьких господарствах; створити умови насіннєвого ринку, які б сприяли виробництву конкурентоспроможного овочевого насіння; обмежити кількість посередників з числа комерційних структур, що займаються збутом насіння, та забезпечити його виробників матеріально-технічними ресурсами; встановити систему пільг, стимулюючи закупівельні ціни, дотації для окремих видів насіння овочевих культур, зменшити податковий тиск; ввести механізм здешевлення ставок за користування кредитами; відновити інтеграційні процеси насінницьких господарств з очисними заводами, торговельними й сервісними організаціями, забезпечити паритетні умови їх функціонування; відновити роль “Укрсортнасіннєовоч” як відомого у світі експортера сортового й гібридного насіння; поновити роботу великих спеціалізованих овоченасінницьких господарств, а розвиток нових агроформувань спрямувати в русло спеціалізації товарного виробництва.

У другому розділі дисертаційної роботи “Сучасний стан насінництва овочевих культур та його ефективність” розглянуто загальний стан овочівництва, кон’юнктуру ринку насіння овочевих культур, витрати виробництва, рентабельність та прибутковість насіннєовочевої продукції, собівартість та вплив різних факторів на показники ефективності виробництва.

Встановлено, що останнім часом на внутрішньому ринку спостерігаються зміни в тенденціях щодо виробництва як овочів, так і насіння овочевих культур вітчизняної селекції. Площі насінників овочевих культур зменшились в середньому на господарство від 128 га (1990 р.) до 57 га (1999 р.) Валовий збір насіння у 2000 році порівняно з 1995 роком скоротився майже втричі, в той час як посівні площі зменшились лише на 5% (табл. 1).

 

Таблиця 1

Стан виробництва овоченасіннєвої продукції в господарствах України

 

Пояснюється це надходженням значної кількості насіння з-за кордону, що практично заохочується окремими комерційними структурами на внутрішньому ринку. Внаслідок цього продаж вітчизняного насіння скоротився в 2, 5 раза.

Аналіз показав, що загальний попит на насіння формується відповідно до структури асортименту свіжих овочів, вирощування у відкритому грунті.

Нами з'ясовано, що не менш важливим показником, який характеризує стан ринку насіння овочевої продукції, є пропозиція безпосереднього товаровиробника. З цих позицій внутрішній ринок України має певні недоліки. Очевидно, суть проблеми полягає в тому, що основні обсяги вирощування й реалізації насіння овочів припадають на господарства асоціації “Укрсортнасіннєовоч”. До 1990 р. вони мали до 85% насіння для реалізації в його загальному балансі, зрештою питома вага скоротилася до 25%.

Незважаючи на помітний занепад овоченасіннєвої підгалузі, кон’юнктура на зовнішньому ринку насіння овочів складається позитивно, якщо не брати до уваги надто малі обсяги експорту – близько 5 млн. дол. США. Тим більше, що стан зовнішньоекономічної діяльності на ринку насіння може розглядатися як один з важливих чинників розвитку насінництва. Аналіз показує, що на насіння українського виробництва є потенційні покупці, серед яких Німеччина, Італія, Ізраїль. Водночас не можна не помічати, що і в Україну імпортується продукції на 4, 3 млн. дол. США, а це набагато перевищує доцільні межі імпорту з точки зору захисту інтересів вітчизняного товаровиробника.

Внутрішній ринок овоченасіннєвої продукції має свої особливості стосовно інфраструктури, представленої підприємствами по доочищуванню й фасуванню насіння для оптової і роздрібної торгівлі через ярмарки, фірмові магазини, лотки тощо.

В роботі, подається логістична схема сегментації ринку насіння овочевих культур за її територіально-адміністративним поділом, видами овочевих культур і рівнем споживання, а також склад агрегативного ринку, який включає субринки: оригінального, елітного та репродуктивного насіння.

Сам процес функціонування ринку насіння овочів є механізмом взаємозв’язку і взаємодії трьох елементів ринку: пропозиції, попиту й ціни. Ринкова сутність цього механізму полягає в тому, що кожний його елемент тісно пов’язаний з ціною, яка є основним інструментом впливу на попит і пропозицію.

В дисертаційній роботі зокрема, з'ясовано, що з підвищенням ціни товару попит на нього, як правило, знижуються і навпаки, тобто попит перебуває в оберненій залежності від ціни, яка в овочевому насінництві, як правило, залежить від якості насіння, його сортового складу та репродукції.

Специфіка товарного насінництва полягає в тому, що суб'єктами ринку виступають наукові установи, які пропонують споживачеві насіння супереліти й еліти, попит на яке обмежується вищими, цінами ніж на насіння нижчих репродукцій.

Наводиться порівняльний аналіз з досвіду насінницького господарства Сквирської дослідної станції, який показує, що реалізація елітного насіння забезпечує вищу виручку і рівень рентабельності. Але його реалізація порівняно з першою репродукцією більш обмежена.

В цілому на внутрішньому ринку спостерігається тенденція зростання цін на насіннєовочеву продукцію. Зокрема за даними “Укрсортнасіннєовоч” ціни, які фактично склалися на насіння овочевих культур, реалізоване всім категоріям господарств, у даній системі були: у 1997 р. – 1462, 1 грн. за 1 ц; 1999 р. – 1637, 3 грн.

Порівняльна характеристика економічної ефективності виробництва насіння овочів у господарствах асоціації “Укрсортнасіннєовоч” показує, що в 2000 році