+3 8(066) 185-39-18
fз питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, незалежно від форм власності майна і організаційних форм.
Вирішуючи спір, господарський суд по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) приймає рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.
У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
У разі стягнення грошових сум ці рішення виконуються установами банку, оскільки грошові кошти юридичних осіб перебувають у кредитних установах і на них звертається стягнення в першу чергу. Органами державної виконавчої служби рішення господарського суду про стягнення грошових сум виконуються тоді, коли грошові кошти на рахунку боржника відсутні або їх недостатньо для погашення заборгованості, і стягнення необхідно звернути на належне боржнику або закріплене за ним майно. Державним виконавцем реалізуються також рішення господарського суду: а) про звільнення виробничих та інших нежилих приміщень, а також виробничих територій; б) про передання обладнання або іншого майна; в) про виконання юридичною особою (боржником) інших дій, не пов’язаних з переданням майна і перерахуванням коштів [57].
Виконавчі написи, які вчиняються нотаріусами, є підставою для здійснення виконавчого провадження державною виконавчою службою в тих випадках, коли заборгованість або інша відповідальність боржника щодо стягування з нього грошових сум або витребування майна перед стягувачем має безспірний характер, підтверджений документами. Відповідно написи нотаріусів, вчинені згідно із ст. 87 та 88 Закону України від 2 вересня 1993 року „Про нотаріат” [58], є юридичною основою вчинення виконавчих дій.
Виконавчий напис – це розпорядження нотаріуса, виконане (вчинене) на документах, що встановлюють заборгованість, про те, що ця заборгованість підлягає примусовому виконанню шляхом стягнення з боржника грошових сум або витребування майна. Право вчинення виконавчих написів мають нотаріуси державних нотаріальних контор, приватні нотаріуси, консульські установи України.
Відповідно до ст. 89 Закону України „Про нотаріат” у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб) ; строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, відсотки, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано.
Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса [59].
Виконавчі написи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, вчиняються виключно на документах, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України у затвердженій ним постанові від 29 червня 1999 року № 1172 [60, с. 80]. Згідно з цією постановою до переліку включено документи, які засвідчують заборгованість, що виникає з цивільних, житлових, трудових, авторських, адміністративних та інших правовідносин, зокрема щодо стягнення заборгованості: а) за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передання або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) що випливають з відносин, пов’язаних з авторським правом; в) з батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей у закладах освіти; г) з орендної плати за користування державним та комунальним майном; д) за неоплаченим чеком; ж) за опротестованим векселем.
За наявності спору між стягувачем і боржником виконавчий напис не вчинюється, а вчинений може бути оспорений у судовому порядку. У разі оспорювання боржником виконавчого напису державний виконавець зобов'язаний зупинити за ним стягнення до розгляду питання по суті[61].
Рішення комісій з трудових спорів виконується державною виконавчою службою, тому що за чинним законодавством Комісія з трудових спорів є обов’язковим первинним органом з розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях між працівником і власником або уповноваженим ним органом, незалежно від форми трудового договору, за винятком спорів, що підлягають розгляду безпосередньо районними (міськими) судами, вищими у порядку підлеглості органами, а також інших спорів, установлених законом (ст. ст. 221, 224 КЗпП України) [62].
Прийняте Комісією з трудових спорів рішення відносно виниклого між роботодавцем і працівником трудового конфлікту підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк після десяти днів, передбачених на його оскарження, якщо ним, тобто рішенням, не встановлено негайне виконання. Не виконане, добровільно рішення Комісії з трудових спорів може бути виконане примусово органами державної виконавчої служби на підставі посвідчення Комісії з трудових спорів (ст. 230 КЗпП) [63].
Підлягають виконанню постанови, винесені органами (посадовими особами), уповноваженими законом розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Кодексом про адміністративні правопорушення України надано право стягувати без складання протоколу штрафи за вчинене адміністративне правопорушення: адміністративним комісіям при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад депутатів; виконавчим комітетам селищних, сільських рад депутатів; органам внутрішніх справ, органам інспекцій та іншим органам (службовим особам), уповноваженим на те законодавчими актами України