Основні напрямки і зміст роботи вчителя з формування творчих здібностей учнів на уроках української мови

3) Аналіз результатів другогоконстатирующего експерименту в контрольному і експериментальному класі показав, що розвитку творчі здібності молодших школярів в контрольному класі, де яка формує експеримент не проводився, залишився незмінним. У учнів експериментального класу загалом рівень розвитку творчі здібності значно вища, ніж в учнів контрольного класу. Дані другогоконстатирующего експерименту свідчать, що у рівні творчі здібності учнів експериментального класу відбулися зміни, зумовлені проведених у п'ятому класі формує експериментом.

 

 

Відповідно до поставлених нами завдань ми можемо зробити такі висновки:

Теоретично обґрунтовано зміст поняття «творчість» та «творчі здібності» шляхом аналізу теоретично-довідкової літератури й дано визначення цього поняття з урахування різнопланових аспектів та поглядів педагогів, психологів, соціологів. Творчі здібності-це індивідуально-психологічні особливості людини, що дають змогу за сприятливих умов успішно розкривати творчий потенціал, розвивати його, знаходити розв'язання нестандартних ситуацій та прагнути до відкриття нового.

Ми проаналізували особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку, звертаючи основну увагу на проблему форму-вання творчих здібностей у навчально-виховному процесі. Творчість для молодшого школяра у навчальному процесі передбачає наявність у нього здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Вивчення цих властивостей особистості виявило важливу роль уяви, інтуїції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особистості в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей.

Успішний розвиток творчих здібностей можливий лише за створення певних умов, сприяючих їх формуванню. Такими умовами є:

1. Ранній фізичний та інтелектуальний розвиток дітей.

2. Створення ситуацій випереджуючого розвитку дитини.

3. Самостійне рішення дитиною завдань, які потребують максимальної напруги сил, коли дитина дістається « стелі « своїх можливостей.

4. Надання дитині свободи у виборі діяльності, чергуванні справ, тривалості занять однією справою і т. д.

5. Розумна, доброзичлива допомога (а не підказка) дорослих.

6. Комфортна психологічна обстановка, заохочення дорослими прагнення дитини до творчості.

4) Психодіагностика творчих здібностей молодших школярів дуже важливий процес для шкільного психолога та педагогів. Орієнтуючись саме на результати діагностування рівня творчих здібностей учнів молодших класів, існує можливість розробити групові та індивідуальні системи розви-вальних занять для підвищення рівня креативності та сформованості творчих здібностей дітей. Адже в сучасній освіті саме освітні технології для розвитку творчих здібностей виступають важливим фактором у процесі постійного духовно-творчого удосконалення особистості, формування інтелектуального і культурного потенціалу кожної людини.

5) Кожна дитина має певні здібності, тому завдання педагогів і батьків – визначити, відшукати і допомогти їх розвинути. Успішне вирішення завдань навчання і виховання молодших школярів перебуває у прямій залежності від характеру взаємодії між учителем і учнем. Переорієнтація навчально-виховного процесу на формування творчої особистості реалізується за умов діалогізації, співробітництва, що мають особистісну спрямованість і стимулюють до творчого розвитку і самовдосконалення особистості. Особистість педагога й особистість вихованця навчального закладу виступають як рівноправні співучасники педагогічного процесу з однаковою відповідальністю за кінцевий результат їхньої співпраці та співтворчості. З огляду на це, особливо актуальним стає теоретичне опанування та практичне впровадження освітніх технологій для розвитку творчих здібностей учнів, до яких, насамперед, слід віднести: технологію розвиваючого навчання; технологію формування творчої особистості; проектно-моделюючі та нові інформаційні технології; технологію колективної творчої діяльності; технологію «створення ситуації успіху»; інтеграцію різних видів мистецтва та інші.

 

 

1. Анастази А. Психологическое тестирование: книга 2; пер. с англ. под ред. К. М. Гуревича, В. И. Лубовского. /М. : Педагогика, 1982. – 336 с.

2. Батищев Г. С. Познание и творчество/ М. : Педагогика, 1991. – 120 c.

3. Блонский П. П. Развитие мышления школьника. / М. : Педагогика, 1935. – 205с.

4. Богоявленская Д. Б. О предмете исследования творческих способностей / Психол. Журнал. – 1995. – т. 16. – №5. – с. 49-58.

5. Ветлугина Н. А. О теории и практике художественного творчества детей. /Дошкольное воспитание. – 2005. – №5. с. 15-23

6. Вендрова Н. Воспитание музыкой. / М. : Просвещение. 1991. -243c.

7. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. /Изд. 2-е, М., 1957. – 304c.

8. Выготский Л. С. Избранные психологические исследования. / М., 1956. c. 28-42

9. Гaфитулин М. С. Рaзвитиe твoрчeскoгo вooбрaжeния. / Фрунзe, 1990. – c. 2-18.

10. Гилфорд Джо Пол. Три стороны интеллекта / Психология мышления. / М. : Прогресс, 1965. -335c.

11. Кудрявцев Владимир Товиевич. /Вопросы психологии. 1990, № 3.

12. Лeрнeр И. Я. Дидaктичeскиe oснoвы мeтoдoв oбучeния. / М. : Пeдaгoгикa, 1981. – 185 с.

13. Лук А. Н. Психoлoгия твoрчeствa. /М. : Нaукa, 1978. -127c.

14. Навчання та виховання шестирічних першокласників. – К. : Рад. шк., 2000. – с. 252

15. Навчання письма шестирічних (Методичні розробки /. -К: Рад. школа, 2011. – с. 158. – / М-во освіти Української РСР. Управління шкіл).

16. Назарова Л. К. Особливості навчання шестиліток грамоти // Початкова школа. – 2010. / – №11. – с. 607.

17. Науменко О. В. Формування способів читання шестирічних першокласників //. Навчаємо і виховуємо