Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
136
Мова:
Українська
оконтурює всі ділянки поля. В такому випадку кожен штрих відтінюють тим же кольором.
Всі поля нумерують. Номер і величина площі поля пишеться по середині поля, паралельно до нижньої рамки у вигляді дробу – номер у чисельнику, площа у знаменнику. Номер поля пишуть тим же кольором, що і відтінюють межі, тобто: польової, овочевої і спеціальної сівозміни – червоним кольором, кормової – синім, ґрунтозахисної – жовтим. Площі пишуть чорним кольором. Якщо поле складається із окремих робочих ділянок вкраплених в інших угіддях, площу пишуть на кожній ділянці, а номер – на найбільшій ділянці. На цій же ділянці пишуть загальну площу поля.
У випадках коли поле розділено магістральним шляхом, яром чи річкою номери і площі ставлять на кожній ділянці, а найбільший пишуть номер і загальну площу всього поля. Номери полів пишуть римськими числами, а площі арабськими. Розмір номерів на робочих ділянках пишуть значно меншим, ніж на полях сівозмін. Розмір шрифту вибирають відповідно до розміру ділянки. Для того, щоб сівозміни одного виду відрізнялися на плані, номери пишуть різними шрифтами: прямим з відсічками, з нахилом, прозорим і т.д. В умовних знаках показують, який шрифт відповідає якій сівозміні. Крім того на плані рекомендується підписувати словами назву сівозміни: польова сівозміна, кормова сівозміна і т.д. По межах кожного поля пишуть довжину і ширину поля, на контурах, що трансформуються, пишеться площа. Якщо поля діляться на бригадні ділянки, то кожне з них підписується дробом: у чисельнику – номер бригади (бр. 1), у знаменнику – площа. Межа бригадних ділянок відтінюється зеленою лінією товщиною 0,5 мм.
Межі проектних ділянок сівозмін викреслюють суцільними лініями товщиною 0,1 мм і відтінюють коричневими лініями товщиною 0,5мм. Ділянки сівозміни нумерують римськими числами коричневого кольору у вигляді дробу: у чисельнику номер, у знаменнику – площа. Бригадні ділянки сіножатей підписують арабськими цифрами. Розмір підписів, залежить від площі на плані.
Існуючі шляхи на сіножатях креслять чорним кольором, а проектні – червоним кольором. Якщо відбулась трансформація якихось угідь в сіножаті, то умовні знаки трансформованих угідь закреслюють і креслять червоним кольором умовні знаки сіножатей.
Межі гуртових ділянок пасовищ викреслюють тонкою чорною лінією і відтінюють жовтою тушшю з товщиною лінії 0,5 мм.
Кожна гуртова ділянка підписується у вигляді дробу: в чисельнику – номер римськими числами, в знаменнику – площа гуртової ділянки.
Ділянки черговості стравлювання в межах гуртових ділянок викреслюють тонкою чорною лінією з відтінювання червоною тушшю з товщиною лінії 0,5мм. Такі ділянки підписують у вигляді дробу: в чисельнику червоним – номер ділянки арабськими числами, а в знаменнику – площа. Скотопрогони викреслюють у вигляді паралельних ліній з проведенням додаткових штрихів довжиною 1 мм кутом 45” через кожні 8 мм зі зміщенням на 1/2 відносно другої сторони.
Існуючі пасовища і скотопрогони викреслюють чорною тушшю, а проектні червоною.
Особливості виготовлення копії проектного плану в чорно - білому зображенні. Проект внутрігосподарського землеустрою виготовляється в декількох екземплярах. Для розмноження план виготовляють на прозорому матеріалі - лавсані. В такому разі його викреслюють в чорно-білому зображенні, тобто всі проектні елементи викреслюють чорною тушшю, з деякими особливостями. Населені пункти штрихують тонкими лініями, тільки існуючі - через 2 мм, а проектні - через 4 мм і на проектних пишуть слово "проект", існуючі сади викреслюють колами з заливанням їх чорною тушшю, а проектні залишають не залитими.
Проектні ягідники відрізняються від існуючих написанням слова "проект". Проектні виноградники відрізняються від існуючих розрідженою в 2-3 рази густотою значків і написанням слова "проект".
Існуючі лісосмуги креслять колами, які заливають чорною тушшю, а проектні залишаються не залитими. Проектні виробничі ділянки відрізняються від існуючих наявністю слова "проект".
Трансформація земельних угідь показується чорною тушшю. Номери полів і інших проектних ділянок пишуть чорною тушшю, дотримуючись різних шрифтів і їх розмірів. Обов’язково підписують назву сівозміни інших проектних ділянок: польова сівозміна, ґрунтова ділянка, сінокосозміна і т.д.
За межами проектного плану викреслюють і заповнюють штамп, експлікацію по угіддях та експлікацію по сівозмінах, роблять опис суміжних земель, умовні знаки, підписують масштаб, картуш. Перед кресленням лавсан розрізають на аркуші необхідного формату і витримують в приміщенні тиждень - два, щоб він розпрямився від повздовжнього натягу. Перед кресленням лавсан протирають чистим бензином або розчином оцтової кислоти, щоб зняти жирову плівку. Потім на матову поверхню тампоном наносять тонкий шар злегка підігрітого клейового розчину фотографічного желатину з добавкою галуну. Клейовий розчин готують за рецептом: розчин желатину (2 - 3%) - 100 мл: галун хромовий -30г, спирт етиловий -30г.
13.3. Оформлення текстової частини проекту
Пояснювальна записка до проекту внутрігосподарського землеустрою складається по програмам і інструкціям. В пояснювальні записці зазначають загальні відомості по господарству, його спеціалізацію і міжгосподарські зв’язки, стан сільськогосподарського виробництва і перспективи його розвитку. На початку пояснювальної записки наводять основні показники проекту, які характеризують в порівнянні на момент землеустрою і на розрахунковий строк основний напрямок господарства, структуру управляння виробництвом, кількість виробничих підрозділів і населених пунктів, використання земель, сівозміни, структуру використання рілля, урожайність сільськогосподарських культур, поголів’я худоби, її продуктивність, виробництво основної продукції