цьому деякі відрізки, наприклад 285,1 м – ширина поля VІІІ б, отримана вирахуванням при проектуванні, підписана на проектному плані, так як кути при точках 5 і 4 близькі до прямих. Відстані горизонтальних прокладень ліній між опорними точками, являються сумами проектних відрізків, записані проти цих ліній і підкреслені.
Пошук
Основи землевпорядного проектування
Предмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
136
Мова:
Українська
Таким чином по плану визначені графічно тільки відрізки 47,07 м і 839,7 м на лінії 16 – 5 і відрізки 518,2 і 232,2 м на лінії 2 – 3, які поправки за нев’язку при порівнянні сум відрізків з довжиною ліній 16 – 5 та 2 – 3.
Випадок, коли в якості опорних при перенесенні проекту використані контурні точки В і С представлений на малюнку 3.12.
Малюнок 3.12. Приклад записів на проектному плані.
Між цими точками повинно бути визначено положення проектної точки Q на відстані 81,3 м від точки В, отриманої вирахуванням при проектуванні спрямленої межі між ріллею і пасовищем. Для контролю перенесення в натуру проектної точки Q і впевненості в правильності положення точок В і С ця відстань виміряна на плані (702,0 м) і за мінусом відстані 81,3 на проектному плані записано 620,7 м.
Відрізок 61,3 м у опорної точки 23 вирахувано виходячи із проектної ширини прогону. Для цього в точці 23 транспортиром вимірян кут і відрізок 61,3 м отриман діленням ширини прогону (60 м) на синус цього кута.
Для перенесення в натуру кутомірним методом полів І, V, ІІ, ІІІ, ІV, спроектованих в такій послідовності механічним в поєднанні з графічним способом, необхідні кути у вихідних точках 20 і 26 (мал. 3.12.) і в проектних точках L і M, а також відстань між цими точками. Для цього кути можна виміряти транспортиром, а відстані – вимірювачем по плану або другим способом кути і відстані вирахувати по аналітичним координатам вихідних точок і графічним координатам проектних точок вирішуя послідовно обернені геодезичні задачі.
Точність цих способів різна. Результати цих вирахувань записують на проектний план. На ньому також показують відрізки для перенесення в натуру проектних точок, поділяючих поля ІІ – ІІІ і ІІІ – ІV.
Для перенесення проекту мензулою проектні відрізки на проектний план не виписують, так як їх виміряють по плану між станціями і проектними точками і відміряють на місцевості по нитяному далекоміру.
14.4. Складання розбивочного креслення для перенесення проекту в натуру.
Розбивочне креслення складають тільки після нанесення на проектний план усіх проектних ліній спроектованих об'єктів і записів на ньому усіх відрізків (промірів) і кутів, необхідних для перенесення проекту в натуру. Він є технічним документом, також як абрис теодолітної чи тахеометричної зйомки, прикладається до технічного діловодства і свідчить про порядок і правильність виконання польових робіт. Ним передбачається такий порядок перенесення проекту, що забезпечить найбільшу продуктивність праці виконавця, скоротить недоцільні пересування робочої сили і дозволить виконати роботи з необхідною точністю.
Розбивочні креслення складають у туші на восківці в масштабі проектного плану тільки на ті частини землекористування, на яких проект буде переноситися протягом одного-трьох робочих днів (щоб уникнути псування усього розбивочного креслення в польовій обстановці. Якщо проект нескладний, то розбивочне креслення може бути складене схематично на аркуші паперу.
На копії проектного плану показують існуючу ситуацію та елементи проекту. Контури існуючої ситуації, умовні знаки, а також геодезичні дані, які належать до існуючої геодезичної опори, викреслюють чорним кольором. На розбивочному кресленні можна наносити не всю ситуацію, а тільки ту частину, яка необхідна для перенесення проекту, і контури, які полегшують у натурі знаходження опорних точок. Умовні знаки контурів ситуації показують розріджено.
Проектні межі полів і ділянок, які необхідно перенести в натуру, показують червоним кольором. Таким же кольором позначають номери полів і ділянок. Площі полів і ділянок не вказують.
На виготовлену копію проектного плану переносять усі побудови, виконані при підготовці даних, а також довжини ліній і значення кутів, необхідні для перенесення проекту в натуру. Побудовані допоміжні магістральні лінії, перпендикуляри, лінії теодолітних і мензульних ходів креслять синім (фіолетовим) кольором. Таким же кольором позначають геодезичні дані, що належать до них. Довжину ліній вказують уздовж відрізків, а значення кутів - біля точок в яких вони будуть побудовані.
На розбивочне креслення для перенесення проекту в натуру мензулою приблизно наносять точки стояння мензули, показуючи стрілками напрямки на точки, за якими вони будуть визначатися. Розроблюють і наносять на креслення маршрути руху для перенесення проекту в натуру. При цьому кожний маршрут розраховують не більше ніж на один робочий день, щоб усі елементи проекту були перенесені в натуру за короткий період, при мінімальній кількості переїздів і переходів.
До маршрутів руху включають також всі додаткові побудови, проектні теодолітні та мензульні ходи, перехідні точки і т. ін. Маршрути руху повинні починатися й закінчуватися поблизу населених пунктів і польових станів. Напрям маршрутів (стрілки), а також місця постановки віх (прапорці) показують на розбивочному кресленні червоним кольором.
Усі виміри, які потрібно відкладати при перенесенні проекту в натуру, виписують червоним кольором за напрямом