Особливості розвитку туризму в Таїланді. Основні екскурсійні об’єкти та маршрути в Таїланді.

 

 

Рельєф. За особливостями рельєфу Таїланд прийнято поділяти на п’ять географічних районів: Північне нагір’я, Центральна рівнина, Північно – Східне плато, південний схід і півострівний південний район.

Більше ½ частину території займають низинні рівнини; майже всю іншу територію – середньовисотні гори. Західні й північні окраїни Таїланду представляють складчасто-глибокі гори й горбкуваті гряди складені гранітами, вапняками, кристалічними й глинистими сланцями. Головні хребти -Кун-Тан (2012 м), Танен-Тауджи (1964 м) і Билаук- Тунг (1516 м). Найвища вершина Таїланду – гора Интханон.

Північно-східна частина Таїланду – велике плато Корат вистою близько 150 м, складене горизонтально, що складають шарами, червоних піщаників. На південному сході-уздовж кордону Таїланду й Кампучинії простягаються гори Кравань і Дангрєк.

Між областю гір на заході й півночі й плато Корат на сході перебуває Менамська низовина. Південну (звужену) частина Таїланду займають головним чином низинні рівнини, над якими піднімаються невеликі масиви й гірські ряди вистою до 1786 м.

Берега переважно низинні, місцями заболочені. Багато природних гаваней; уздовж західного берега й півострова Малакка тягнеться ланцюг островів і скель.

Довжина сухопутних кордонів – 5100 км, берегової лінії -2750 км.

Площа – 514000км кВ.

Клімат. Клімат Таїланду – вологий тропічний і субекваторіальний. Це пояснюється розташуванням більшої частини країни в тропічному і субекваторіальному поясах і впливом південно-західного та північно-східного мусонів. Відстань між крайньою північною і крайньої південної точками Таїланду становить 1860 км, а перепад широт – близько 15. Така довжина з півночі на південь робить клімат Таїланду одним з найбільш різноманітних в Південно-Східній Азії. Південно-західний мусон приносить дощі і відносну прохолоду в кінці травня – середині липня. До листопада дощі припиняються, і настає «прохолодний сухий» сезон, що триває до середини лютого. У цей час позначається і вплив північно-східного мусону, не зачіпає Північний, Північно-Східний і Центральний Таїланд безпосередньо, однак приносить прохолоду. Після ослаблення мусонів, в лютому – травні, настає сильна спека, причому вологість повітря поступово збільшується аж до початку нового мусонного сезону, а потім цикл повторюється знову.

Тривалість сезону дощів визначити дуже важко. Зазвичай він починається в травні – червні і може тривати до листопада. У центрі країни і на східному узбережжі сильні дощі йдуть в серпні – вересні. Жовтень – зазвичай останній місяць вологого сезону, коли значні обсяги води вже накопичилися в іригаційних системах та міському дренажі, в результаті чого при нечастих і не дуже сильних дощах відбуваються досить сильні повені. Зокрема, коли річка Чаопрайя виходить з берегів, деякі квартали Бангкока бувають затоплені, адже близько третини міста знаходиться нижче рівня моря. Сезон дощів у Таїланді непорівнянний з аналогічним порою року в інших країнах Південно-Східної Азії. Звичайно, ґрунтові дороги робляться непрохідними, а над тропічними пляжами частину дня висять хмари, тим не менш, вони пропускають достатню кількість ультрафіолетових променів, щоб прогріти повітря, море і пісок пляжів.

Також потрібно сказати і про температуру повітря – чим ближче знаходишся до екватора, тим менше перепад температур. Так в самі прохолодні місяці (з грудня по лютий, коли середня температура коливається від +20 до +27) нічна температура повітря може опускатися до нуля в горах на півночі, тоді як днем вона досягає +25. Вранці в Чіангмае (столиці Північного Таїланду) в цей час буває близько +10 тепла, а в решті районів вище +20. Найбільша температура спостерігається в квітні і травні – тоді вона вища +35 (норма), але буває і до +40 в тіні.

Водні ресурси. Річкова мережа Таїланду рясна. Для річок характерні різки зміни водяності протягом року й високі повіддя в сезон мусонних дощів. Майже всі річки починаються в горах північних районів і впадають Сіамську затоку. Особливе значення в житті країни має річка Менам-Чао-Прайя, сама довга й багатоводна річка Таїланду. ЇЇ довжина 1200 км. Разом зі своїми припливами вона зрошує ті райони, де вирощується мал. По незліченних каналах – клонгам – вода приділяється з ріки на рисові поля.

Інші річки: уздовж східної й частково північно-східного кордону Таїланду протікає річка – Меконг. Немало важливе значення май й правий приплив річки Меконг – Мун. Уздовж західного кордону (частково-річка Саулин.)

Озера не значні; саме велике – Кам (у системі річки Меконг) У житті таїландця багато значення має вода: від неї залежить урожай, по каналам і рікам урожай доставляють у місто для продажу. На вузьких довгих човнах підтримується повідомлення між селами, розташованих на берегах рік та каналів. Багато сіл побудовані на воді.

Рослинний та тваринний світ. Таїланд розташований у зоні вологих тропічних лісів. Близько 65% його площі займають джунглі. У рослинному покриві Таїланду переважають листопадні тропічні (мусонні) лісу, у яких ростуть тикова й цінна деревини, сал, бамбук, та інші. У найбільш вологих районах, головним чином